Лабораторна робота № 12 Проектування потокових технологічних ліній доїння і первинної обробки молока (2год.)

Мета роботи: Засвоїти методику проектування потокової технологічної лінії доїння і первинної обробки молока.

1 Проектування потокової технологічної лінії доїння

1.1 Загальні відомості

Машинне доїння підвищує продуктивність праці тваринників полегшує їх працю і знижує ( в 4 -5 разів при доїнні в стійлах і у 10 – 20 і більше разів при доїнні на автоматизованих конвеєрних установках) витрати праці. Застосування доїльних установок значно зменшує контакт молока з навколишнім середовищем, завдяки чому воно менше забруднюється механічними домішками та бактеріологічно, довше зберігає свою якість.

Ефективне і без шкідливих наслідків доїння забезпечують дотриманням технології доїння, яка базується на фізіологічних особливостях молоковіддачі тварин.

Головні вимоги до машинного доїння наступні: максимальна відповідність фізіології тварин, відсутність шкідливої дії на тварин, повне видоювання за час припуску, максимальна механізація і автоматизація складових операцій доїння, простота експлуатації і обслуговування обладнання.

Вимоги до тварин – придатність до машинного доїння: схильність до машинного доїння, конструкція і розміри вим’я і дійок одночасне видоювання усіх четвертів вим’я, час повного видоювання – не більше восьми хвилин.

Вимоги до персоналу: глибокі знання доїльного обладнання і фізіологічних особливостей молоковіддачі тварин, суворе і якісне дотримання технології і режимів доїння, забезпечення повноцінного рефлексу молоковіддачі тварин, підтримка доїльного обладнання в постійному робочому стані, підтримка на високому рівні особистої гігієни, гігієни тварин і їх комфортних умов підчас доїння.

Порушення ціх вимог призводить до недобору молока, захворювання корів на мастит і інших технологічних збитків.

1.2 Вибір варіантів технології та засобів машинного доїння

Залежно від способу утримання корів, їх продуктивності, розмірів ферми та екологічних особливостей господарства для кожної ферми вибирають відповідно технологію та ор­ганізаційну схему машинного доїння, а на їх основі – доїльне обладнання певного типу.

Якщо спосіб утримання прив'язний, стійлово-пасовищний або стійлово-табірний, віддають перевагу доїнню корів у стійлах, при якому молоко збирається у переносні відра або молокопровід і за допомогою останніх його транспортують на первинну обробку і тимчасове зберігання. При цьому способі доїння відсутні операції з переміщення корів до місць доїння, більше уваги можна приділити індивідуальному до­гляду за тваринами.

При доїнні молока в переносні відра потрібно мати най­простіший набір технічних засобів, але у цього варіанта найбільші затрати праці через ручні операції при переміщен­ні доїльних апаратів уздовж фронту доїння і транспортуванні молока до молочної. Технологія доїння у відра може бути рекомендована для нетипових приміщень, невеликих ферм із низьким рівнем механізації, а також у випадку надлишку трудових ресурсів.

Доїння в стійлах у молокопровід забезпечує поліпшення якості молока і підвищення продуктивності праці за рахунок відсутності ручних операцій при транспортуванні молока. Проте значна довжина молокопроводів потребує додаткових матеріальних витрат і ускладнення технічного обслуговуван­ня. Такий варіант застосовують на механізованих фермах, забудованих типовими приміщеннями з молочними відділен­нями й обладнаних опаленням, вентиляцією та каналізацією.

Доїння на доїльних майданчиках і в залах найчастіше застосовують при безприв'язному способі утримання. Ця тех­нологія придатна також у разі використання автоматичних прив'язей-відв'язей. Особливістю даної технології доїння є обмежене переміщення оператора машинного доїння і рух тварин на доїння безперервним потоком або групами у ру­хомі чи стаціонарні групові або індивідуальні доїльні станки.

Доїння на доїльних майданчиках і в залах можна рекомендувати для великих молочнотоварних комплексів із по­токовою технологією виробництва молока.

За такої технології відсутні операції з перенесення доїльних апаратів і транспортування молока. Раціональна організація праці і вузька спеціалізація, а при застосуванні автоматів доїння – автоматизація процесу, дозволяють досягти найвищої продуктивності праці оператора. У свою чергу, зростають витрати на формування однорідних технологічних груп корів і ускладнюється індивідуальний контроль за тваринами.

