Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Визначення поняття “ґрунт”, його механічна структура, фізичні властивості та хімічний склад.

2. Санітарно-фізичні показники ґрунту: пористість, фільтраційна здатність (водопроникність), капілярність, гігроскопічність, повітропроникність, вологоємність ґрунту, їхня гігієнічне значення, методика визначення.

3. Роль ґрунту у виникненні та розповсюдженні інфекційних захворювань та інвазій, принципи профілактики.

4. Біогеохімічні провінції та ендемічні захворювання.

5. Джерела забруднення ґрунту. Хімічне та радіоактивне забруднення ґрунту як гігієнічна та екологічна проблема.

6. Показники санітарного стану ґрунту. Гігієнічні нормативи, що регламентують санітарний стан ґрунту (хімічні, бактеріологічні, гельмінтологічні, радіологічні).

7. Принципи очищення населених місць, сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми.

8. Основні системи, методи та способи збирання, транспортування, знезараження, знешкодження рідких та твердих відходів, їх гігієнічна характеристика.

9. Методи і споруди для очищення та знезараження стічних вод окремих об’єктів, зокрема лікувально-профілактичних закладів.

Контрольні тести

1. Санітарно-фізичні властивості ґрунту характеризують такі показники:

а) механічний склад; б) капілярність; в) активна реакція; г) вологоємність; д) санітарне число Хлєбнікова.

2. До показників хімічної безпеки ґрунту належать:

а) залишкові кількості пестицидів; б) загальний органічний азот; в) вміст сірчаних сполук; г) вміст рухомих форм важких металів; д) органічний вуглець.

3. До санітарно-хімічних показників епідемічної безпеки ґрунту належать: а) окиснюваність ґрунту; б) загальний органічний азот; в) вміст сірчаних сполук; г) вміст нафти та нафтопродуктів; д) органічний вуглець.

4. Фізична властивість ґрунту піднімати воду з глибини на поверхню називається:

а) гігроскопічністю; б) водопроникністю; в) водоємністю; г) капілярністю; д) пористістю.

5. Санітарне число ґрунту характеризує:

а) самоочисну здатність ґрунту; б) забруднення ґрунту органічними речовинами; в) забруднення ґрунту сапрофітними мікроорганізмами; г) забруднення ґрунту патогенними мікроорганізмами; д) забруднення ґрунту бактеріями групи кишкових паличок.

6. Хвороба Кашина-Бека виникає унаслідок підвищеного вмісту у ґрунті низки мінеральних речовин (стронцію, заліза, марганцю, свинцю, срібла, фтору) на тлі низького вмісту:

а) фосфору; б) натрію; в) кальцію; г) магнію; д) цинку.

7. Підвищений вміст у ґрунті молібдену може призвести передусім до виникнення таких захворювань:

а) подагра; б) анемія; в) рак стравоходу; г) пневмонія; д) гіпертонічна хвороба.

8. Через забруднений ґрунт можуть передаватися такі антропонози:

а) черевний тиф; б) поліомієліт; в) амебіаз; г) лептоспіроз; д) малярія.

9. Забруднений ґрунт є чинником передачі наступних анаеробних інфекцій:

а) правця; б) черевного тифу; в) сибірки; г) ботулізму; д) газової гангрени.

10. У світовій практиці для знищення медико-біологічних відходів перевагу надають таким методам:

а) термічним із спалюванням; б) механічним; в) біотермічним; г) термічним без спалювання; д) хімічним.

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)