Завдання для самостійної роботи № 1: Оперативно-календарне планування

І. Розглянути питання:

1. Оперативне планування його види, задачі.

2. Види і системи оперативно-виробничого планування.

3. Складання оперативно-виробничих планів на підприємствах різного типу виробництва.

4. Оперативне регулювання роботи підприємства.

Методичні вказівки:

1. Оперативне планування його види, задачі

Оперативне планування забезпечує:

• своєчасне та якісне виконання поточних завдань, передбачених річними планами діяльності підприємства;

• ритмічне виробництво відповідно до встановлених обсягів, номенклатури, термінів виготовлення продукції та її поставки споживачам (замовникам);

• раціональний розподіл ресурсів підприємства — технічних, матеріальних, трудових, фінансових;

• конкретизацію і доведення завдань цехам, дільницям, бригадам, робочим місцям з регламентацією їх виконання;

• розробку календарно-планових нормативів — тривалості виробничого циклу, оптимального розміру партії деталей і випуску продукції, величини заділів та ін.;

• своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами, напівфабрикатами, інструментами;

• складання графіків руху предметів праці в часі та просторі, доведення їх до виконавців;

• координацію роботи суміжних цехів, дільниць, бригад, робочих місць;

• контроль і регулювання ходу виробничого процесу та роботи підприємства.

За характером використовуваних методів планові роботи в ОВП поділяють на три послідовно виконуваних блоки:

• об'ємне планування;

• календарне планування;

• оперативне регулювання (диспетчерування).

Основне завдання об'ємного планування — розробка конкретних виробничих завдань і показників цехам, розподіл виробничої програми за підрозділами підприємства з врахуванням термінів її поставки замовникам (споживачам) та визначенням черговості робіт (замовлень).

Календарне планування передбачає визначення термінів початку і кінця робіт в основних цехах, термінів їх передачі з цеху в цех, передачі виробів на склад готової продукції, замовнику або в реалізацію.

Суть оперативного регулювання полягає в оперативному контролі за ходом виробничої діяльності, його координації та регулюванні при виникненні збоїв у виробництві або зміні завдань, а також в оперативному обліку продукції та використаних ресурсів.

Система оперативно-виробничого планування і регулювання роботи включає сукупність основних елементів:

• вибір та обґрунтування планово-облікових одиниць для кожного

• структурного підрозділу підприємства;

• формування цехових і дільничних виробничих завдань (програм);

• розрахунки завантаження устаткування і виробничих площ;

• розробка календарно-планових нормативів;

• календарні графіки проходження замовлень у виробництві.

2. Види і системи оперативно-виробничого планування

В залежності від сфери застосування та об'єктів планування розрізняють: заводський, цеховий, дільничний види оперативно-виробничих планів.

Заводське планування передбачає встановлення загальних параметрів у взаємопов'язаних виробничих завдань цехам, забезпечення узгодженості у їх роботі над виконанням виробничого за­вдання, координацію роботи основних і допоміжних цехів, проектно-технологічних, планово-економічних та інших функціональних служб підприємства.

Змістом цехового і дільничного планування є розробка планів- графіків для виробничих дільниць; робочих місць; складання планових завдань на короткі терміни (робочий день, тиждень, де­каду, місяць); оперативний контроль і координація роботи дільниць, робочих місць, ліній.

Найголовнішими є подетальна, позамовна і покомплектна системи оперативного планування та їх різновиди.

Подетальна система планування призначена для умов стабільного, високоорганізованого виробництва. В основі цієї системи лежить планування такту і ритму роботи потокових ліній, виробничих дільниць, правильне визначення нормальних технологічних, транспортних, страхових, міжопераційних запасів та підтримання розмірів їх на розрахунковому рівні.

Позамовна система оперативного планування застосовується переважно в одиничному та дрібносерійному виробництві з його різноманітною номенклатурою продукції і незначними обсягами робіт (послуг).

Покомплектна система застосовується, головним чином, у серійному машинобудівному виробництві. Планово-обліковою одиницею служать вузли, сформовані за певними ознаками.