Використання доїльних установок із стаціонарними інди­відуальними, послідовно розміщеними станками типу "Тан­дем" з боковим входом забезпечує організацію індивідуального доїння, що знижує вимоги до формування однорідних груп тварин.

Доїльні установки із станками типу "Ялинка", “Полігон”, “Side-by side” відрізня­ються від попередніх тим, що мають групові станки, розміщені по обидва боки траншеї. Станки обладнані вхідними і вихід­ними дверми або іншими пристроями, через які впускають і випускають тварин групами по 8 корів. Ця особливість висуває додаткові вимоги щодо формування однотипних груп тварин, але сприяє підви­щенню продуктивності праці операторів доїння.

Доїльні установки конвеєрного типу мають рухому плат­форму, на якій розміщені доїльні станки. На вході до конвеєра є обладнання для санітарної обробки вим'я.

При стійлово-пасовищному способі утримання корів у більшості випадків недоцільно переганяти тварин на доїння у стаціонарні доїльні зали чи приміщення, оскільки це знач­но впливає на продуктивність. У таких випадках тварин доять безпосередньо на пасовищах. Крім того, режим випасання на багаторічних культурних пасовищах передбачає зміну місцезнаходження літнього та­бору, який у більшості випадків важко електрифікувати від електромережі. Ці особливості вимагають застосування для доїння корів пересувних установок з автономним енергоза­безпеченням.

Під час доїння корів у доїльних залах і на майданчиках тварини знаходяться в доїльних станках (стаціонарних чи пересувних). Станки обладнані доїльними апаратами та ін­шими засобами для контролю і керування процесом доїння та обслуговування тварин. Така технологія забезпечує ско­рочення тривалості технологічних операцій завдяки їх ме­ханізації та автоматизації і підвищення якості виконання при подальшій спеціалізації праці операторів.

Сучасне доїльне обладнання складається з уніфікованих базових агрегатів (вакуумна установка, доїльна апаратура, очисники та охолодники молока, пристрій для циркуляційного промивання тощо). Рівень уніфікації установок для доїння корів у стійлах у загальний молокопровід з установками доїльних залів досягає 70-80 %. Відрізняються вони пере­важно за кількісним складом базових елементів, організацією процесу доїння, а, отже, й техніко-економічними показни­ками.

Уніфікація конструкторських рішень доїльного обладнан­ня значно полегшує вирішення питань механізації техно­логічного процесу і підготовки персоналу, спрощує експлуа­тацію доїльного обладнання.

Ефективність використання доїльних установок значною мірою зумовлюється кратністю доїння корів та організацією праці доярок. Залежно від технології утримання корів доять двічі або тричі на добу. Досвід свідчить, що при дворазовому доїнні створюються кращі умови організації праці операторів. При цьому затрати праці на цей процес скорочуються майже на 30 % порівняно із триразовим доїнням.

На раціональний вибір варіанта доїння значний вплив має продуктивність корів та їх концентрація на фермі. За­трати (матеріальні, трудові, економічні), пов'язані з проце­сом доїння, формуються з двох складових. У першу чергу, це витрати на саме доїння корів і, крім того, на технічне обслуговування доїльної апаратури та молочного обладнання. Друга частина витрат суттєво зростає в міру технічного ускладнення доїльної установки. Тому технічно складне доїльне обладнання доцільно застосовувати в умовах високопродук­тивного стада корів і при достатній їх кількості на кожну доїльну установку. На малопродуктивних фермах слід віддавати перевагу доїнню корів у стійлах у переносні відра. Для ефективного застосування доїльних установок з молокопро­водом річна продуктивність корів повинна бути не менше 2800-3000 кг на одну голову, а для варіантів з автомати­зованими конвеєрними доїльними лініями – 5000-6000 кг і більше.

1.3 Розрахунок параметрів процесу доїння та кількості доїльного

обладнання

Постановка завдання. Дано: m – поголів’я дійних корів на фермі: спосіб їх утримання. При прив’язному способі утримання заданими також є m_к – місткість одного корівника, гол.; n – кількість корівників на фермі. Необхідно вибрати тип доїльної установки, розрахувати їх потрібну кількість z_у, визначити необхідну кількість операторів z_о, доїльних апаратів z_а та оптимальне число апаратів на одного оператора z_а.о.

За способом утримання дійного стада і спираючись на його чисельність і технічні дані існуючих доїльних установок вибираємо тип і навіть марку доїльної машини.

