Перелік практичних навичок і умінь, якими повинні володіти студенти медичного факультету , що вивчають курс " мікробіологія, вірусологія та імунологія"

МАТИ НАВИЧКИ:

1. дотримання правил протиепідеміологічного і вірусологічного досліджень (вміст носоглотки, матеріал з мигдалин, ви­порожнення, сеча, ліквор, кров тощо.)

2. заповнення бланків направлень для бактеріологічних, вірусологіч­них і серологічних направлень.

3. забору патологічного матеріалу для проведення бактеріологічних, вірусологічних і серологічних досліджень.

4. вичитки результатів мікробіологічних, вірусологічних і серологічних лабораторних досліджень.

5. знезараження інфікованого матеріалу, антисептичної обробки рук, контамінованих культурами мікроорганізмів, які можуть бути чин­никами інфекційних хвороб.

6. виготовлення мікроскопічних бактеріальних препаратів з патологічного матеріалу (гній, сеча, харкотиння, випорожнення, вміст пустул, мазки-відбитки тощо.)

7. виділення чистих культур мікроорганізмів з визначенням культуральних і мікробіологічних ознак.

8. проведення досліджень з метою визначення протеолітичних, гемолітичних, тинкторіальних властивостей мікроорганізмів.

ВМІТИ ПРОВЕСТИ:

1. фарбування препаратів простими і складними методами: по Граму, Цілю - Нільсону, Романовському - Гімза, Дроботько, Нейссера, Гінса - Буррі.

2. диференціацію мікроорганізмів за морфологічними ознаками при мікроскопії зафарбованих препаратів.

3. темнопольну мікроскопію за спостереженням рухомості мікроорганізмів.

4. мікроскопію з імерсійною системою світлового мікроскопу, з фазовоконтрастною установкою і люмінесцентним мікроскопом.

5. стерилізацію поживних середовищ, посуду, інструментарію, піпеток, тампонів, зараженого матеріалу.

6. ідентифікувати бактеріальні культури за культуральними, фізіологічними, серологічними властивостями.

7. обрахувати і оцінити результати серологічних реакцій: аглютина­ції, преципітації, реакції зв'язування комплементу, реакції термопреципітації тощо.

8. визначення антибіотикограм мікроорганізмів з розподілом на чут­ливі, резистентні і залежні бактеріальні культури.

ПЕРЕЛІК ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ПИТАНЬ 3 КУРСУ " МІКРОБІОЛОГІЯ, ВІРУСОЛОГІЯ ТА ІМУНОЛОГІЯ."

Модуль-1

1. Мікробіологія, як фундаментальна наука. Предмет і задачі. Об’єкти вивчення.

2. Значення медичної мікробіології в практичній діяльності лікаря.

3. Історія розвитку мікробіології. Етапи розвитку мікробіології.

4. Корисна і шкідлива діяльність мікроорганізмів. Роль бактерій у кругообі­ гу речовин у природі.

5. Наукова діяльність Л. Пастера. Основні відкриття, їх значення для розвитку мікробіології;

6. Наукова діяльність Р. Коха. Основні відкриття та їх значення для медич­ної мікробіології.

7. Наукова діяльність І. Мечнікова. Відкриття тканинного і гуморального факторів імунітету ( П. Ерліх, Е. Берінг, Е. Ру, А. Іерсен та ін.)

8. Роль вітчизняних вчених у розвитку мікробіології. Роботи Л. С. Ценковського, С. Н. Виноградського, Д. І. Івановського, Н. В. Гамалії, Д. К. Заболотного.

9. Досягнення мікробіологічної науки. Заклади мікробіологічного профілю у нашій країні. Роль сучасних вітчихняних вчених у розвитку мікробіології.

10. Оригінальні методи мікробіологічних досліджень. Принципи темнопольової, фазовоконтрастної, електронної мікроскопії при дослідженні мікробіологічних об’ктів.

11. Барвники, які використовуються в мікробіології. Фарбування за Грамом, механізм. Відмінності у структурі і функціях грампозитивних та грамнегативних бактерій.

