
- •Розділ 4 Розрахунок елементів кам’яних конструкцій за граничними станами першої групи
- •4.1. Центральний стиск
- •4.2. Позацентровий стиск
- •Визначення коефіцієнта
- •4.3. Місцевий стиск (зминання)
- •4.4. Згин
- •4.6. Розтяг
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5 Розрахунок елементів армокам’яних конструкцій за граничними станами першої групи
- •5.1. Елементи з сітковим армуванням
- •5.2. Елементи з поздовжнім армуванням
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6 Розрахунок елементів кам’яних і армокам’яних конструкцій за граничними станами другої групи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7 Розрахунок підсилених кам’яних конструкцій
- •7.1. Комплексні конструкції
- •7.2. Розрахунок кам’яних конструкцій, підсилених обоймами
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8 Проектування кам’яних конструкцій будівель
- •8.2. Розрахунок стін будівель із жорсткою конструктивною схемою на вертикальні навантаження
- •8.3. Розрахунок багатоповерхових будівель на дію вітрового навантаження
- •8.4. Багатошарові стіни
- •8.5. Стіни підвалів
- •8.6. Анкерування стін і стовпів
- •8.7. Розрахунок перемичок
- •Величина d у частках від розрахункової висоти перемички с
- •8.8. Деформаційні шви
- •8.9. Особливості проектування конструкцій, що споруджують взимку
- •Контрольні запитання
Величина d у частках від розрахункової висоти перемички с
Марка розчину |
Марка цегли та каменю 75 і вище |
Марка каменю 50 і нижче |
100 |
0,10 |
- |
75 |
0,11 |
- |
50 |
0,12 |
0,15 |
25 |
0,15 |
0,20 |
10 |
0,20 |
0,25 |
4 |
0,25 |
0,30 |
Міцність кладки перемичок у замку і на опорах перевіряють на позацентровий стиск на дію розпору Н, що виникає у перемичці, який вважають позацентрово прикладеною силою у горизонтальному напрямку з ексцентриситетом
.
(8.35)
При цьому розтягнуту зону перемички за розкриттям тріщин не розраховують.
Якщо у крайніх
перемичках біля кутів будинку не
влаштовано сталевих стяглів, то необхідно
додатково перевірити міцність у п’ятах
перемички на зріз і кутові простінки
на позацентровий стиск у площині стіни
від дії розпору Н
і вертикальної поздовжньої сили. Значення
ексцентриситету рівнодійної на рівні
підвіконня не повинно перевищувати
.
Якщо міцність п’яти на зріз або кутового простінка на позацентровий стиск недостатня, то для сприйняття розпору в перемичках укладають сталеві стяглі. Площу перерізу стягля визначають із умови:
.
(8.36)
Залізобетонні перемички розраховують на навантаження від перекриттів і на тиск від свіжовкладеної, незатверділої кладки, еквівалентний вазі поясу кладки висотою, що дорівнює 1/3 прольоту для кладки в літніх умовах і цілому прольоту для кладки в зимових умовах (у стадії відтавання). Допускається за наявності відповідних конструктивних заходів (виступи у збірних перемичках, випуски арматури тощо) враховувати спільну роботу кладки з перемичкою. Навантаження на перемички від балок і настилів перекриттів не враховують, якщо вони розташовані вище від квадрата кладки зі стороною, яка дорівнює прольоту перемички, а при відтаванні кладки, виконаної способом заморожування, – вище прямокутника кладки з висотою, яка дорівнює подвоєному прольоту перемички у просвіті. При відтаванні кладки перемички можна підсилювати встановленням тимчасових стояків на клинах на період відтавання і початкового твердіння кладки.
У вертикальних швах між брусковими перемичками, у випадках, коли не забезпечений необхідний опір теплопередачі, передбачають укладання утеплювача.
При застосуванні залізобетонних перемичок, крім розрахунку їх як згинальних елементів на навантаження, описані вище, необхідно перевірити міцність кладки при зминанні під опорами перемички. При розрахунку кладки на зминання в опорних перерізах перемичку необхідно розрахувати як балку, защемлену на опорах, при цьому має виконуватися умова:
,
(8.37)
де M – згинальний момент у перемичці на ділянці замурування;
N – зусилля защемлення опори перемички, що діє по
контакту з кладкою над опорою перемички, від ваги
кладки та інших вертикальних навантажень;
a – глибина замурування перемички в кладку.
При визначенні зусилля N допускається включати вагу кладки і навантаження від перекриття за межами опори перемички, обмежену кутом 40о від вертикалі. Ексцентриситет прикладання навантаження відносно середини защемлення визначають за формулою:
,
(8.38)
де Q – опорна реакція перемички.
Якщо умова (8.38) не дотримана, то перемичку розраховують як вільно оперту балку і розрахунок кладки на зминання під її опорами виконують як у п. 4.3.