Виходячи з вибраної марки, розраховуємо потрібну кількість доїльних установок за виразами:

- при доїнні в стійлах на прив’язі

z_у.с = , (1)

- при доїнні в доїльних блоках

(2)

де z_у.с, z_у.з - потрібна за розрахунком кількість доїльних установок для

доїння відповідно у приміщеннях (корівниках) і в доїльних

залах;

m_у - поголів’я корів, що обслуговує одна вибрана установка в

корівнику за її характеристикою, гол.;

Q_у - продуктивність вибраної доїльної установки для доїння в залах

за її характеристикою, гол./год.;

Т – тривалість одного циклу доїння всіх корів, год.

Відповідно до зоотехнічних вимог час Т не повинен пе­ревищувати 1,5-2,25 год. при доїнні корів у стійлах. При потоково-змінній системі утримання корів та доїнні їх у спеціалізованих залах коефіцієнт використання доїльних ус­тановок можна збільшувати вдвічі-втричі і більше. При цьо­му тривалість одного циклу доїння може досягати 4-6 год., а у випадку дворазового доїння – 8-10 год.

За формулою, аналогічною (1) можемо підрахувати і кількість доїльних установок z_у.к для встановлення в одному корівнику

z_у.к = , (3)

де m_к - місткість корівника, гол.

Потрібну для обслуговування доїльних установок кількість операторів визначимо так:

люд. – відповідь округлюємо в більшу сторону, (4)

де Q_о - продуктивність праці оператора на доїнні, корів/год.

Цю продуктивність розраховують за формулою

Q_о = , гол./год., (5)

де t_р – час ручних та машинно-ручних операцій, пов'язаних із доїнням

однієї корови, хв. (таблиця);

Кількість доїльних апаратів для обслуговування всього поголів’я становить

z_{а =} , шт.. – відповідь округлюємо в меншу сторону, (6)

а оптимальна кількість доїльних апаратів на одного оператора

z_{а.о =} , шт. – відповідь округлюємо в меншу сторону. (7)

У цих формулах t_ц – тривалість циклу доїння однієї корови, хв., яку розраховують за фор­мулою:

(8)

де t_м – машинний час доїння однієї корови, хв.;

t_п – час, що витрачають на переміщення доїльного апарата з одного

робочого місця на інше, від­несений до однієї корови, хв.

Складові затрат робочого часу при доїнні наведено в таблиці 1. Тривалість машинного доїння залежить від вибору типу доїльного апарата та молочної продуктивності корови і в середньому становить 4-6 хв.

Для чіткої організації доїння, особливо на конвеєрних доїльних установках, важливим показником процесу є ритм (такт) доїння r_д – проміжок часу між однойменними опе­раціями (наприклад, впускання корови у станок, підклю­чення чи відключення доїльного апарата, випускання корови із станка), які стосуються двох корів, що дояться одна за одною. Цей показник визначається за відношенням:

год./гол. (7)

Для дотримання встановленого цим рівнянням ритму до­їння, забезпечення безперебійного руху корів у доїльно-мо­лочний блок перед ним обладнують переддоїльний майданчик із розрахунку f₁ = 1,8-2 м² площі на одну голову групи тварин. При змінно-потоковій системі утримання тварин доїльно-молочний блок сполучають з приміщенням для годівлі тва­рин. При цьому шляхи руху невидоєних та видоєних корів не повинні перетинатися.

Таблиця 1

Середні затрати часу оператора на ручні і машинно-ручні операції при доїнні однієї корови, с

Назва операцій

Тип доїльної установки

неавтоматизовані

автоматизовані

доїння в стійлах

в індивідуальних станках типу

в групових станках типу

у відра

у молоко- прп провід

Тандем

Ялинка

Карусель

Ялинка

Карусель

вітчизняна

імпорттна

вітчизняна

імпорттна

Впускання корів Підготовка вим’я Надівання доїльних стаканів на дійки Машинне додоювання Зняття доїльних стаканів Перенесення доїльного відра Зливання молока в бідони Перехід від корови до корови Перенесення відра з водою і заміна води Випускання корів із станка

