9.2.4. Реконструйовані конструкції

Режими цієї групи призначені для експертизи окремих конструктивних елементів кам'яних конструкцій, у тому числі пошкоджених, підсилених ста­левими обоймами.

Пошкодження кам'яних конструкцій можуть бути механічної та вогневої природи. Врахування пошкоджень зводиться до зниження розрахункових опорів кладки та зменшення розмірів поперечних перерізів елементів. Меха­нічні та вогневі пошкодження можуть одночасно мати місце в одному конс­труктивному елементі (за винятком випадків перевірки місцевої міцності, де враховують тільки механічні пошкодження). Вогневі пошкодження врахо­вують тільки для стін, товщина яких не менша 380 мм, або для стовпів, найбільший розмір перерізу яких не менший 380 мм. У випадку, коли пошкоджен­ня не можуть бути враховані, користувача про це повідомляють. Сумарне максимальне зниження розрахун-кового опору від вогневих і механічних по­шкоджень не повинно перевищувати 50%.

Центрально стиснуті стовпи, підсилені обоймами

Режим призначений для перевірки міцності та стійкості кам'яних центра­льно стиснутих стовпів, підсилених сталевими обоймами, які стоять окремо або входять до складу будівлі. Стовпи прийняті постійного за висотою попе­речного перерізу. Реалізовані прямокутні та таврові поперечні перерізи. Під­силення виконано з рівнополичкових вертикальних кутиків, які охоплюють кути стовпа, та горизонтальних смуг, що з'єднують кутики. Горизонтальні смуги (хомути) ненапружувані. Зусилля, що діють на елемент, не передаються на елементи підсилення (обойму). Відстань між поперечними елементами підсилення за висотою не більша за найменший розмір підси­люваного елемента або за 500 мм, відстань між вертикальними елементами у плані не більша за дві товщини елемента або за 1000 мм.

Режим реалізований у вигляді багатосторінкового вікна.

Сторінки Общие данные, Конструкция, Расчетные высоты, Нагрузка, Повреждения схожі до відповідних сторінок режиму Центрально сжатые столбы.

Сторінка Усиление (рис. 9.30) містить відомості про конструкції підси­лення, клас сталі та дані із сортаментів для вертикальних кутиків. Вважають, що вертикальні та горизонтальні елементи підсилення виконані зі сталі одного класу.

Рис. 9.30. Вікно режиму „Центрально стиснуті стовпи, підсилені обоймами”, сторінка „Підсилення”

Позацентрово стиснуті стовпи, підсилені обоймами

Режим призначений для перевірки міцності та стійкості кам'яних позацен­трово стиснутих стовпів, підсилених сталевими обоймами, які стоять окре­мо або входять до складу будівлі. Стовпи прийняті постійного за висотою поперечного перерізу. Реалізовані прямокутні та таврові поперечні перерізи. Підсилення виконано з рівнополичкових вертикальних кутиків, які охоплю­ють кути стовпа, та горизонтальних смуг, що з'єднують кутики. Горизонталь­ні смуги (хомути) ненапружувані. Зусилля, що діють на елемент, не передаються на елементи підсилення (обойму). Відстань між поперечними елементами підсилення за висотою не більша від найменшого розміру підсилюваного елемента або за 500 мм, відстань між вертикальними елементами у плані не більша за дві товщини елемента або за 1000 мм.

Режим реалізований у вигляді багатосторінкового вікна.

Сторінки Общие данные, Конструкция, Расчетные висоты, Нагрузка, Повреждения подібні до відповідних сторінок режиму Центрально сжатые столбы.

Сторінка Усиление містить відомості про конструкції підсилення, клас сталі та дані із сортаментів для вертикальних кутиків. Вважають, що вертикальні та горизонтальні елементи підсилення виконані зі сталі одного класу.

Підсилення обоймами стіни будівлі

Режим призначений для експертизи поздовжньої стіни будівлі без прорізів у межах висоти поверху. Задають ділянку стіни, довжина якої спочатку не визначе­на. Користувач призначає довжину ділянки стіни, що буде підсилена обой­мою. Поперечний переріз підсилюваної ділянки стіни прямокутний. Ділянку стіни підсилюють обоймою, що складається із вертикальних смуг, встанов­лених по краях підсилюваної ділянки стіни, та, за необхідності, рівномір­но по довжині підсилюваної ділянки. Додаткові вертикальні смуги встанов­люють з умови, щоб відстань між вертикальними елементами підсилення не перевищувала одного метра або двох товщин стіни. Елементи підсилення ненапружувані. Зусилля, що діють на стіну, не передаються на обойму. Попе­речні елементи — планки, відстань між якими не повинна перевищувати 500 мм або товщину стіни.

