Більшість видів камптозоїв утворює невеликі ніжні ко­лонії, які складаються з основної частини (еталону) у вигляді

павутини, що вкриває суб- / 'Лш страт (каміння, черепашки

д / Щ?/ 'feF «к тощо). Від цієї основи підій-

/ / J'.f^ маються догори окремі осо-

^^^g^sCi^C./ бини завбільшки 2—3 мм.

Тіло камптозоїв чашопо- % дібне. Один полюс його не­

се простий віночок щупа- д лець, які оточують заглиб-

Lлeння чашечки — атріум; на протилежному полюсі є скоротливе стебельце, яким тварина кріпиться до субст- Д, рату або до столону колонії

(рис. 38). На кінці стебельця є заноза з клейким секре- IV;? TOM.

(J Шкірно-м'язовий мішок

відсутній. Щупальця вкриті миготливим епітелієм, реш­та поверхні тіла — тонень- 5 кою кутикулою, під якою

залягає гіподерма. М'язів Рис.38. Ділянки колоній Kamptozoa: _мало. Є окремі ГЛЯДеНЬКІ

а - Pedicellina сепша; б Althropodam kowalevski м'яЗИ, ЩО РУХаЮТЬ НІУГНШЬ- випростана. в- зігнута; / -чашечка; 2 - стебельце; '

з - столон колоті ця та стебельце, яке при по­

дразненні згинається і притискує чашечку до субстрату; роз­правляється стебельце завдяки пружності кутикули. Звідси походить назва цих тварин: слово камптозої перекладається як «ті, що згинаються».

Порожнина тіла у камптозоїв відсутня, проміжки між органами заповнені паренхімою (рис. 39).

Рис.39. Зріз через чашечку PediceUina cernua:

/ - анус; 2 - «виводкова камера»; 3 - паренхіма; 4 - яешик; 5 - нервовий

ганглій; 6 - рог; 7 - стравохід; S - шлунок; 9 - стебельце; 10 - кишка; 11 - яйце, шо виходить із статевого отвору, 12 - пряма кишка; 13 - щупальце

За способом живлення камптозої — фільтратори. Щу­пальця заганяють воду з їстівними частинками в атріум, де розташований ротовий отвір. Останній веде до вузенького стравоходу (ектодермальна передня кишка), який розширює­ться в ентодермальний шлунок, оточений залозистими клі­тинами; за ним іде вужчий відділ — середня кишка й ек­тодермальна задня кишка, що відкривається анальним отво­ром на протилежному кінці атріума. Отже, кишечник утворює петлю, рот і анус відкриваються всередині віночка щупалець. Звідси походить друга назва цих тварин - внут- рішньопорошицеві (Entoprocta) — ті, в яких порошиця від­кривається всередині віночка щупалець.

Видільна система — пара типових протонефридіїв, що відкриваються одним непарним отвором в атріум. Кровонос­на та дихальна системи відсутні. Дихання відбувається через щупальця. Нервова система складається з одного нервового ганглія, від якого відходять нерви до щупалець і стебельця. Спеціальних органів чуття немає. Поодинокі рецептори роз­кидані по всьому тілі, особливо багато їх на щупальцях.

65

Більшість камптозоїв роздільностатеві, проте трапляють­ся й гермафродитні види. Жіноча статева система скла­дається з пари мішкоподібних яєчників і пари яйцепроводів.

5 - 6-2473

які зливаються в непарну протоку, що відкривається в ат- ріальну порожнину. Остання виконує роль вивідкової сумки, де розвиваються личинки. Чоловіча статева система має по­дібну будову. Сперматозоїди викидаються назовні й з водою потрапляють до атріальної порожнини самиці, де й відбу­вається запліднення яйцеклітини.

Дробіння яйця спіральне. Ембріональний розвиток має риси, які зближують його з розвитком кільчастих червів: розміщення окремих бластомерів, спосіб гаструляції, зами­кання щілиноподібного бластопора й утворення рота на його передньому краї. Личинка камптозоїв схожа на трохофору кільчастих червів.

