Матеріально-технічне забезпечення заходів цо здійснюється суб’єктом господарської діяльності незалежно від форм власності за рахунок відповідних бюджетів.

Керівник об’єкту забезпечує органи управління і сили ЦО службовими, господарськими і підсобними приміщеннями, складськими площами і автотранспортом.

Резервні фонди матеріально-технічних ресурсів ЦО створюються відповідно до законодавства України з метою забезпечення дій органів управління та сил ЦО щодо ліквідації наслідків НС і реабілітації забруднених територій, захисту населення і забезпечення його життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.

Виконання основних завдань цивільної оборони на сучасному етапі досягається наступними заходами:

1.Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і забезпечення зменшення збитків і витрат у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж. З метою виконання завдання:

завчасно розробляються і проводяться інженерно-технічні заходи для зменшення ризику виникнення НС і захисту населення від впливу їхніх наслідків;

готується науково обґрунтований прогноз наслідків можливих надзвичайних ситуацій;

здійснюється безперервне спостереження за станом потенційно небезпечних об’єктів і довкілля;

утримуються у готовності до негайного застосування засоби оповіщення і інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи оповіщення;

створюються спеціалізовані формування і здійснюються їх підготовка до дій за призначенням;

проводиться забезпечення працівників підприємств, установ і організацій засобами захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів цивільної оборони.

2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайний ситуацій у мирний та воєнний час, постійне інформування його про стан наявної обстановки.

З метою виконання завдання у всіх ланках міських і позаміських пунктів на основі автоматичних систем централізованого оповіщення, мережі зв’язку та радіомовлення, а також спеціальних заходів створюється система оповіщення та інформаційного забезпечення. Вона являє собою комплекс організаційних і технічних засобів для передачі відповідних сигналів і розпоряджень органам державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій, силам цивільної оборони і населенню.

Автоматична система оповіщення та інформаційного забезпечення створюється на базі загальнодержавної мережі зв’язку та радіомовлення і поділяється на державну і регіональну. Система має забезпечити циркуляційне оповіщення посадових осіб із застосуванням для цього міської телефонної мережі, засобів радіомовлення і телебачення.

Система оповіщення і інформаційного забезпечення використовується централізовано. Оповіщення підпорядкованих органів управління, сил цивільної оборони і населення організовує вищестоящий орган управління.

3. Захист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження.

З метою виконання завдання здійснюється комплекс заходів, які мають забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також захист від впливу біологічних засобів ураження.

Укриття населення в захисних спорудах досягається: завчасним будівництвом захисних споруд і підтриманням їх готовності до використання; комплексним освоєнням підземного простору міст та інших населених пунктів для розміщення підприємств, установ і організацій соціально-побутового, виробничого і господарського призначення (з урахуванням пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в надзвичайних ситуаціях); обстеженням і обліком підземних і наземних будівель і споруд, що відповідають вимогам з захисту населення.

Практичні заходи евакуації населення як організованого його вивезення та виведення із районів можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров’ю людини) планується на випадок:

загальної аварії на атомній електростанції;

всіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин, внаслідок яких виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров’ю людей, що проживають у зоні можливого ураження;

загрози катастрофічного затоплення місцевості;

масових лісних і торф’яних пожеж, що загрожують населеним пунктам;

землетрусів та інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками.

Підставою для практичного здійснення заходів евакуації є фактичні показники стану наявної обстановки в разі надзвичайної ситуації та відповідне рішення.

До комплексу заходів з медичного захисту населення, що полягає в запобіганні ураженню людей або зменшенні його масштабів, своєчасному поданні допомоги потерпілих і їх лікуванні, забезпеченні епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій, включається така робота: планування використання наявних сил і засобів охорони здоров’я незалежно від їхньої приналежності та форм власності; розгортання у надзвичайних умовах необхідної кількості лікувальних закладів; забезпечення своєчасного застосування профілактичних препаратів; контроль продуктів харчування і води; завчасне створення та підготовка сил екстреної медичної допомоги та медичного захисту; накопичення медичних засобів захисту, спеціального майна і техніки; підготовка медперсоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.

Захист від біологічних засобів ураження передбачає:

своєчасне виявлення загрози або факту біологічного зараження, його виду і масштабів;

комплекс адміністративно-господарських, режимно-обмежу-вальних і спеціальних заходів.