12. Основні принципи систематики і класифікації мікроорганізмів. Таксономічні категорії. Критерії виду, клону, популяції, чистої культури, штаму. Бінарна номенклатура.

13. Морфологія, ультраструктура бактеріальної клітини. Хімічний склад бакте­ріальної клітини.

14. Роль окремих структур бактеріальної клітини для життєдіяльності бактерій і у патогенезі інфекційних захворювань.

15. Особливості мікроорганізмів як живих істот. Принципові відмінності у морфології і структурі еукаріотних та прокаріотних клітин.

16. Організація ядра бактеріальної клітини. Реплікація ДНК у бактеріальній клітині, механізм реплікації, будова геному бактеріальної клітини.

17. Поверхневі структури бактерій: капсула, мікрокапсула. їх значення в про­цесах життєдіяльності бактеріальної клітини. Будова і хімічний склад капсул. Методи фарбування капсул.

18. Цитоплазма і її включення. Запасні поживні речовини клітини бактерій: волютин, глікоген, гранульоза, ліпопротеїдні тільця, кристалоїдні вклю­чення, сірка.

19. Клітинна оболонка. Будова і хімічний склад клітинної оболонки грампозитивних та грамнегативних бактерій. Її значення в процесах життєдіяльнос­ті бактерій.

20. Характеристика протопластів, сферопластів і L-форм бактерій. Механізм їх утворення.

21. Рух бактерій. Структура бактеріальних джгутиків. Методи визначення руху бактерій. Характеристика і призначення війок, адгезінів, пілі. Таксис.

22. Загальна характеристика спірохет, ріккетсій і актиноміцетів. Таксоно­мічні положення. Спільні ознаки з бактеріальними клітинами.

23. Морфологія грибів (цвільові, дріжджеподібні, дейтероміцети). Будова і структура клітин грибів (мукор, пеніцилліум, аспергіллус).

24. Тинкторіальні властивості бактерій. Прості і складні методи фарбування. Механізм взаємодії барвників з окремими структурами бактеріальної клі­тини.

25. Морфологія і структура найпростіших, що викликають захворювання у люди­ни. Загальна характеристика.

26. Спора. Процес спороутворення і його значення для бактерій. Цикл розвитку спороутворюючих бактерій. Характеристика локалізації спор у клітині. Методи фарбування.

27. Таксономія і класифікація вірусів. ДНК-ові та РНК-ові віруси. Хімічний склад віріонів.

28. Морфологія та ультраструктура вірусів. Прості і складні віруси.

29. Поняття про вірус, пріони, віроїди. Методи дослідження віріонів і визначення їх розмірів.

30. Віруси - історичні аспекти. Розбіжності структурної і хімічного складу віріонів від бактерій.

31. Віруси бактерій. Бактеріофаги. Морфологія і структура фагів. Фази взає­модії фага з бактеріальною клітиною.

32. Метаболізм - характеристика конструктивного і енергетичного обмінів. Ферменти і їх роль у обміні речовин. Практичне використання ферментатив­них властивостей бактерій.

33. Проникнення поживних речовин у бактеріальну клітину. Характеристика голозойного і голофітного способів живлення.

34. Дихання бактерій. Характеристика аеробного і анаеробного типів дихання. Механізм біологічного окислення і відновлення речовин.

35. Характеристика пігментоутворення і його значення для бактеріальних попу­ляцій .

36. Ріст і розмноження бактерій. Крива росту. Фази розмноження бактеріальних популяцій. Клітинний цикл.

37. Основні принципи і методи культивування аеробних і анаеробних бактерій.

38. Поживні середовища і їх класифікація, вимоги до них.

39. Основні принципи культивування патогенних спірохет, найпростіших, ріккетсій, хламідій, мікоплазм.

40. Мікроорганізми і фізичні фактори оточуючого середовища. Стерилізація, автоклавування, сублімація. Дія УФ опромінення на мікроорганізми.

