179. Медична термінологія поділяється на:

А) наукову, розмовну, ділову. клінічну, хімічну;

В) хімічну, фармацевтичну, біологічну, ботанічну;

С) анатомічну, клінічну, фармацевтичну;

D) медичну, біологічну, лікувальну.

180. Основними функціями мови є:

А) комунікативна, номінативна, мислетворча, пізнавальна, експресивна, волюнтативна, естетична та ін.;

В) комунікативна, виражальна, термінологічна, офіційно-ділова, наукова, публіцистична, інформаційна та ін.;

С) літературна, народна, розмовна, діалектна, офіційна, професійна, наукова;

D) аналітична, синтетична, ідентифікаційна, мисле творча, комунікативна.

181. Найбільш вірогідною теорією походження української мови є:

А) теорія професора Оксфордського університету Карла Абеля;

В) теорія дослідників Влесової (Велесової) книги;

С) теорія І. Огієнка та М. Грушевського;

D) теорія російського дослідника О. Шахматова.

182. Валуєвський циркуляр вийшов:

А) 1876 року (заборона друкувати книги українською мовою не лише в Україні, а й у всій Російській імперії);

В) 1863 року (заборона друкувати українською мовою наукові, релігійні та педагогічні праці);

С) 1863 року (заборона українських недільних шкіл у Російській імперії);

4. 1888 року (заборона уживання української мови в офіційних установах).

183. У період Київської Русі існували два типи літературної мови:

А) давньоруська і старослов'янська мови;

В) книжна давньоруська і книжна церковнослов'янська мови;

С) державна мова і літературна мова;

D) київське койне і старослов'янська мова.

184. Підстилями офіційно-ділового стилю є:

А) термінологічний, документальний, реферативний, канцелярський;

В) законодавчий, дипломатичний, адміністративно-канцелярський;

С) законодавчий, дипломатичний, діловий, адміністративно-канцелярський;

D) офіційний, діловий, законодавчий.

185. Основними видами наукового тексту є:

А) схема, діаграма, малюнок, рецензія, відгук;

В) лекція, конспект, анотація, відгук, договір, заява;

С) повідомлення, запрошення, оголошення, тези, доповідь;

D) конспект, анотація, відгук, реферат, рецензія.

186. Точність мовлення - це:

А) відбиття у нашій свідомості реальних мовних норм;

В) строга відповідність слів позначуваним предметам;

С) певна відповідність нормам літературної мови (орфографічна, слововживання, інтонація);

D) ознака мовлення, яка організує його точність, логічність, чистоту, вимагає такого добору мовних засобів, що відповідають меті й умовам спілкування.

187. Культура мовлення лікаря - це:

А) святий обман заради життя пацієнта;

В) використання медичної термінології, жартів, уміння сміятися з хворого, уміння бути доброзичливим;

С) насамперед бесіда з пацієнтом;

D) уміння застосовувати необхідні мовні засоби відповідно до ситуації спілкування.

188. Основними видами публічного виступу є:

А) ділова промова, реферат, відгук, рецензія, угода;

В) промова, звітна доповідь, ділова доповідь, огляд, бесіда;

С) лекція, промова, відгук, виступ, реферат;

4. промова, доповідь, лекція, виступ, огляд, бесіда.

189. Службова телефонна розмова характеризується:

А) темою, місцем і часом проведення, може бути відкрита чи закрита;

В) чіткістю, чистотою артикуляції; середнім за силою голосом мовлення; лаконізмом, виразністю побудови фрази;

С) викладом суті певного питання; акцентуванням на основному; висловленням своєї оцінки; підкресленням значущості й актуальності;

4. зачином, основною частиною, висновками.

190. Основним реквізитом документа є:

А) підпис і печатка;

В) текст;

С) відмітки про погодження;

4. дата.

191. Державна (офіційнА) мова – це:

А) важлива ознака визначення народу, його самобутності, засіб єднання поколінь та формування національної свідомості;

В) закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої є обов'язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики;

С) унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей; характеризується унормованістю, уніфікованістю, стандартністю, високою граматичною організацією, розвиненою системою стилів;

D) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації.