
- •Кодування інформації. Загальні відомості про системи числення.
- •Системи числення, що використовуються в комп'ютерах
- •Алгоритми переведення чисел з однієї позиційної системи числення в іншу. Основна література:
- •Ключові поняття та терміни:
- •1. Кодування інформації. Загальні відомості про системи числення.
- •2. Системи числення, що використовуються в комп'ютерах
- •3. Алгоритми переведення чисел з однієї позиційної системи числення в іншу.
- •1.Переведення з десяткової в двійкову систему числення:
- •0,0025/0,1002*100%≈2,5% - Відносна похибка.
- •2.Переведення з десяткової у вісімкову систему числення:
- •3.Переведення з десяткової до шістнадцяткової системи числення:
2. Системи числення, що використовуються в комп'ютерах
Проблема вибору системи числення для подання чисел у пам'яті комп'ютера має велике практичне значення. В разі її вибору звичайно враховуються такі вимоги, як надійність подання чисел при використанні фізичних елементів, економічність (використання таких систем числення, в яких кількість елементів для подання чисел із деякого діапазону була б мінімальною). Для зображення цілих чисел від 1 до 999 у десятковій системі достатньо трьох розрядів, тобто трьох елементів. Оскільки кожен елемент може перебувати в десятьох станах, то загальна кількість станів - 30, у двійковій системі числення 99910=1111100, необхідна кількість станів - 20 (індекс знизу зображення числа - основа системи числення). У такому розумінні є ще більш економічна позиційна система числення - трійкова. Так, для запису цілих чисел від 1 до у десятковій системі числення потрібно 90 станів, у двійковій - 60, у трійковій - 57. Але трійкова система числення не дістала поширення внаслідок труднощів фізичної реалізації.
Тому найпоширенішою для подання чисел у пам'яті комп'ютера є двійкова система числення. Для зображення чисел у цій системі необхідно дві цифри: 0 і 1, тобто достатньо двох стійких станів фізичних елементів. Ця система є близькою до оптимальної за економічністю, і крім того, таблички додавання й множення в цій системі елементарні.
Оскільки 23=8, а 24=16 , то кожних три двійкових розряди зображення числа утворюють один вісімковий, а кожних чотири двійкових розряди - один шістнадцятковий. Тому для скорочення запису адрес та вмісту оперативної пам'яті комп'ютера використовують шістнадцяткову й вісімкову системи числення.
Усі символи, які використовує комп'ютер, заносяться в таблицю і нумеруються десятковими числами, які перетворюються у двійковий код із 8 знаків 0 і 1- виходить кодова таблиця символів.
Наприклад, в комп'ютерах застосовується восьмизначний код АSCII, розрахований на 256 символів. Код кожного символу - це послідовність з 8-ми цифр 0 і 1, що позначає певний символ.
Наприклад: 10001100 - буква М; 10011001 - буква Щ.
Визначимо головну відмінність між книгою і текстом, занесеним в комп'ютер. Вона полягає в тому, що коли ми відкриваємо книгу, то бачимо зображення символів, сформованих дрібними крихтами друкарської фарби. А якщо ж «відкриваємо» пам'ять комп'ютера, то «побачимо» коди літер, складені із 0 і 1. Звичайний текст зображується в комп'ютері послідовністю кодів. Тобто замість кожної літери тексту зберігається її номер за кодового таблицею. І тільки при виведені літер у зовнішнє середовище (на папір або екран монітора) проводиться формування звичних на вигляд літер.
Витяг з кодової таблиці символів KOI8-U
Номер |
Двійковий код |
Символ |
Номер |
Двійковий код |
Символ |
Номер |
Двійковий код |
Символ |
128 |
10000000 |
А |
139 |
10001011 |
Л |
150 |
10010110 |
Ц |
129 |
10000001 |
Б |
140 |
10001100 |
М |
151 |
10010111 |
Ч |
130 |
10000010 |
В |
141 |
10001101 |
Н |
152 |
10011000 |
Ш |
131 |
10000011 |
Г |
142 |
10001110 |
О |
153 |
10011001 |
Щ |
132 |
10000100 |
Д |
143 |
10001111 |
П |
154 |
10011010 |
Ї |
133 |
10000101 |
Е |
144 |
10010000 |
Р |
155 |
10011011 |
I |
134 |
10000110 |
Ж |
145 |
10010001 |
С |
156 |
10011100 |
Ь |
135 |
10000111 |
3 |
146 |
10010010 |
Т |
157 |
10011101 |
Є |
136 |
10001000 |
И |
147 |
10010011 |
У |
158 |
10011110 |
Ю |
137 |
10001001 |
И |
148 |
10010100 |
Ф |
159 |
10011111 |
Я |
138 |
10001010 |
К |
149 |
10010101 |
X |
160 |
10100000 |
а |
В сучасних програмах розповсюджене кодування символів 16-бітним кодом (2 байта) Unicode з номерами від 0 до 65535, що практично вміщує алфавіти всіх народів світу.
Інформація кодується байтами і її об'єм вимірюється кількістю байт у повідомлені. Наприклад, текст «Андрій грає у футбол» має 20 байтів, і це можна порахувати.
Об'єм інформації вимірюється кількістю байтів у повідомлені.
В тексті розділові знаки і «пропуски» - теж символи.
Нехай на аркуші 56 рядків по 64 символи у рядку. Підрахуємо кількість інформації на аркуші: 56x64 = 3584 байт.
Для вимірювання великих об'ємів інформації використовують кіло-, мега-, гігабайти. В інформатиці, обчислювальній техніці префікси кіло-, мега- та гіга- мають дещо інший зміст, ніж в інших науках.
Назва одиниці вимірювання |
Величина в байтах |
Кількість байтів |
Кілобайт |
210 |
1024 байт |
Мегабайт |
220 |
1024 кілобайт 1 048 576 байт |
Гігабайт |
2зо |
1 024 мегабай 1 073741 824 байт |
Терабайт |
240 |
1024 гігібайт 1099511 627 776 байт |
Петабайт |
250 |
1024 терабайт 1 125 899 906 842 624 байт |
Екзабайт |
260 |
1024петабайт 1 152921 504 606 846 978 байт |
Зетабайт |
270 |
1024 екзабайт 1 180 591 620 717 41 1303 424 байт |
Якщо є необхідність приблизно підрахувати об'єм інформації в книжці, необхідно кількість символів на одній сторінці помножити на кількість сторінок. Наприклад, нехай книжка має 256 сторінок по 3584 байти на сторінці. Об'єм інформації такої книги:
3584x256= 917504 байт = 896 кілобайт або 0,875 мегабайта.