
- •1.1. Загальне означення фінансів та фінансової системи території
- •1.2. Основні категорії фінансів та головні передумови їх виникнення
- •1.3. Визначальні функції фінансів
- •1.4. Сутність фінансової політики як однієї із складових економічної та соціальної політики держави
- •1.5. Виділення поняття фінансового механізму та його складових елементів
- •Висновки
- •Контрольні запитання до розділу і:
- •Тести для перевірки знань:
- •2.1. Типологізація фінансової системи
- •2.2. Основні принципи внутрішньої побудови фінансової системи
- •2.2. І. Загальні положення
- •Держави
- •2.2.2. Сфера міжнародних фінансів
- •2.2.3. Сфера державних фінансів
- •2.2.4. Сфера фінансів суб'єктів господарювання
- •2.2.5. Сфера фінансів домогосподарств
- •2.2.6. Сфера фінансового ринку
- •2.2.7. Регіональний аспект побудови внутрішньої структури фінансової системи
- •2.3. Суть та основні положення організаційної будови фінансової системи
- •2.3.1. Теоретичні засади організаційної будови фінансової системи
- •Фінансова система України
- •2.3.2. Органи, які функціонують у сфері державного бюджету
- •2.3.3. Конгрольно-регулюючі органи
- •Повноваження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
- •2.3.4. Фінансові інституції, що працюють на фінансовому ринку
- •2.3.5. Органи управління цільовими фондами
- •Висновки
- •Контрольні запитання до розділу II:
- •Тести для перевірки знань:
- •3.1. Економічне підґрунтя підвищення ефективності функціонування фінансової системи
- •3.2. Альтернативи розвитку фінансової системи: формульний підхід
- •Висновки
- •Контрольні питання до розділу ііі:
- •Тести для перевірки знань:
- •Розділ IV. Передумови та наслідки глобалізації світових фінансових ринків
- •4.2. Парадокси розвитку глобальних ринків
- •1978-1995Рр., 100 млн. Доларів сша
- •4.3. Наслідки фінансової глобалізації для міжнародних фінансових ринків та для світової економіки в цілому
- •Висновки
- •Контрольні запитання до розділу IV:
- •Тести для перевірки знань:
- •5.1. Напрямки фінансової стабілізації території
- •5.2. Основні засоби реалізації державної політики щодо розвитку фінансової системи території
- •Висновки
- •Контрольні запитання до розділу V:
- •Тести для перевірки знань:
2.2.5. Сфера фінансів домогосподарств
Пга сферою фінансів домогосподарств (населення) слід розуміти сукупність механізмів формування, руху й використання
грошових фондів домогосподарств. Основою фінансів домогосподарств є їхній бюджет (сімейний бюджет), який є грошовим фондом сімей чи домогосподарств, що складається, як і будь-який інший бюджет, із дохідної і видаткової частин.
У дохідній частині відображаються економічні доходи домогосподарств за напрямками їх формування. До економічних доходів домогосподарств відносять грошові надходження, які домо-господарства отримують від продажу відповідних ресурсів (робочої сили, капіталу, землі й матеріалів, підприємницьких здібностей). Основна стаття грошових доходів домогосподарств — заробітна плата як ціна робочої сили (праці). У розвинутих економічних системах країн Заходу вона становить приблизно 70% усіх грошових доходів (в Україні її питома вага у кілька разів'менша). Іншими формами грошових доходів домогосподарств є: процент (приблизно 10%), прибуток корпорацій (приблизно 10%) і рента за землю й орендовану нерухомість (приблизно 1%).
У видатковій частині бюджету домогосподарств відображаються основні напрямки видатків. Це, по-перше, видатки (грошові платежі) на споживання (придбання споживчих товарів, приблизно 80% від усієї суми видатків), по-друге, видатки на сплату особистих податків (приблизно 15%) і, по-третє, видатки на заощадження (купівлю акцій, облігацій, формування депозитів у банківській системі і т. ін.). Видатками домогосподарств називають їхні грошові платежі, які вони здійснюють під час купівлі споживчих товарів, сплати податків і формування заощаджень (купівлі цінних паперів).
2.2.6. Сфера фінансового ринку
Сфера фінансового ринку (рівень забезпечення функціонування фінансової системи) охоплює кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару і є важливою складовою фінансової та економічної систем, бо з однієї сторони, фінансовий ринок є насамперед елементом фінансової системи, що займає особливе місце в ній, оскільки:
Фінансовий ринок виступає певною надбудовою, через яку координується діяльність фінансової системи в цілому.
Дана сфера фінансової системи є сполучною, через яку здійснюється рух фінансових ресурсів. Інакше кажучи, якщо фінанси суб'єктів господарювання виконують роль двигуна, а державні фінанси наділені функціями системи керування, то фінансовий ринок
можна порівняти із трансмісією. Тобто сфера, про яку зараз йдеться, забезпечує функціонування всіх інших сфер фінансової системи.
З іншої сторони, фінансовий ринок поряд із ринками праці, товарів та послуг, засобів виробництва і технологій, духовних благ тощо є надзвичайно важливою та невід'ємною складовою ринкової економіки, тому що без даного елементу неможливим є і функціонування усього механізму як цілого.
Узагалі суть відносин у сфері фінансового ринку полягає в купівлі-продажі фінансових ресурсів, де ціною виступає плата за користування ресурсами, насамперед у вигляді процента.
З огляду на останнє фінансовий ринок поділяють на дві ланки: ринок грошей і ринок капіталів.
При цьому ринок грошей є сферою, де безпосередньо можна купити гроші, і функціонування даного ринку забезпечується насамперед кредитною системою — сукупністю кредитних установ, які здійснюють концентрацію тимчасово вільних грошових коштів та їх надання в кредит. У свою чергу кредитна система включає дві частини: банківську систему і небанківські кредитні установи (ломбарди, каси взаємодопомоги, кредитні спілки тощо). Банківська система по суті є ядром кредитної системи й складається з двох рівнів: рівня центрального банку та комерційних банків. При чому центральний банк здійснює емісію грошей, організовує грошовий обіг, керує діяльністю всієї банківської системи, виконуючи роль банка банків, а комерційні банки наділені функціями мобілізації ресурсів, кредитування й проведення розрахунків. Останні (комерційні) банки можуть бути універсальними (що виконують всі операції для всіх галузей) і спеціалізованими (які обмежуються декількома операціями та/чи галузями).
Друга ланка фінансового ринку —ринок капіталів — є сферою торгівлі не лише грошима, але і правом власності. При цьому інструментами ринку капіталів виступають спеціальні цінні папери — акції, крім того, до ринку капіталів відносяться середньо- та довгострокові кредитні зобов'язання. Акції та інші цінні папери, що не лають права власності, у тому числі й ті, що випускаються державою, формують ринок цінних паперів, за допомогою якого здійснюється швидкий і ефективний перерозподіл капіталу між окремими суб'єктами господарювання, галузями, регіонами і країнами. Причому, на'відміну від сфери державних фінансів, де подібний перерозподіл носить певні ознаки суб'єктивізму (насамперед мова іде про
державний бюджет держави), перерозподіл через ринок цінних паперів завжди має об'єктивний характер, тому що визначаєтеся критеріями ефективності використання фінансових ресурсів.