
- •Міністерство освіти і науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого
- •Передмова
- •Світогляд людини, його суть, структура та історичні типи
- •Висновки
- •Розділ 2 Історія розвитку філософської думки: загальна характеристика
- •Антична філософія
- •§2 Філософія середньовічної Європи
- •Філософія західноєвропейського Ренесансу
- •§4 Філософія Нового часу
- •§5 Німецька класична філософія
- •§6 Російська філософія XIX — початку XX століття
- •Висновки
- •Розділ з Сучасна світова філософія
- •Загальна характеристика сучасної філософської парадигми
- •Ірраціоналістично-гуманістичний напрямок у сучасній філософії
- •Позитивістська тенденція в сучасній світовій філософи
- •§4 Сучасна релігійна філософія
- •Марксистська філософія: класичний і сучасний етапи
- •Висновки
- •Розділ 4 Українська філософія: традиції та особливості
- •Філософська думка доби Київської Русі
- •Висновки
- •Філософія українського Відродження та Просвітництва
- •§3 Українська філософія XIX — початку XX століття
- •Сучасна філософсько-світоглядна ситуація в Україні
- •Частина друга буття, свідомість, пізнання Розділ 5 Буття, матерія як вихідні поняття філософії
- •Формування і розвиток науково-філософського поняття матерії
- •§3 Спосіб та форми Існування матерії
- •Висновки
- •Розділ 6 Свідомість: онтологічний статус
- •Розділ 7 Діалектика як вчення про розвиток та її альтернативи
- •Діалектичні принципи загального взаємозв'язку та розвитку
- •§2 Загальні закони розвитку
- •Висновки
- •Особливостями категорій діалектики є: об'єктивність, визна ченість, зв'язок з практикою, історичність, рухливість тощо.
- •§5 Альтернативи діалектики
- •Висновки
- •Розділ 8 Пізнання як відображення і діяльність
- •Висновки
- •Розділ 9 Наукове пізнання, його форми та методи
- •Специфіка, рівні і форми наукового пізнання
- •Поняття методу. Класифікація методів наукового пізнання та їх характеристика
- •Частина третя соціальна філософія Розділ 10 Природа як основа людського буття
- •Поняття природи. Суспільство як частина природи
- •§2 Взаємодія природи та суспільства
- •Висновки
- •Розділ 11 Філософський аналіз суспільства
- •Основні підходи до розуміння суспільства
- •Висновки
- •Суспільство як саморозвинена система
- •Розвиток суспільства і динаміка соціальних процесів
- •Розділ 12 Людина у вимірах філософського аналізу
- •Проблема людини в Історії філософії
- •§2 Сутність людини і сенс її життя
- •Висновки
- •Розділ 13 Особистість і суспільство
- •Розділ 14 Духовне житія суспільства і культура
- •Висновки
- •Культура як специфічна соціальна реальність
- •Розділ 15 Сенс і спрямованість історії
- •Предмет, структура і функції філософії історії
- •Проблеми змісту та спрямованості історичного процесу
- •Висновки
Міністерство освіти і науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого
О. Г. Данильян, В. М. Тараненко
Д17 Основи філософії; Навч. посібник. - Харків: Право, 2003. - 352 с.
У навчальному посібнику розглядається предмет філософії, її основні функції, роль і значення в житті суспільства; дається розгорнута характеристика істбрії розвитку філософської думки, її різних напрямків і шкіл; стисло і доступно викладаються основні роз-діли філософії: онтологія, феноменологія, філософія розвитку; еліфтемологія, методоло-гія, соціальна філософія, антропологія, філософія історії Посібник створено на основі курсу лекцій, прочитаного 8 Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.
Для студентів, аспірантів і викладачів вузів, а також для тих, хто цікавиться філософськими проблемами.
Передмова
Людство увійшло в третє тисячоліття обтяженим безліччю проблем. Найгострішими серед них є міжнародний тероризм, численні регіональні і міжетнічні конфлікти, екологічна, сировинна, продовольча проблеми, поширення наркоманії і СНІДу, що разом з іншими глобальними проблемами поставили людство на межу виживання. У цій ситуації питання світоглядної орієнтації людини, усвідомлення нею свого місця і ролі в житті суспільства, відповідальності за свої справи і вчинки стають визначальними. У становленні ж світоглядної культури людини філософія відіграє вирішальну роль. Саме філософія допомагає людині вирішувати проблеми її буття, сенсу існування, обґрунтовує пріоритетні цінності в житті суспільства, визначає прийнятні шляхи і способи досягнення цих цінностей.
У свою чергу суттєвий вплив на долю світу, людської цивілізації в цілому в XXI столітті можуть зробити результати соціальної і політичної трансформації країн (утому числі й України), що здійснюють нині нелегкий перехід від тоталітаризму до демократії. У процесі посттоталітарної трансформації нині перебуває четверта частина території планети, якій належить гігантський людський, промисловий, культурний і військовий потенціал, що може бути використаний як на користь, так і на шкоду людства. Це також вимагає всебічного філософського осмислення, глибокого філософського аналізу. Свого часу Гегель писав: «Філософія особливо потрібна в ті періоди, коли відбувається переворот у політичному житті суспільства... тому щр думка завжди передує діяльності і перетворює її». Усе це свідчить про те, що потреба сучасної людини у філософських знаннях зростає, а її філософська культура стає найважливішою складовою загальної культури, формування якої в сучасних умовах набуває особливого значення.