Місця перетину поперечних (планок) і поздовжніх елементів підсилення пов'язуються між собою. Крім того, відповідні вузли, розташовані на протилежних поверхнях стіни, пов'язані між собою горизон­тальними круглими конструктивними елементами, які проходять крізь тов­щу стіни. Ці конструктивні елементи при розрахунку не враховують.

Виконують перевірку за стійкістю підсиленої ділянки з площини стіни при позацентровому стиску.

Стіну в межах поверху розглядають як проліт нерозрізної балки. Стійкість підсиленої ділянки у площині стіни вважають забезпеченою і не перевіряють.

Обстежувані перерізи:

• у верхній частині стіни безпосередньо під перекриттям;

• у середній частині стіни у місці найбільшого ексцентриситету;

• у нижній частині стіни при опиранні на нижнє перекриття або на фун­дамент.

У кожному з перерізів виконують тільки одну перевірку за стійкістю підсиле­ної ділянки стіни (супутні перевірки — на розтяг, зріз — не виконують).

Режим реалізований у вигляді багатосторінкового вікна.

Сторінка Общие данные містить дані про конструкції та ідентична відповід­ній сторінці режиму Центрально сжатые столбы.

Сторінка Конструкция (рис. 9.31) вміщує відомості про підсилювану ділянку стіни та її розміри.

Розрахункову висоту призначають згідно вимог п. 4.1 (для конструкцій із частково защемленими опорними перерізами – з урахуванням фактичного ступеню защемлення, але не менше l₀ = 0,8Н; при жорстких опорах і защемленні у стінах збірних залізобетонних перекриттів - l₀ = 0,9H, а при монолітних залізобетонних перекриттях, що опираються на стіни з чотирьох боків, – l₀ = 0,8H). Знайдені коефіцієнти поздовжнього згину приймають постійними по всій висоті ділянки стіни.

Рис. 9.31. Вікно режиму „Підсилення обоймами стіни будівлі”, сторінка „Конструкція”

На сторінці Нагрузка виконують перевірку ділянки стіни на дію таких навантажень :

• вітрового, нормального до поверхні стіни;

• навантажень від розташованих вище поверхів, прикладених до верху стіни або простінка центрально;

• навантаження від перекриття, безпосередньо опертого на стіну, при­кладеного у загальному випадку позацентрово;

• власної ваги стіни.

Прийнято, що всі навантаження задані своїми розрахунковими значення­ми. Для навантажень від перекриттів задають їхні повні значення та тривалі частини. Перевірки виконують на одне основне сполучення зусиль. Власну вагу стіни враховують завжди.

Сторінка Усиление містить відомості про конструкції підси­лення (рис. 9.32) і марку сталі. Припускають, що вертикальні та горизонтальні елементи підсилення виконані зі сталі одного класу.

Рис. 9.32. Вікно режиму „Підсилення обоймами стіни будівлі”, сторінка „Підсилення”

Проріз у стіні

Проріз проектують у суцільній існуючій цегляній стіні (рис. 9.33). Утворення прорізу не пов'язане зі зміною навантажень на стіну.

Нижня частина прорізу не визначена, оскільки не конкретизується: є проріз дверним або віконним. Припускають наявність перекриття, розташо­ваного вище утворюваного прорізу. В окремих випадках проріз може бути утво­рений безпосередньо під самим перекриттям. Стіна, в якій утворюють проріз, може бути внутрішньою або зовнішньою. Стіна не має виступів, у ній мож­ливі механічні та вогневі пошкодження.

Проріз перекривають сталевою перемичкою. Перемичку утворюють укладанням двох спарених кутиків (рівнополичкових або нерівнополичкових), двох спарених швелерів або одного двотавра з горизонтально розташованою стінкою. Решту частини кладки над прорізом розглядають як рядову перемичку. За достатньої висоти перемички перевіряють її міцність як рядової.

Рис. 9.33. Вікно режиму „Проріз у стіні”, сторінка „Конструкція”

Режим реалізований у вигляді багатосторінкового вікна.

Сторінка Общие данные містить дані про конструкції.

Сторінка Конструкция (рис. 9.33) призначена для введення даних про проріз і стале­ву перемичку. Тут задають розміри прорізу і вибирають конструкцію сталевої переми­чки, прокатні профілі та клас сталі для них. На сторінці Нагрузка вводять інформацію про навантаження.