41. Методи стерилізації і контороль її якості.

42. Дія хімічних факторів на мікроорганізми. Детергенти, окислювачі, солі важких металів, барвники – механізм дії на бактеріальні клітини.

43. Дезінфекція, асептика, антисептика, дератизація, дезінсекція. Пастеризація. Тіндалізація.

Зріз-2

44. Екологія мікроорганізмів. Поширення мікробів у природі.

45. Мікрофлора і імунологія ротової порожнини.

46. Нормальна мікрофлора тіла людини, її роль у фізіологічних процесах і виникненні патології людини. Вікові особливості нормальної мікрофлори носа, шкіри, статевих органів, кишечника. Гнотобіологія. Дисбактеріоз і причини його виникнення.

47. Основні захворювання і збудники ротової порожнини.

48. Пробіотики та еубіотики, їх характеристика, механізм дії.

49. Санітарна мікробіологія, предмет, завдання. Значення санітарної мікробіології в діяльності лікаря.

50. Санітарно-показові мікроорганізми, вимоги до них, їх значення для характеристики об'єктів навколишнього середовища.

51. Вода як середовище проживання і зберігання мікроорганізмів. Автохтонна і алохтонна мікрофлора відкритих водоймищ. Сапробність. Мікроорганізми – показники процесу самоочищення води.

52. Мікрофлора грунту. Роль грунту у передачі інфекційних захворювань. Фактори, які впливають на виживаність патогенних мікроорганізмів у грунті.

53. Мікрофлора повітря, її характеристика. Роль повітря у передачі інфекційних захворювань.

54. Вплив біологічних факторів на мікроорганізми. Антагонізм, мутуалізм, синергизм, сателізм, хижацтво, паразитизм.

55. Екологія мікроорганізмів. Поширення мікробів у природі.

56. Нормальна мікрофлора тіла людини, її роль у фізіологічних процесах і виникненні патології людини. Вікові особливості нормальної мікрофлори носа, шкіри, статевих органів, кишечника. Гнотобіологія. Дисбактеріоз і причини його виникнення.

57. Основні захворювання і збудники ротової порожнини.

58. Пробіотики та еубіотики, їх характеристика, механізм дії.

59. Санітарна мікробіологія, предмет, завдання. Значення санітарної мікробіології в діяльності лікаря.

60. Санітарно-показові мікроорганізми, вимоги до них, їх значення для характеристики об'єктів навколишнього середовища.

61. Вода як середовище проживання і зберігання мікроорганізмів. Автохтонна і алохтонна мікрофлора відкритих водоймищ. Сапробність. Мікроорганізми – показники процесу самоочищення води.

62. Мікрофлора грунту. Роль грунту у передачі інфекційних захворювань. Фактори, які впливають на виживаність патогенних мікроорганізмів у грунті.

63. Мікрофлора повітря, її характеристика. Роль повітря у передачі інфекційних захворювань.

64. Антибіотики. Історія відкриття антибіотичних сполук. Класифікація антибіотиків за походженням, спектром і механізмом дії. Одиниця дії антибіо­тиків. Характеристика типів взаємодії антибіотиків з бактеріальними клітинами.

65. Методи визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотичних сполук (якісні і кількісні). Визначення концентрації антибіотиків у крові, сечі.

66. Виникнення і розповсюдження лікарської стійкості бактерій. Механізм антибіотикорезистентності і роль плазмід у резистентності бактерій до лікарських препаратів.

67. Інфекція і інфекційне захворювання. Загальна характеристика мікробного паразитизму.

68. Роль макроорганізму в інфекційному процесі. Значення спадкового фактору. Вплив природних і соціальних факторів життя людини на виникнення, розвиток та наслідки інфекційних хвороб.

69. Біологічний метод дослідження, його застосування для вивчення етиології,патогенезу, діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб.

70. Патогенність і вірулентність, одиниці виміру, методи визначення, фактори патогенності і агресії.