- 32 18 22 7 10 42 18 40 -

- 32 21 22 8 10 - 18 40 -

22 24 18 22 4 - - 5 - 8

14 24118 22 4 - - 2 - 8

- 24 18 22 4 - - - - -

14 20 10 - - - - 2 - 8

8 10 8 - - - - 2 - 4

- 10 8 - - - - - - -

- 8 8 - - - - - - -

Необхідна площа F_м переддоїльного майданчика залежить від кількості корів у групі т_м, що знаходяться на ньому:

, м². (8)

Максимальна кількість корів у групі т_м, гол., зумовлюється допустимим часом перебування Т_м, год. (за зоотехнічними вимо­гами до 20 хв.) їх на переддоїльному майданчику і визна­чається за відношенням:

(9)

Інтенсивність, або щільність, потокової технологічної лінії доїння

, гол., (10)

дає уяву про кількість корів, що одночасно зна­ходяться в доїльному блоці, і характеризується відношенням циклу (часу доїння однієї корови до ритму потоку r_д.

2 Проектування технологічної лінії первинної обробки молока

2.1 Загальні відомості

Призначення первинної обробки молока – збереження його санітарно-гігієнічних, харчових і технологічних властивостей. Тільки но вилучене з дійок молоко стає доступним для механічного, хімічного і біологічного забруднення. Механічне забруднення відбувається через попадання в молоко механічних часток від погано помитого вим'я, з повітря, з рук і одягу операторів доїння, з забрудненого доїльного та молочного обладнання. Хімічне забруднення відбувається з неякісно помитого та продезінфікованого доїльного та молочного обладнання. Біологічне забруднення відбувається від хворих корів, з бруду, який густо заселений бактеріями, з повітря, , від операторів, неякісно промитого доїльного і молочного обладнання. Додамо, що відкрите молоко в корівнику сприймає його запах.

Одним з основних показників якості молока прийнята його кислотність, яку вимірюють в градусах Тернера (°Т). За кислотністю молоко поділяють на ґатунки: перший ґатунок – кислотність 16 – 17 °Т, другий – кислотність 18 – 19 °Т, уже при кислотності 20 °Т молокопереробні підприємства мають право не приймати таке молоко на переробку.

Підвищення кислотності відбувається за рахунок діяльності бактерій, які потрапили в молоко, бо вони починають швидко розмножуватись і в короткий строк можуть погіршити його якість. В молоко, яке виробляє тварина, з її організму переходять імунні тіла і бактерицидні речовини, які певний термін стримують розмноження бактерій, а відтак і підвищення його кислотності. Цей термін називають бактерицидною фазою, її тривалість залежить від ступеню забруднення молока і коливається в межах 2 – 3 год.

Продовжують тривалість бактерицидної фази на тваринницьких підприємствах застосовуючи первинну обробку молока, яка полягає в очищенні молока від механічного бруду і охолодженні молока, а при потребі і його пастеризації.

Видалення механічного бруду дозволяє позбавитись більшості бактерій, які маються на його поверхні, і збереження його санітарно-гігієнічних властивостей. Охолодження уповільнює життєдіяльність і розмноження бактерій. Якщо в молоці є хвороботворні бактерії, то молоко пастеризують, знищуючи бактерії. Виконання цих операцій необхідно проводити в самий короткий строк після видоювання молока. Опти­мальним є варіант, коли первинну обробку молока здій­снюють послідовно з доїн­ням і протягом усього часу доїння. . Таким чином, до операцій пер­винної обробки молока належать очищення, охолодження та пастеризація (рис. 1).

При очищенні з молока видаляють механічні і частково бактеріологічні домішки, чим покращують його якість, створюють передумови довшого зберігання. Очищення ведуть фільтруванням на тканинних фільтрах або відцентровим очищенням на сепараторах-очисниках.

У разі відцентрового очищення молоко на очисник ба­жано подавати підігрітим до 40—60 °С, завдяки чому ви­ключають збивання молока та осідання жиру, а також істотно підвищують пропускну здатність сепаратора-очисника.

		Доїння корів
		Молоко
		Транспортування
		Облік
Підігрівання							Очищення
Пастеризація							Охолодження
	Зберігання

Рис. 1. Структура операцій пер­винної обробки молока

Після очищення молоко доцільно охолоджувати або па­стеризувати з наступним охолодженням. Зберігати молоко до відправлення на молокоприймальні пункти потрібно лише в охолодженому стані.