5

Рис.40. Грохофори камтотош:

а

а - PediceUina cernua; 6 - Loxosomella barmen; / фронтальний орган; 2 - аборальний орган; З — шлунок; 4 -задня кишка; 5 анус; 6 - атріум; 7 - рот; А' прототрох; 9 -нога

На одній стороні нижньої півкулі розташований рот, на про­тилежній — анус. Між ними утворюється невеличке вп'я- чування — атріальна порожнина. Личинка має первинну порожнину тіла 1 розсіяними в ній мезенхімними клітинами; є пара протонефридіїв, що відкриваються в атріум. Цікаво, що личинка має складнішу нервову систему, ніж доросла тварина. Крім аборального органу чуття і зв'язаного з ним ганглія, про які вже згадувалося, попереду рота, безпосе­редньо під прототрохом, лежить фронтальний орган чуття, шо має подібну будову, і зв'язаний з ним ганглій. Обидва ганглії' з'єднані парними нервами.

У найбільш вивченого роду Pedicellina личинка складаєть­ся з верхньої та нижньої півкуль, між якими проходить ві­ночок війок — прототрох; на верхньому полюсі є тім'яний (аборальний) орган чуття — невеличкий сосочок із чутли­вими війками, під яким міститься нервовий ганглій (рис. 40).

Личинка, проплававши деякий час у товщі води, осідає на субстрат оральною стороною. При цьому краї верхньої пів­кулі над прототрохом поступово стягуються до однієї точки і утворюють підошву, а прототрох і всі органи нижньої півкулі опиняються всередині замкненої атріальної порожнини. Над підошвою виростає стебельце, а верхня частина личинки разом із атріальною порожниною утворює чашечку. Атріум

Рис.41. Брунькування у Loxosomella annelidicola:

/ - задня кишка; 2 - щупальця; З - бруньки різного віку; 4 - цілунок; 5 - стравохід; 6 - рот

разом із ротом, анусом, кишечником, протонефридіями по­вертається на 180°. Після цього рот і анус виявляються роз­вернутими догори, а атріальна порожнина залишається замк­неною. На кришці атріальної порожнини з'являються спря­мовані всередину зачатки щупалець. Атріальна порожнина проривається, і щупальця висовуються назовні. Прототрох, аборальний орган і ганглій руйнуються.

5'

67

Є види (родина Loxosomatidae), в яких личинка має ви­тягнену форму, вона сплющена в дорзовентральному на­прямі, її тім'яний орган зсунутий наперед, є пара очей (рис. 40). Така личинка спочатку повзає, а потім прикріплюється переднім кінцем, де лежить фронтальний орган, до субстрату.

Усім Kamptozoa властиве нестатеве розмноження у формі брунькування. У поодиноких форм (родина Loxosomatidae) бруньки утворюються симетрично в певних місцях чашечки й відразу відшнуровуються (рис. 41). У колоніальних форм бруньки не відділяються, між брунькою і матір'ю утворю­ється довге стебельце, що тягнеться по субстрату. На ньому закладаються нові бруньки. Так утворюється колонія.

У Kamptozoa дуже легко відбувається регенерація втра­чених частин: ампутовані щупальця й навіть цілі чашечки швидко відновлюються.

Місце Kamptozoa в системі тваринного світу викликає дискусії. Тривалий час їх зводили в єдину групу (тип Щу­пальцеві, Tentaculata) разом із Моховатками і розглядали як клас Внутрішньопорошицеві (Entpprocta), виходячи з поло­ження анального отвору всередині віночка щупалець, на від­міну від Моховаток (Ectoprocta), в яких він лежить поза щупальцями. Деякі вчені вважають, що Камптозої - група, близька до нижчих червів (коловерток, гастротрих), що змі­нилась у зв'язку з переходом до сидячого способу життя. Проте особливості ембріонального розвитку цих тварин, бу­дова їхніх личинок і характер метаморфозу дають підставу зближувати Kamptozoa з трохофорними тваринами, розгля­даючи рівень їх організації як найнижчий серед цієї групи тварин (паренхіма, відсутність целома, кровоносної системи тощо).