
- •Кафедра економіки підприємства
- •Конспект лекцій
- •З дисципліни
- •«Цивільна оборона»
- •Дніпропетровськ
- •Тема 1. Державна політика
- •1. Міжнародне гуманітарне право у сфері цивільного захисту
- •Ці тексти своєрідні загальним надбанням, знання яких стали необхідними як для фахівців, так і для широкої громадськості.
- •Організаційна структура єдиної системи цивільного захисту України (єс цз).
- •3. Повноваження органів управління та посадових осіб єс цз.
- •1. У сфері техногенної безпеки:
- •Тема 2. Завдання та організаційні основи побудови цивільної оборони
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цо здійснюється суб’єктом господарської діяльності незалежно від форм власності за рахунок відповідних бюджетів.
- •2. Права та обов’язки робітників, службовців та населення з цивільної оборони
- •Тема 3. Основні поняття про надзвичайні ситуації та порядок оповіщення про них. Дії робітників службовців та населення при попереджувальних сигналах органів цо
- •1. Основні поняття про надзвичайні ситуації та порядок оповіщення про них
- •Тема 4. Основи життєзабезпечення населення у зонах надзвичайних ситуацій та тимчасового відселення
- •3. Забезпечення безпеки населення та його функціонування в умовах надзвичайних ситуацій
- •Тема 5. Правила поведінки та дії
- •1. Правила поведінки і дії населення під час стихійного лиха
- •2. Надання само- та взаємодопомоги при нс
- •Тема 6. Поняття про радіацію, дози опромінення, рівні забруднення.
- •Розміри прогнозування зон забруднення місцевості на сліду хмари при аварії на аес (категорія стійкості атмосфери –конвекція, V вітру 2 м/с)
- •4. Режими радіаційного захисту
- •Короткий опис режимів радіаційного захисту
- •Порядок вибору і введення в дію режимів захисту населення (персоналу)
- •Коефіцієнти Кілля перерахунку рівнів радіації на 1 год. Після вибуху
- •Середні значення Кпосл. Дози радіації
- •Тема 7. Сильнодіючі отруйні речовини,
- •Правила користування шприц-тюбиком
- •Штучне дихання за методом Калистова
- •Тема 8 Інфекційні захворювання.
- •1. Інфекційні захворювання. Характеристика деяких збудників та хвороб
- •Характеристика деяких збудників інфекційних захворювань людей
- •2. Правила поведінки при проведення ізоляційно-обмежувальних заходів
- •3. Дезінфікуючі речовини та розчини. Порядок проведення дезінфекції
- •Тема 9. Засоби колективного захисту робітників, службовців, населення. Підвищення захисних властивостей житла
- •1. Класифікація і основні характеристики засобів колективного захисту населення
- •2. Порядок використання засобів колективного захисту населення у нс
- •3. Підвищення захисних властивостей житла
- •Тема 10. Засоби індивідуального захисту. Правила їх використання
- •Призначення патронів респіраторів
- •2. Медичні засоби індивідуально захисту. Правила їх використання
- •Тема 11. Евакуація. Порядок проведення
- •Тема 12. Надання само- та взаємодопомоги при пораненнях, переломах, опіках і ураженні радіоактивними та хімічними речовинами
- •1. Основні причини загибелі постраждалих та типові помилки при наданні допомоги
- •2. Екстрена допомога при ураженнях в наслідок нс та нещасних випадків
- •Варіанти накладення сітчастих пов'язок
- •Варіанти іммобілізації кінцівок
- •3. Основи догляду за хворим
- •Тема 13. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти на виробництві та у побуті. Профілактика пожеж. Правила поведінки
- •Правова база:
- •2. Рекомендації населенню щодо профілактики та дій при виникненні пожеж та правил поведінки при виявлення вибухонебезпечних предметів
- •1. Завдання для самостійної роботи
Правила користування шприц-тюбиком
Ураженим синильною кислотою в якості антидота дають амілнітрат. Для цього, відломив в ампулі з антидотом - головку, закладають ампулу під шолом-маску (маску) надягнутого на ураженого протигаза. При припиненні дихання ураженому роблять штучне дихання і потім дають дихати амілнітрат.