Температура охолодження зумовлюється тривалістю збері­гання молока. Якщо видоєне молоко без первинної обробки залишається свіжим завдяки своїм бактерицидним властиво­стям (здатність протидіяти розмноженню шкідливих мікро­організмів) залежно від температури навколишнього середо­вища до 2—3 год, то охолоджене до 8—10 °С можна зберігати без погіршення якості протягом доби, а при температурі 4—6 °С — до 36 год. [10].

Охолодження молока сповільнює розвиток наявних у ньо­му мікроорганізмів, подовжуючи термін зберігання. Пастеризація (термічне знезараження) — більш радикальний спосіб обробки. Це знезара­ження теж забезпечує знищення шкідливих мікроорганізмів без зміни смаку, запаху, консистенції та кольору молока.

При тривалій пастеризації температуру молока доводять до 63—65 °С і витримують при цій температурі протягом 30 хв; при короткочасній — нагрівають до 71—76 °С й витримують 20—30 с; при миттєвій — нагрівають до 85— 90 °С без витримки при цій температурі [10].

2.2 Вибір технологічної схеми

При розробці технологічних схем потокових ліній обробки молока необхідно враховувати виробничі умови конкретного господарства, передбачати максимальну механізацію й авто­матизацію запланованих процесів та операцій, дотримання умов для одержання високоякісної продукції, скорочення ви­робничих втрат.

В умовах тваринницького підприємства, де не передба­чають переробку молока, його первинну обробку здійснюють за одним із варіантів, наведених

на рис. 2.

На невеликих фермах з прив'язним утриманням худоби і особливо при низькій продуктивності корів практикують доїння в стійлах із збиранням молока в переносні відра. У цьому випадку первинну обробку молока, як правило, здійснюють в такій послідовності. Видоєне молоко у відрах або бідонах ручними візками доставляють у фермську мо­лочну і насосом перекачують в резервуар-охолодник (рис. 2, а) або через потоковий очисник-охолодник у резервуар-термос (рис. 2, б). Очищення за схемою (а) здійснюють шляхом фільтрування при переливанні молока з доїльних відер у бідони та за допомогою фільтра-цідилки у горловині резервуара-охолодника. В більшості випадків видоєне моло­ко, одержане від здорових корів, проходить первинну об­робку на фермі за спрощеною схемою '"очищення — охолодження". При доїнні в загальний молокопровід така схема може бути реалізована технологічним обладнанням, що вхо­дить до складу комплекту доїльної установки (рис. 2, в).

У разі виникнення на тваринницькій фермі епізоотії або карантинної ситуації в регіоні розміщення господарства все молоко перед відправленням на молокоприймальні пункти чи переробні заводи повинно проходити теплову обробку — пастеризацію (рис. 2, г).

Пастеризують молоко безпосередньо в тваринницькому підприємстві. Після цього молочну продукцію поставляють в торгову мережу чи споживачам.

2.3 Продуктивність потокової лінії

Вихідними даними для розрахунку і вибору обладнання потокових технологічних ліній (ПТЛ) первинної обробки молока є: т — кількість корів на фермі, голів; У — середньорічний надій на корову, кг/гол.; Т — тривалість циклу разового доїння, год; z – прийнята кількість доїнь на добу; D_л – тривалість лактаційного періоду корів, днів, в середньому приймають D_л = 300 днів.

З технологічних та еко­номічних міркувань найдоцільніше, коли паспортна продуктивність установок та обладнання по­токових технологічних ліній

первинної обробки молока Q_п, кг/год., дорів­нює або дещо більша продуктивності відповідних ліній доїння корів, Q_р , кг/год. (формула (11).

Рис. 2. Основні варіанти потокових технологічних ліній фермських молочних:

а — при доїнні у переносні відра, очищенні молока та охолодженні його в резервуарі-охолоднику; б — при доїнні у переносні відра і первинній обробці молока в очищувально-охо­лодному агрегаті:

1 — візок для переміщення бідонів; 2 — бідон; 3 - платформні ваги; 4 — молочний насос; 5 — резервуар-охолодник; 6 — молочна цистерна; 7 — резервуар-термос; 8 — очищувально-охолодний агрегат;

в — при доїнні в молокопровід із магістральними фільтром і пластинчастим охолод­ником; г — те ж саме, та пастеризації молока у випадках виникнення епізоотії:

1 - молокопровід; 2 -- груповий лічильник молока; 3 — повітревідокремлювач; 4 — молочний насос; 5 — магістральний фільтр; 6 — пластинчастий охолодник; 7 — резервуар-термос; 8 — молочна цистерна; 9 — ванна для тривалої пастеризації; 10 — вирівнювальний бак; 11 — пластинчастий пастеризаційно-охолодний агрегат

Необхідну пропускну здатність Q_р , кг/год., лінії обробки молока визначають за формулою:

, кг/год. (11)

де с — коефіцієнт нерівномірності надходження молока від поголів'я

корів протягом року, враховує разову та сезонну нерівномірнірність

надходження молока від корів. Значення його залежить від рівня

організації лінії доїння на підприємстві і коливається в межах

с = 1,3 – 1,5 і більше.