Значну роль відіграє філософія і в професійній підготовці юриста. Адже відомо, що право як сфера людської діяльності тісно пов'язане з філософією. Фундаментальні проблеми права, такі як справедливість, воля і рівність, провина і відповідальність та інші, є одночасно і суттєвими філософськими проблемами, а їхнє розв'язання пов'язане з основними філософськими питаннями про сутність людини і зміст її життя, про онтологічну структуру світу і засоби його пізнання. Право, таким чином, уже за своїм духом «філософічне», являє собою «філософію на практиці»:
Отже, вміння усвідомити високий гуманістичний зміст своєї діяльності, обґрунтувати з філософської точки зору свою теоретичну позицію і прийняти практичне рішення є ознакою високого професіоналізму і цивільної
чесності юриста. Таке обґрунтування, особливо в галузі практичних рішень, не завжди усвідомлюється, однак воно значною мірою визначається домінуючими настановами світогляду юристів, і на формування цього світогляду має впливати філософія. Спроби вирішувати фундаментальні теоретичні проблеми юриспруденції без філософського обгрунтування призводять, як правило, до їхньої релятивізації, або догматизації. «Той, хто гадає, що обійдеться без філософського обгрунтування функціонування правової системи, — пише відомий французький філософ права Г. А. Шварц-Ліберман фон Валендорф, — насправді несвідомо керується своєю «особистою», доморослою філософією, ризикуючи скінчити блуканням у темряві правової дисгармонії».
Водночас, попри всю важливість і актуальність цієї дисципліни, в ній бракує сучасної навчальної й навчально-методичної літератури. Посібник, розроблений на основі програми з філософії, покликаний певною мірою заповнити цю прогалину і допомогти студентам у вивченні філософії.
Складається він з трьох частин. У першій частині розкривається зміст і призначення філософії, йдеться про багатовікову історію розвитку філософської думки, у тому числі і в Україні, розглядаються основні напрямки світової філософії. Підвищена увага до історії розвитку філософської думки пояснюється тим, що вивчення філософії необхідно починати з вивчення її історії. Адже відомо, що без історії немає і теорії, тому будь-яка наука, що прагне до творчого розвитку свого змісту, не може бути байдужою до минулого, до історії своїх ідей, відкриттів, висновків.
У другій частині посібника акцентується увага на вічних проблемах філософії: онтології, феноменології, філософії розвитку, гносеології, методології тощо. Кожну з цих проблем автори розглядають в історичному ракурсі, — від давнини до наших днів. Третя частина цієї роботи присвячена розгляду соціально-філософської проблематики, проблем філософської антропології і філософії історії. Серед них: природа як основа людського буття, суспільство та його головні сфери, людина як предмет філософського аналізу, особистість і суспільство, зміст і спрямованість історії та ряд інших. Розглядаючи ці проблеми, автори наголошують, що філософія за своєю суттючіоліфонічна і жодна філософська школа не може мати монополії на істину. Отже, тільки плюралістичний підхід до розгляду будь-яких філософських проблем дозволяє уникнути однобокості й отримати їхнє «об'ємне відображення».
До посібника також подано список літератури, який включає основні праці видатних філософів, монографічну та навчальну літературу. Крім того, до кожної теми запропоновано кілька схем і контрольних запитань. Усе це сприятиме поглибленому оволодінню студентами філософськими знаннями як під час практичних занять, так і під час самостійної роботи, якій у сучасному навчальному процесі надається великого значення.
Автори посібника щиро вдячні всім, хто допомагав їм у ході підготовки та друкуванні цього навчального посібника.
Частина перша
СУТНІСТЬ ФІЛОСОФІЇ, ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА НАПРЯМКИ ЇЇ РОЗВИТКУ
Розділ 1
Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
Термін «філософія» приблизно в VI столітті до н. є. ввів славнозвісний математик і мислитель Піфагор. Цей термін утворюється із сполучення двох грецьких слів:рШео — любов та зорЬіа — мудрість. Отже, буквально філософія є любов до мудрості, або, як казали за давніх часів на Русі, «любомудрів». Пояснення та закріплення в європейській культурі слова «філософія» пов'язане з ім'ям Платона (427-347 рр. до н. є.). Філософи — це, на його думку, люди, які відкривають таємниці природи і людського життя, вчать діяти й жити у злагоді з природою і вимогами самого життя. Тож філософія є особливим видом знання — це «софійне», мудре знання і повчання на його основі. До того ж — це не просто абстрактна теорія, а й практична мораль. Часто її пов'язують із світоглядом, називають його основою. Щоб така характеристика філософії стала зрозумілою, слід розібратися в тому, яке місце в системі людських знань посідає світогляд, а яке — філософія.
Метою розгляду цього розділу є аналіз феномену світогляду, його структури, історичних типів і, особливо, філософії, її власної природи і значення в особистому та суспільному житті людини.
§1