Статут Великого князівства Литовського 1529р. Реєстр статуту українською мовою Розділ перший Про персону господарську

1. Господарь зобов'язується нікого не карати за заочним об­мовленням, навіть якщо справа стосувалася б образи гідності

його величності. А також якщо хто-небудь безпідставно обви­нуватив іншого, то сам повинен понести таке ж покарання.

2.Про зраду господарської величності, яка виражена в тому, якби хто-небудь утік би до ворожої землі.

3.Якщо хто у кого купить або візьме під заставу маєток, а той потім втече до ворожої землі.

4.Якби батько від дітей втік до ворожої землі, або хто з їх­ніх родичів.

5.Як має бути покараний той, хто підробляв би господар­ські листи або печатки.

6.Як має бути покараний той, хто образив господарського урядника або посланця. ,

7.Ніхто ні за кого не повинен нести покарання, але кожен за самого себе.

8.Якби хто багато за мало запросив або взяв би без пожа-лування.

9.Всіх у Великому князівстві Литовському одним правом судити мають.

10.Листи з канцелярії до припинення судочинства нікому не повинні даватися, але тільки з поважних причин.

11.Відкриті листи мають кожному повернуті бути.

Про листи господарські заповідні, якби хто про них не дбав.

Якщо хто випустив би із в'язниці засудженого злочинця або винуватого.

Тим, хто за короля Казимира і Олександра домагався справедливості, господарь обіцяє правосуддя.

Якби хто за Казимира і Олександра був володарем чогось і ніхто інший не пред'являв на те претензій.

Дві частки маєтку можна віддати під заставу за гроші, але тільки не продавати навіки.

Хто би кому що заповітом чи листом відписав і оголосив про це перед господарем і панами радними, то це має залиша­тися у силі навіки.

Якби кому було дано листа, а він не користувався би цим листом і мовчав десять років.

Якби хто за короля Казимира безперешкодно володів якимось маєтком і за Олександра ніхто не пред'являв на те претензій.

20.Якщо хто зганьбив би гідність іншого, то справу в суді має бути розглянуто у четвертий судовий строк.

21.Якщо хто встановлював би нові мита.

22.Про звільнення людей від нових сплат і від підвод, і від робіт, окрім звичаїв, що встановилися здавна.

23.Якщо хто заперечує проти господарського вироку.

24.Якби хто попросив для себе те, що раніше було дане ін­шому і записано у господарському привілеї, то те за першим привілеєм має залишитися.

25.Знаходячись у короні Польській, господарь не повинен нікому нічого жалувати і підтверджувати привілеї.

26.Проїжджаючи дорогами, ніхто не має права зупинятися на постій у господарських дворах.

Розділ другий Про оборону земську

1.Всі повинні ставати під свою повітову хоругву і проходи­ти огляд.

2.Духовні особи із узятого у заставу маєтку повинні особи­сто нести господарську службу.

3.Кожен після огляду повинен нести службу у тому ж за­гоні при господарі або при гетьмані.

.Якщо хто через слабке здоров'я не може нести військову службу, той має заявити про це перед гетьманом.

5.Якби хто мав сина, який міг би нести земську службу, то повинен показати його гетьману, щоб встановити, чи придат­ний син служити за батька.

6.Якби хто спізнився на військову службу і не приїхав у призначений строк без будь-якої поважної причини.

7.Гетьмани не повинні наказувати своїм писарям за пере­пис війська брати більше, ніж півгроша з коня, а розпускаю­чи військо не повинні нічого брати.

8.Про тих, кого буде послано старшими над заставою.

9.Хорунжі не повинні лишати вдома земян і відпускати їх після огляду.

10.Ніхто без відома гетьмана не повинен поїхати з війни.

11.Якби хто на сторожі був недостатньо пильний.

12.Про того, кого пошлють на заставу, щоби він туди з'явився в строк, а його у вказаний строк там не буде.

13.Перебуваючи на військовій службі, ніхто не повинен на­падати на шляхетські будинки і гумна.

14.Якби кому на військовій службі не вистачило стацій для нього самого і для його коней.