2.4 Вибір технологічного обладнання

Постановка завдання. Дано: Те, що в п. 2.3. Для цих вихідних даних підібрати технологічне обладнання з первинної обробки молока.

Попередній вибір обладнання фермської молочної виконують уже на стадії обґрунтування технологічної схеми первинної обробки молока. Спочатку підбирають обладнання, за допомогою якого і куди молоко надходить із доїльної установки. Потім комплектують машини та апарати відпо­відно до прийнятої технологічної схеми обробки молока (рис. 2). При цьому слід віддавати перевагу новим зразкам високопродук­тивного і перспективного технологічного обладнання. Для забезпечення потоковості й безперебійної роботи тех­нологічних ліній їх обладнання узгоджують за продуктив­ністю, а також із графіком надою молока по фермі (сумар­ною продуктивністю ліній доїння корів).

Принцип вибору обладнання для тієї чи іншої операції з первинної обробки молока залежить від призначення і принципу дії машини, яку ми вибираємо. За цією ознакою обладнання, яке використовують в лініях первинної обробки (рис. 2) можна поділити на такі групи:

1. машини безперервної дії, які працюють в потоці з технологічною лінією доїння: молочні насоси, пластинчаті охолодники, пестеризаційно-охолоджувальні установки, сепаратори-молокоочисники;

2. резервуари для збереження молока;

3. вирівнювальні баки;

4. автоцистерни-молоковози;

5. холодильні машини.

Установки першої групи вибирають за співвідношенням

Q_р ≤ Q_п, кг/год., (12)

де Q_п - паспортна продуктивність установки за технічною її

характеристикою, кг/год., (таблиця 2).

Таблиця 2

Машини та обладнання для первинної обробки молока

Назва	марка	Продуктивність, т/год. або місткість, м3
1	2	3
Ваги	СМИ – 250 9018 – ВС 400Д14С СМИ – 500 Ц – 13 РП – 1Г13	250 кг 400 “ 400 “ 500 “ 500 “ 1000 “
Пластинчаті очисники-охолодники	ОМ – 1 ОМ – 1А Б6 – ОП2 – Ф – 1	1000 л/год. 1200 “ 1000 “
Ванни тривалої пастеризації	Г6 – ОПА – 600 Г6 – ОПБ - 1000	600 л 1000 “
Сепаратори - очисники	ОМ – 1 ОМА – 3М	1000 л/год. 5000 “
Резервуари молокоприймальні	И1 – ОМБ ДФ – 06.000 БМ – 1000 БМ - 2000	250 л 600 “ 1000 “ 2000 “
Резервуари для зберігання охолодженого молока	В2 – ОМВ – 2,5 В2 – ОМГ – 4,0 В2 – ОМВ – 6,3 В2 – ОМГ – 6,3 В2 – ОМГ – 10	2500 л 4000 “ 6300 “ 6300 “ 10000 “
Резервуари – охолодники	РНО – Ф – 1 РПО – 1,6 РНО – 1,6 РПО – 2,5 РПО – 2,5	1000 л 1600 “ 1600 “ 2500 “ 2500 “
Холодильні установки	УВ – 10 – 01 МВТ – 14 МКТ – 14 МВТ – 20 МКТ – 20 АВ – 30	10,5 кВт 15,0 “ 16,3 “ 21,0 “ 23,3 “ 35,0 “
Холодильні установки з тепловими насосами	ТХУ – 14 ТХУ – 23 ТХУ - 37	19/14 кВт* 30/23 “ * 48/37 “ *
Автоцистерни	АЦПТ – 0,9 АЦПТ – 1,7 АЦПТ – 2,1 АЦПТ – 3,3 АЦПТ – 6,2 АЦПТ – 12,0	900 л 1700 “ 2100 “ 3300 “ 6200 “ 11500 “

* В чисельнику –потужність холодильної машини, в знаменнику – потужність теплового насоса.