71. Комплемент, загальна характеристика, шляхи активування комплементу (класичний, альтернативний).

72. Токсини бактерій. Характеристика екзо, ендо, ентеротоксинів. Механізм дії на організм живих істот. Тропізм токсиичних субстанцій бактерій.

73. Умовно-патогенні мікроорганізми.Роль бактеріальних ферментів в патогенезі інфекційних хвороб. Інвазійні властивості патогенних бактерій.

74. Механізм вірусних інфекцій. Персистуючі інфекції. Вірогенія. Умови виникнення.

75. Механізм передачі збудників інфекційних хвороб. Динаміка розвитку інфек­ційного процесу.

76. Розповсюдження патогенних мікроорганізмів в організмі; бактеріемія, вірусемія, септицемія, септикопіемія, токсинемія.

77. Форми прояву інфекцій: гострі, хронічні, вторинні, аутоінфекції, екзо- і ендогенні інфекції.

78. Носійство, реінфекції, суперінфекції, рецидив, реконвалістенція, спорадичність, ендемія, епідемія, пандемія.

79. Шляхи передачі( горизонтальні і вертикальні) інфекційних хвороб. Характеристика вхідних воріт. Навести приклади.

80. Роль макроорганізму, оточуючого середовища і соціальних факторів у виникненні і розвитку інфекційного процесу.

81. Характеристика: DLm, DL₅₀, інфікуюча доза.

82. Сучасне визначення поняття імунітет. Етапи розвитку імунології як науки. Нобелівські лауреати в галузі імунології, їх внесок у науку.

83. Визначення і загальна характеристика імунітету. Види і форми імунітету.

84. Неспецифічні фактори імунітету. Механізм неспецифічної резистентності. Бактерицидні властивості сироватки крові. Фагоцитоз.

85. Набутий імунітет: активний і пасивний, стерильний і нестерильний. Механізм утворення набутого імунітету.

86. Механізм імунної відповіді. Динаміка імунної відповіді.

87. Антигени. Характеристика будови антигенів. Повноцінні антигени. Гаптени, аутоантигени. Антигенна будова бактеріальної клітини.

88. Антитіла. Класи антитіл, їх будова, методи їх виявлення.

89. Імунологічна пам'ять і імунологічна толерантність.

90. Вроджені і набуті імунодефіцити. Синдром Луі-Бара, імунізаторне гальмування, імунологічний параліч.

91. Аутоімунні процеси. Аутоантитіла. Автоімунні захворювання.

92. Імунна система організму людини. Імунокомпетентні клітини, їх основні функції.

93. Вікові особливості імунітету.

94. Алергія. Реакції гіперчутливості негайного типу. Анафілаксія. Механізм виникнення анафілактичного шоку. Місцева анафілаксія – феномен Артюса. Пасивна анафілаксія. Десенсибілізація.

95. Сироваткова хвороба, атопія. Хвороби імунних комплексів. Механізм розвитку.

96. Гіперчутливість сповільненого типу. Інфекційна алергія.

97. Реакція аглютинації. Механізм, діагностичне значення. Титр антитіл.

98. Реакція преципітації. Методика постановки, практичне значення.

99. Реакція зв'язування комплементу. Техніка постановки і механізм реакції. Практичне значення.

100. Імунобіологічні препарати. Класифікація вакцин. Вакцинотерапія і вакцинопрофілактика. Методи отримання і практичне використання вакцин.

101. Імунні сироватки, класифікація, принципи одержання.

102. Серотерапія і серопрофілактика. Характеристика антитоксичних, антимікробних і антивірусних сироваток і імуноглобулінів.

103. Спадкова мінливість. Мутації, їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні. Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон'югація.

104. Значення генетики у розвитку загальної і медичної мікробіології, вірусології, молекулярної біології. Мікробіологічні основи генної інженерії.

105. Схема одержання генних структур і спадково змінених організмів. Досягнення генної інженерії, використання генноінженерних препаратів у медицині.

106. Генетичні рекомбінації.