Міністерство освіти і науки України Херсонський державний університет

Юридичний факультет

Кафедра галузевого права

Навчально-методичні рекомендації

до практичних занять та завдань для самостійної роботи з навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче право»

для студентів юридичного факультету

Херсон-2013 рік

Розробник: Риженко І.М. – доцент кафедри галузевого права, к.ю.н.

Погоджено

НМР ХДУ

Протокол № від р.

Схвалено НМР факультету

Протокол №_від «__»____________2013 р.

Голова НМР факультету

^{(ст.викл. Сімонцева Л.О.).}

^{(підпис, ПІБ)}

Розглянуто на засіданні кафедри

Протокол № від « » 2013 р.

Завідувач кафедри (проф. В.М. Стратонов)

(підпис, ПІБ)

© Риженко І.М., 2013

© Херсонський державний університет, 2013

Організаційно-методичні вказівки

Дані організаційно-методичні вказівки призначені для надання допомоги студентам Херсонського державного університету у вивчені дисципліни кримінально-виконавчого права.

Кримінально-виконавче право – одна з галузей права, яка тісно пов‘язана з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією. В науці кримінально-виконавчого права використовуються положення адміністративного, цивільного, трудового, сімейного права, педагогіки та психології.

Цільове призначення курсу «Кримінально-виконавче право» – надання студентам теоретичних знань, головних положень науки кримінально - виконавчого права, а також тактичних навичок та вмінь, необхідних їм для професійного виконання службових обов‘язків.

Головними завданнями курсу є:

- оволодіння студентами знань про основні принципи кримінально-виконавчої політики держави;

- отримання студентами знань щодо положень кримінально-виконавчого законодавства, використовуючи норми кримінального, адміністративного та трудового законодавства, маючи на увазі, що значна частина норм кримінально-виконавчого права знаходиться в підзаконних нормативних актах (правила внутрішнього розпорядку установ по виконанню покарань і різноманітні відомчі положення та інструкції);

- виховання у студентів професійного відношення до кримінально-виконавчого законодавства.

На цей час діє новий Кримінально-виконавчий кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, вся система виконання покарання відокремлена від МВС, і виділена в окрему структуру – Державної кримінально-виконавчої служби України, але спільна задача боротьби із злочинністю залишається як для працівників ОВС так і для співробітників держдепартаменту.

Тому використання підручників і навчальних посібників, які видавалися раніше повинно проводитися з урахуванням цих змін. В зв‘язку з цим положенням особливе значення при вивчені курсу кримінально-виконавчого права мають лекції викладача.

Зміст та послідовність вивчення курсу визначається робочою навчальною програмою курсу «Кримінально-виконавче право».

Учбовим планом передбачені слідуючи види учбових занять:

-лекції;

- практичні заняття;

- самостійна робота.

Однією з важливих форм вивчення кримінально-виконавчого права являється практичне заняття. Мета якого є підвищення теоретичного рівня знань студентів, їх вміння орієнтуватися в законодавчому та іншому нормативному матеріалі, придбання навичок творчого використання знань кримінально-виконавчого права в майбутній практичній діяльності.

Водночас практичні заняття дають можливість студентам перевірити, а викладачеві проконтролювати рівень засвоєння тих чи інших питань учбової дисципліни, виявити недоліки в знаннях та позначити шляхи їх усунення.

Практичне заняття допомагає студентам відстоювати свої думки та переконання за допомогою творчої дискусії.

Головним методом проведення практичних занять є рішення задач, умови яких надані в збірнику планів проведення практичних занять.

При підготовці до практичного заняття студент повинен відпрацьовувати конспект лекції, рекомендовану літературу та виконати завдання для самостійного опрацювання. Особлива увага повинна бути звернена на вивчення кримінально-виконавчого законодавства.

Рішення задач повинно здійснюватися перед проведенням практичного заняття, а саме рішення повинно викладатися письмово в робочому зошиті.

Пропущені практичні заняття повинні бути відпрацьовані викладачу, який веде заняття, або викладачу, що чергує на кафедрі. Відпрацювання може відбуватися наступними способами:

1. усно, під час чергування викладача на кафедрі;

2. письмово, в робочому зошиті, у вигляді відповіді на запитання пропущеної теми;

3. шляхом написання реферату на пропущену тему.