При ураженні шкіри капельно-рідкими отруйними речовинами або при їх попаданні на одяг негайно проводять дегазацію і часткову санітарну обробку за допомогою індивідуального протихімічного пакета. Ділянки шкіри, які заражені отруйними речовинами, після опрацювання змащують розчином йодної настойки.
Штучне дихання за методом Калистова
Уражених отруйними речовинами задушливого дії треба тепліше укрити і швидко доставити в медичний заклад. Штучне дихання таким ураженим робити не можна.
Перша допомога при ураженні отруйними речовинами сльозоточивої дії полягає в ретельному промиванні урадженому очей чистою водою; якщо різь в очах не припиняється, ураженого варто направити в медичний заклад. Промивання очей, природно, здійснюється поза зоною зараження, коли можна буде зняти протигаз.
При отруєнні сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) необхідно діяти у відповідності до вимог Аварійних карток на ці хімічно небезпечні речовини.
Тема 8 Інфекційні захворювання.
Правила поведінки при проведення ізоляційно-обмежувальних заходів та проведення дезінфекції
Інфекційні захворювання. Характеристика деяких збудників та хвороб
Правила поведінки при проведення ізоляційно-обмежувальних заходів
Дезінфікуючі речовини та розчини. Порядок проведення дезінфекції
Правова база:
Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ.
Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", УПУ № 1809 -ІІІ, 2000 р.
Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.
Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення НС, Указ Президента України,1999 р., Київ.
Періодичні інформаційні видання. МНС України, 1991-2009 рр., Київ.
Періодичні інформаційні видання. МНС Росії, 1991- 2009 рр., Москва.
Періодичні інформаційні видання. МОЗ України, 1990-2009 рр., Київ.
За останні десятиліття по світу прокотилася хвиля різних інфекційних захворювань, які охоплювали континенти, держави, міліони людей та нанесли непоправну шкоду і велику смертність. Тільки у 2001 року грип в Україні заставив у великих містах припинити заняття у школах на тривалий час (у місті Києві на два тижні), привів до часткового порушення виробничої та іншої діяльності.
Інфекційні захворювання людей діляться на: окремі випадки екзотичних та особливо небезпечних інфекційних хвороб; інфекційне захворювання людей хворобами невиявленої етіології; епідемічний спалах небезпечних інфекційних хвороб; групові випадки небезпечних інфекційних хвороб; епідемії та пандемії.
Для характеристик масових інфекційних захворювань серед населення прийнято використовуються наступні терміни і визначення.
Біологічно-соціальна надзвичайна ситуація – стан, при якому в результаті виникнення джерела біологічно-соціальної надзвичайної ситуації на визначеній території порушуються нормальні умови життя і здоров’я людей, існування сільськогосподарських тварин і рослин, виникає загроза життю і здоров’ю людей, широкого розповсюдження інфекційних захворювань, втрати сільськогосподарських тварин і рослин.
Джерело біологічно-соціальної надзвичайної ситуації – особливо небезпечна або широко розповсюджена інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин і рослин, в результаті яких на визначеній території виникла або може виникнути біологічно-соціальна надзвичайна ситуація.
Біологічна безпека – стан захисту людей, сільськогосподарських тварин і рослин, навколишнього природного середовища від небезпеки, що викликана або буде викликана джерелом біологічно-соціальної надзвичайної ситуації.
Особливо небезпечна інфекція – стан зараження організму людей або тварин, що проявляється в виді інфекційних захворювань, прогресуючий за часом і в просторі, що викликає тяжкі наслідки для здоров’я людей і сільськогосподарських тварин або їх загибель.
Збудник інфекційного захворювання – патогенний мікроорганізм, що має еволюційне пристосування до паразитування в організмі людини або тварини і потенційно здатний викликати захворювання інфекційною хворобою.
Джерело збудника інфекційної хвороби – організм зараженої людини або тварини, в якому іде природний процес зберігання, розмноження і виділення в зовнішнє середовище збудника інфекційної хвороби.
Епідемія – масове, прогресуюче за часом і в просторі в межах визначеного регіону розповсюдження інфекційної хвороби людей, яке значно перевищує звичайно зареєстрований на даній території рівень захворюваності.
Епідемічний осередок – місце зараження і перебування людей, що захворіли інфекційною хворобою або територія, в межах якої за певний відрізок часу можливо зараження людей і сільськогосподарських тварин збудниками інфекційної хвороби.