Радіаційний та хімічний захист - це забезпечення людей засобами індивідуального захисту, організація і проведення спеціального оброблення, встановлення та дотримання типового режиму радіаційного захисту. Радіаційний та хімічний захист досягається:

завчасним накопиченням і утриманням в готовності засобів індивідуального захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки та контролю. Цими засобами забезпечуються передусім особовий склад формувань, які беруть участь у рятувальних та інших невідкладних роботах в осередках ураження, персонал радіаційних і хімічних небезпечних об’єктів та населення, що проживає в зонах можливого небезпечного зараження;

своєчасним впровадженням у практику застосування засобів, способів і методів виявлення, оцінки масштабів і наслідків надзвичайних ситуацій, зумовлених аваріями на радіаційних та хімічних небезпечних об’єктах, застосуванням зброї масового знищення;

розроблення типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об’єктів народного господарства в умовах зараження місцевості;

завчасним пристосуванням об’єктів комунально-побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарного оброблення людей і спеціального оброблення одягу, майна і транспорту.

Для забезпечення захисту населення від наслідків НС на території України запроваджуються єдині вимоги з безпеки функціонування радіаційних, хімічних та вибухонебезпечних об’єктів.

4. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження.

Це завдання полягає у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров’ю населення, а також у:

розвідуванні осередків ураження і визначенні меж (кордонів) цих осередків; проведення робіт, пов’язаних з пошуком і рятуванням людей; подання допомоги потерпілим; евакуації населення з небезпечних районів; карантинно-обсерваційних заходах; оточенні осередків ураження; забезпеченні громадського порядку у районах лиха і осередках ураження; здійсненні заходів життєзабезпечення населення; соціально-психологічній реабілітації населення; здійсненні санітарно-гігієнічних і проти епідемічних заходів.

5. Створення системи аналізу, прогнозування, управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтриманням їхньої готовності до сталого функціонування) надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Організатором діяльності цих систем є МНС України, основними виконавцями - Держкомгідромет, МОЗ, Мінагропром та інші центральні органи державної виконавчої влади, а також підприємства, установи і організації, що входять до сфери їхнього управління.

Спеціальні підрозділи зазначених центральних органів державної виконавчої влади щодобово інформують МНС України про наявний стан навколишнього природного середовища та в установлений термін подають відомості про прогноз на най-ближній час. При загрозливі явища МНС України повідомляється негайно. У разі виникнення НС мережа спостереження і контролю зміцнюється за рахунок залучення відповідних підрозділів зі складу сил ЦО.

Для своєчасного виявлення загрози виникнення НС, оповіщення персоналу та населення, що проживає в зонах можливого ураження, на радіаційних і хімічних небезпечних об’єктах створюються локальні автоматизовані системи, які мають бути сполученими з централізованою системою управління Цивільної оборони України.

6. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха і у воєнний час.

Завдання передбачає заходи, що здійснюються центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, виконкомами місцевих Рад народних депутатів, органами управління з надзвичайних ситуацій та у справах цивільного захисту населення, адміністрацією підприємств, установ і організацій завчасно, а також у разі НС з метою створення умов для виживання, яке може опинитися (опинилося) в осередках ураження.

Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, які потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків НС, надання їм побутових послуг і реалізацію соціальних гарантій на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, є: тимчасове розміщення громадян в безпечних районах; організація харчування у районах лиха і тимчасового розселення; організація забезпечення населення, що потерпіло, одягом, взуттям і товарами першої необхідності; організація подання фінансової допомоги потерпілим; забезпечення медичного обслуговування та санітарно-епідемічного нагляду в районах тимчасового розселення.

7. Підготовка і перепідготовка осіб керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти у надзвичайних ситуаціях.

Підготовка осіб керівного складу ЦО здійснюється на Центральних державних і територіальних курсах ЦО: новопризначених на посаду - в рік призначення (протягом п’яти днів), усіх інших – під час проведення заходів відповідно до рішень начальника Цивільної оборони України. Перепідготовка зазначених осіб здійснюється один раз на п’ять років.

Працівники підприємств, установ і організацій, а також особовий склад невоєнізованих формувань проходять підготовку по групам, а також під час об’єктових тренувань і комплексних навчань.

8. Контроль за виконанням завдань цивільної оборони, покладається на управління (відділи) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, які в цьому напрямі діяльності співпрацюють з центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування, громадськими організаціями та Інспекцію цивільної оборони України.