8.Фінансово-управлінські технології формування бюджету та їх характеристика.

У бюджетному менеджменті синтезуються і синхронізуються функціїпланування, виконання і контролю бюджету. На думку західних економістів, названі три функції складалися поступово,

на кожному етапі їм відповідали певні технології бюджетної роботи, що ілюструє періодизація.

Функції: контрольСкладання розпису доходів і видатків 18-20 ст. Контроль і менеджмент. Б-на технологія: Б-ні статті групуються за цільовим призначенням 1915-1935, урахування конюктурних змін 1935-1960

Контроль, менеджмент і планування. Б-на технологія: Запровадження процедури програмування-планування складання бюджету; Розроблення бюджету на нульовій основі 1960— 1970рр. 1970— 1980рр

Отже, бюджетування — сукупність технологічних процедур бюджетної роботи з аналітично-розрахункової підготовки бюджетів, кошторисів і програм за допомогою порівняння відносної корисності альтернативних варіантів витрачання бюджетних коштів на конкретні види державної діяльності з урахуванням вартості витрат на досягнення кінцевого результату й упущених вигід.

В теоретичному плані бюджетування спираєтьсяна теорію граничної корисності, за постулатами якої цінність (вартість) благ визначається на основі суб'єктивного сприйняття їх корисності та рідкості (доступності) для споживачів. Прихильники цієї теорії вважають, що бюджетування через оцінку граничних витрат та корисності альтернатив створює можливість знайти критерій для оптимального розподілу бюджетних коштів міжконкуруючими варіантами їх застосування, тобто визначити ту комбінацію видатків, яка забезпечить максимальну суспільну корисність.

В основі технологій бюджетування лежить проблема оптимального розподілу ресурсів, оскільки потреби як на індивідуальному мікрорівні, так і на державно-суспільному макрорівні, навідміну від ресурсів, необмежені.

Удругій половині XX ст. обсяги державних бюджетів, методи і процедури бюджетного менеджменту зазнавали швидких і суттєвих змін. Особливо це стосується найбільш розвинених країн Заходу, де бюджетні технології

пройшли три етапи розвитку: традиційний бюджет; бюджет від результатів

(інша назва — бюджет від виконання); бюджет на основі цільових програм, були впроваджені такі терміни, як бюджетування на нульовій основі, бюджет автоматичного припинення фінансування програм

(«сансет»), програмне орієнтований бюджет та ін. Усі нововведення об'єднує програмно-цільовий метод розроблення бюджетів.

Уже сама назва «система програмно-цільового бюджетуван-ня» говорить про комбінацію трьох взаємодіючих і взаємодоповнюючих етапів бюджетного

планування. Перший етап передбачає формулювання та прогнозування довго- і середньострокових цілей діяльності певної бюджетної організації чи програми, а також розроблення стратегії дляреалізації поставлених цілей і завдань.

На другому етапі складають самі програми, що включає аналіз і відбір програм, проектів, видів діяльності на певний період.Третій етап і є власне складанням бюджету.

На концептуальній основі бюджетування в західних країнах в останнідесятиліття було розроблено й запроваджено в практику ціле сімейство аналітично-управлінських технологій оптимізації бюджетів усіх рівнів. Однією з новацій став бюджетний процес на

збалансованій основі запропонований уСША з метою нейтралізувати гегемонію законодавчої влади підчасрозроблення бюджетів штатів. На основі заявок і обґрунтувань, поданих зацікавленими структурами,

проектується розподіл очікуваних доходів за призначенням з урахуванням передбачених обмежень. Адміністрація кожної установи має узгодити величину видатків з установленими базовими обмеженнями. За принципом збалансованого бюджету сума всіх видатків повинна дорівнювати величині очікуваних доходів. Щоб не порушити бюджетного балансу, кожне можливе збільшення асигнувань на певну мету компенсується скороченням іншої статті видатків.

На ідею бюджетування спирається і процедура зменшеного бюджетування.Вона передбачає скорочення фінансування нижче того рівня, що забезпечуєпроведення урядової політики в поточний момент. Призначення даноїпроцедури полягає в гармонізації макро- і мікрорішень шляхомпереосмислення й відповідної реорганізації діяльності державних установ у такий спосіб, щоб знизити її вартість і привести у відповідність з наявними фінансовими ресурсами.

Декрементального бюджетування приріствидатків, навпаки, менший від темпу інфляції, що вимагає деякогоскорочення асигнувань. Дискреційне, тобто на розсуд виконавчої влади,зменшення бюджетних видатків відбувається у такий спосіб, щоб скороченнябули легко здійснимими та не потребували змін законодавства