Установки другої групи – резервуари для збереження молока – вибирають виходячи з добового надою підприємства та кратності вивезення молока до переробних підприємств з умови

V_р ≤ V_п, м³, (13)

де V_р - потрібна за розрахунком загальна місткість резервуара, м³;

V_п - паспортна місткість резервуара за технічною

характеристикою(дивись таблицю), м³.

Розрахункову загальну місткість резервуара обчислюють з виразу

V_р = , м³, (14)

де ρ - густина молока, ρ = 1024 кг/м³;

n - кратність вивезень молока на молокоприймальні пункти;

φ - коефіцієнт заповнення резервуара, φ = 0,8 – 0,9.

Місткість вирівнювального бака V_б І.І. Ревенко [10] пропонує розраховувати за формулою

V_б = [ (Q_пд - Q_р) Т + 0,25 Q_р] ρ, м³, (15)

де Q_пд - паспортна продуктивність доїльної установки, кг/год.

Холодильну машину вибирають за її холодопродуктивністю з виразу

Q_хр ≤ Q_хм , кВт, (16)

де Q_хр - потрібна за розрахунком холодопродуктивність холодильної

машини для охолодження молока від лінії доїння, кВт;

Q_хм - паспортна холодопродуктивність вибраної холодильної машини

за технічною характеристикою, кВт.

Потрібну за розрахунком холодопродуктивність холодильної машини для охолодження молока від лінії доїння обчислимо з виразу

Q_хр = Q_р с_м ( t_п – t_к ) , кВт, (17)

де с_м - питома теплоємкість молока, кДж/кгК. Залежно від температури

та густини молока с_м = 3,852 – 3,923 кДж/кг·К;

t_п і t_к - температура молока відповідно на початку і в кінці

охолодження, К;

- коефіцієнт переводу кДж/год. в кВт;

Зміст звіту

Розробити проект технологічної лінії доїння згідно індивідуального завдання.

Індивідуальні завдання до лабораторної роботи №12

№ за списком	Напрямок ферми	Валова продукція т\рік	Спосіб утримання
1	Молочний	2000 т. молока	Прив’язний
2	Молочно-м′ясний	2000 т. молока	Безприв’язний на глиб. підстилці
3	Репродукторний	2000 т. молока	Боксовий
4	Млочний	1350 т. молока	Самостійно
5	Молочний	2400 т. молока	На глиб. підстилці
6	Молочно-м′ясний	2400 т. молока	Прив’язний
7	Репродукторний	2400 т. молока	Боксовий
8	Молочний	900 т. молока	Самостійно
9	Молочний без власного ремонту стада	3000 т. молока	Боксовий
10	Молочний, реалізація молодняку в 20-денному віці	3000 т. молока	Прив’язний
11	Молочний, реалізація молодняку в 3-місячному віці	3000 т. молока	На глиб. підстилці
12	М′ясо-молочний, реалізація молодняку в 6-місячному віці	3000 т. молока	Боксовий
13	М′ясний, реалізація молодняку в 12 місяців	3600 т. молока	На глиб. підстилці
14	Молочний	3600 т. молока	Прив’язний
15	Молочно-м′ясний	3600 т. молока	Боксовий
16	Репродукторний	3600 т. молока	На глиб. підстилці
17	Молочний	1000 т. молока	Самостійно
18	Молочний з власним ремонтом	4000 т. молока	Прив’язний
19	Молочний, реалізація молодняку в 20-денному віці	4000 т. молока	Боксовий
20	Молочний, реалізація молодняку в 3-місячному віці	4000 т. молока	На глиб. підстилці
21	М′ясо-молочний, реалізація молодняку в 6-місячному віці	4000 т. молока	Боксовий
22	М′ясний, реалізація молодняку в 12 місяців	2000 т. молока	Боксовий
23	Молочний	220 т. молока	Самостійно
24	Молочний	90т. моллока
25	Молочний	40 т. молока
26	М'ясо молочний	40 т. молока
27	М'ясо молочний	80 т. молока
28	Молочний	1350 т. молока
29	Молочний	80 т. молока
30	Молочний	90 т. молока

Примітка При прив’язному утриманні характеристику корівників і його місткість приймати самостійно

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 13