Висновки

Серед основних напрямків фінансової стабілізації території можна назвати наступні:

1. Оптимізація структури активів, яка передбачає раціональне розміщення капіталу, передусім власного, в активах.

2. Ресурсне збалансування процесу формування і відновлення основних фондів, що передбачає економічно обгрунтований вибір інвестиційних проектів і балансову ув'язку капітальних вкладень із джерелами їх формування.

3. Ресурсне збалансування кругообігу оборотних виробничих фондів і фондів обігу досягається шляхом визначення оптимальної потреби в оборотних засобах, необхідних для виконання прогнозованих обсягів діяльності та її ув'язки з реально можливими джере­лами формування .обігових коштів.

4. Збільшення величини і частки власних коштів в обороті. Кожному господарюючому суб'єкту необхідно подбати, щоб не менш як 50% планових оборотних засобів формувалося за рахунок власних коштів. Це забезпечить йому певну фінансову стійкість і платоспроможність, створить реальну можливість залучення в обіг банківського та комерційною кредитів.

5. Зниження витратомісткості обороту. Оптимізація витрат, зведення їх до економічно оправданого мінімуму сприяє зростанню рентабельності, підвищує фінансову стійкість. Тому кожному господарюючому суб'єкту необхідно налагодити економ обгрунтоване планування витрат, збалансувати витрати з прогнозованими доходами із таким розрахунком, щоб підприємс отримувало прибуток, достатній для самофінансування.

6. Перехід на ринкове ціноутворення. Ринкове ціноутворення зобов’язує підходити до формування ціни виважено, з урахуванням попиту і пропозиції, з орієнтацією на цінового лідера та аналогічні за якістю товари. За допомогою регулювання ціни і якості товару стає можливим поступове завойовування ринків збуту.

7. Ефективне управління фінансовими ресурсами організацій і підприємств. Втілення у життя стратегії фінансового оздоровлення можливе при наявності структурованої фінансової служби, здатної налагодити економічно обгрунтоване фінансове планування і прогнозування, професійно виконувати оперативну фінансову і контрольно-аналітичну роботу, надавати консультативну, методичну й організаційну допомогу структурним підрозділам

Основними засобами реалізації державної політики щодо розвитку фінансової системи території є:

=> підтримка та надійний державний захист прав приватної власності, інтересів ділових партнерів, інвесторів та кредиторів;

=> завершення земельної реформи, утвердження ринкових ме­ханізмів земельно-орендних та іпотечних відносин в аграрному секторі, а також повноцінного земельного ринку в населених пунк­тах України;

=> забезпечення прозорості та поглиблення процесу грошо­вої приватизації. При цьому основною метою приватизації має бу­ти формування ефективного власника;

=> створення ефективної систему захисту інтелектуальної власності;

=> оздоровлення та зміцнення банківської системи, посилен­ня її надійності, підвищення рівня капіталізації банків, всебічний розвиток спеціалізованих банківських, в т. ч. іпотечних установ, фінансово-інвестиційних інституцій;

=> зміцнення фондового ринку та його інфраструктури, роз­виток інститутів спільного інвестування, страхових та пенсійних фондів. При цьому особлива увага приділяється забезпеченню про­зорості фондового ринку, підвищенню ролі державного регулювання

ринку цінних паперів, розвитку нормативно-правової бази, захисту прав інвесторів;

=> формування повноцінного конкурентного середовища;

=> адаптація та наближення до європейських стандартів системи стандартизації та сертифікації;

=> посилення контролю за встановленням та дотриманням цін і тарифів на ринках природних монополій, насамперед у сфері житлово-комунального господарства, енергетики, залізничного транспорту та зв’язку;

=>забезпечення гармонізації національного конкурентного законодавства з європейським і світовим;

=>впровадження у повному обсязі механізмів переведення фінансової відповідальності суб'єктів господарювання у майнову;

=>ефективне застосування процедур банкрутства, санації та реструктуризації підприємств-боржників, удосконалення чинного законодавства з цих питань;

=>скасування практики «картотеки-2» та безакцептного списання коштів з рахунків підприємств;

=>внесення змін до законодавства про заставу, які значно розширили б права кредиторів, спростили процедури переходу заставного майна до кредитора;

=> зниження рівня тінізації української економіки шляхом легалізації тіньових капіталів і розширення таким чином обсягів і і.мит зростання національного багатства, законодавче врегулювання умов амністії при легалізації тіньових капіталів та їх інвестуванні в економіку України.