2. Види вартості, які визначаються при оцінці підприємства

Всього виділяють два джерела формування доходу при використанні підприємства:

• доход від діяльності підприємства;

• доход від розпродажу активів підприємства.

Відповідно до цього виділяють два види вартості:

1. Вартість діючого підприємства. Це вартість, що відображає перше джерело доходу, передбачає, що підприємство продовжує свою діяльність і приносить доход;

2. Вартість підприємства по активах. Це вартість, що відображає друге джерело доходу, передбачає, що підприємство буде розформовано або ліквідоване, тобто підприємство оцінюється поелементно.

Основні види вартостей

Рис.1. КЛАСИФІКАЦІЯ ВАРТОСТЕЙ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ПРИ ОЦІНЦІ ОБ’ЄКТА БІЗНЕСУ

Таблиця 1. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ВИДАМИ ВАРТОСТЕЙ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ, ТА ПОСТАВЛЕНОЮ МЕТОЮ

Види вартостей	Мета оцінки
Ринкова	Визначення вартості підприємства у разі його купівлі-продажу цілком або по частинах
Інвестиційна	Визначення доцільності реальних інвестицій
Заставна	Визначення кредитоспроможності підприємства і вартості застави при кредитуванні
Страхова	Визначення вартості активів напередодні втрат або пошкодження застрахованих активів
Ліквідаційна	Реструктуризація підприємства (ліквідація, злиття, поглинання, виділення або приєднання)

3. Методичні підходи до оцінки вартості підприємства.

3.1. Дохідний підхід в оцінці вартості підприємства.

Певні види підприємств, як правило, оцінюються на основі їхнього комерційного потенціалу (наприклад, бензозаправна станція або готель). Об'єм продажів бензину, кількість постояльців в готелі є джерелами доходу, який після порівняння з вартістю операційних витрат дозволяє визначити прибутковість даного підприємства. Такий підхід до оцінки називається доходним.

Доходний підхід передбачає використання:

• методу капіталізації. Метод застосовується до тих підприємств, які встигли накопичити активи в результаті капіталізації їх в попередні періоди;

• методу дисконтованих грошових потоків. Метод орієнтований на оцінку підприємства і діючого, і яке далі планує функціонувати. Він більш застосовний для оцінки молодих підприємств, які мають перспективний продукт і володіють явними конкурентними перевагами в порівнянні з існуючими і потенційними конкурентами.

3.1.1. Метод дисконтованих грошових потоків

Найпростіше визначення грошового потоку (Cash Flow) зводиться до того, що грошовий потік за конкретний період (рік, квартал, місяць) – це сальдо надходжень по бізнесу (із знаком «плюс») і платежів (із знаком «мінус»)

Минулі грошові потоки враховуються просто як такі показники, які містяться в звіті підприємства про рух грошових коштів.

Відповідно до цього методу при визначенні вартості підприємства потрібно вирішити дві задачі: проаналізувати і спрогнозувати майбутні потоки грошових доходів з точки зору їхньої структури, величини, часу і частоти їхніх надходжень і визначити ставки, по яких необхідно розрахувати майбутню вартість.

Ставка дисконту - це необхідна ставка доходу по наявних альтернативних варіантах інвестицій із зіставним рівнем ризику на дату оцінки.

Ставка дисконту складається з безризикової ставки і премії за ризик.

Існують різні методики визначення ставки дисконту, найпоширенішими з яких є:

• модель оцінки капітальних активів;

• метод кумулятивної побудови;

• модель середньозваженної вартості капіталу.

Найуживаніший в українській практиці оцінки кумулятивний метод розрахунку ставки дисконту:

• плюс премія за ризик інвестування в об'єкт оцінки;

• плюс премія за розмір підприємства;

• плюс премія за якість менеджменту;

• плюс премія за територіальну і виробничу диверсифікованість;

• плюс премія за структуру капіталу;

• плюс премія за диверсифікованість клієнтури;

• плюс премія за стабільність отримання доходів і ступінь вірогід­ності їхнього отримання;

• плюс премія за інші особливі ризики.

,

де МГП – майбутній грошовий потік;

ПГП – поточний грошовий потік у рік t.

Розрахунок величини вартості в постпрогнозний період.

Визначення вартості в постпрогнозний період засноване на передумові, що підприємство (бізнес) здатне приносити доход і після закінчення прогнозного періоду. Передбачається, що після закінчення прогнозного періоду доходи підприємства стабілізуються і в залишковий період будуть мати місце стабільні довгострокові темпи зростання або нескінченні рівномірні доходи.

Розрахунок кінцевої вартості бізнесу відповідно до моделі Гордона проводиться по формулі:

V = CF(t+1)/(K-g),

де V - вартість в постпрогнозний період;

CF(t+l) - грошовий потік доходів за перший рік постпрогнозного (залиш­кового) періоду; К - ставка дисконту;

g -довгострокові темпи зростання грошового потоку.

Кінцева вартість V по формулі Гордона визначається на момент закінчення прогнозного періоду.