3.Види, форми і методи бюджетного контролю.Класифікація ревізій

Бюджетний контроль — складова фінансового контролю, де об’єктивною основою виступає контрольна функція фінансів. Це сукупність заходів, які проводять державні органи і пов’язані з перевіркою законності, доцільності та ефективності утворення, розподілу і використання грошових фондів держави і місцевих органів самоврядування.

Об’єктом фінансового контролю є державні фінанси

суб’єктами бюджетного контролю є, з одного боку, державні органи влади й управління, а з іншого — юридичні та фізичні особи.

Залежно від суб’єктів, які здійснюють контроль, розрізняють державний, муніципальний, відомчий, внутрішній, громадський і аудиторський бюджетний контроль

Основна особливість державного контролю полягає в тому, що він є позавідомчим, проводиться стосовно будь-якого суб’єкта незалежно від його відомчої належності і підпорядкування.

Цей контроль здійснюється державними органами законодавчої і виконавчої влади і спеціальними державними органами контролю.

Важливі функції у державному бюджетному контролі виконує Кабінет Міністрів України, який організовує і контролює процес складання проекту Державного бюджету і його виконання. Від уряду контроль здійснює Міністерство фінансів України (центральний апарат та місцеві фінансові органи) і створені при ньому Державне казначейство та Державна контрольно-ревізійна служба.

Муніципальний. Це контроль органів місцевого самоврядування, який здійснюють органи представницької та виконавчої влади місцевих Рад через відповідні комісії Рад народних депутатів і місцеві фінансові органи.

Об’єктом муніципального бюджетного контролю є місцеві бюджети, фінансова діяльність бюджетних установ, підприємств і організацій комунальної власності, що використовують бюджетні кошти.

Суб’єктами відомчого бюджетного контролю є контрольно-ревізійні служби галузевих міністерств, відомств та інших вищих органів управління, які отримують асигнування з бюджету. Відомчий контроль поширюється на підвідомчі підприємства, організації та установи. До функцій відомчого контролю належать: перевірка законності господарських і фінансових операцій, контроль за використанням матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі бюджетних коштів; перевірка збереження грошових коштів і матеріальних цінностей; правильність постановки бухгалтерського обліку, а також достовірність бухгалтерської звітності; проведення ревізій на підвідомчих підприємствах і організаціях з метою здійснення контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів.

Внутрішній контроль здійснюється бухгалтерськими, фінансовими та іншими функціональними службами підприємств, організацій, установ. Сферою внутрішнього бюджетного контролю насамперед є бюджетні організації та установи. Об’єкт контролю — фінансова діяльність самого підприємства та його структурних підрозділів. Безпосередньо на головного бухгалтера покладена відповідальність за правильну організацію бухгалтерського обліку, своєчасне складання бухгалтерської звітності, за правильне і своєчасне перерахування платежів у бюджет і централізовані цільові державні фонди, цільове й ефективне використання бюджетних коштів. Контроль має дискретний характер (від лат. discretus — відокремлений, відособлений, перервний).

Громадський бюджетний контроль здійснюється громадянами країни та організаціями громадян. Наявність розвинутої системи зв’язку з громадськістю дає змогу врахувати зауваження і пропозиції спеціалістів у процесі складання і виконання бюджету.

Громадський бюджетний контроль може здійснюватись групами спеціалістів, які створюються при парламентських комітетах і комісіях Рад народних депутатів, а також безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях на основі добровільності й безоплатності.

Важливу роль у бюджетному контролі відіграє аудиторський контроль, який здійснюють незалежні аудиторські фірми за договорами з підприємствами і підприємцями.

Аудит може бути обов’язковим та ініціативним. Обов’язкова аудиторська перевірка проводиться у випадках, установлених законодавством, ініціативна — за рішенням підприємств або власника. Аудит визначає відповідність фінансово-господарської діяльності законодавству, а також достовірність її відображення в системі бухгалтерського обліку і звітності. На договірних засадах аудиторська фірма надає підприємству-замовнику різні аудиторські послуги щодо удосконалення бухгалтерського обліку і контролю фінансово-господарської діяльності, консультації з питань поліпшення комерційних результатів. Аудиторський контроль є важливою передумовою забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та звітності, що визначає реальність взаємовідносин з бюджетом.

Разом з тим, звіти про аудит мають конфіденційний характер, тому без зміни законодавства не можуть подаватися Міністерству фінансів.

Контроль підрозділяють на попередній, поточний і наступний.

Попередній бюджетний контроль проводиться на стадіях складання і розгляду проекту бюджету та кошторисів бюджетних установ. Прийняття управлінських рішень щодо бюджету має базуватись на глибокому аналізі та варіантних прорахунках очікуваних макроекономічних показників і фінансових результатів суб’єктів господарювання. Експертна оцінка фінансової ефективності управлінських рішень дає можливість вибрати найоптимальніший варіант використання державних фінансових ресурсів, виявити резерви їх зростання, не допускати надмірностей і зловживань у витрачанні бюджетних коштів. Попередній контроль має надзвичайно важливе значення у бюджетному менеджменті. Адже, як це вже неодноразово підкреслювалось, виконується затверджений бюджет. Якість бюджетного процесу визначається якістю затвердженого бюджету. Саме налагоджений попередній контроль дає можливість уникнути помилок і прорахунків і забезпечує належний якісний рівень прийнятого бюджету.

Поточний бюджетний контроль полягає у контролі за відповідними операціями в процесі виконання бюджету. Мета цього контролю — по-перше, сприяти виконанню прийнятого бюджету, тобто забезпеченню відповідності між надходженням доходів і фінансуванням видатків у бюджетному розписі. По-друге, поточний контроль повинен перевіряти обґрунтованість виконання бюджету. Фінансування з бюджету здійснюється за планом, але в міру досягнення реальних результатів діяльності розпорядників коштів. Таким чином, поточний контроль має забезпечити цільове і раціональне використання бюджетних коштів.

Наступний бюджетний контроль проводиться після здійснення фінансових операцій. У бюджетному процесі він виявляється в перевірці виконання бюджету, кошторисів бюджетних установ та фактичного використання бюджетних асигнувань. Мета наступного контролю — виявити невикористані резерви у формуванні та використанні коштів бюджету, порушення законодавчих і нормативно-правових актів, перекручення у звітності, вжити заходи щодо виправлення і попередження порушень, підвищення ефективності організації бюджетної роботи.

Усі названі форми бюджетного контролю перебувають у тісному взаємозв’язку і взаємозалежності. Здійснюють їх усі органи, які виконують контрольні функції.

Методи бюджетного контролю — це конкретні способи і прийоми його здійснення. До них належать перевірки, обстеження, аналіз та ревізії.Перевірки здійснюються з метою докладного вивчення окремих питань складання і виконання бюджету. У процесі перевірок виявляються порушення фінансової дисципліни, намічаються заходи щодо їх ліквідації.

Обстеженняполягає у глибокому знайомстві з окремими елементами бюджетного процесу. Воно дає змогу виявити позитивні і негативні чинники, які впливають на ефективність діяльності суб’єктів бюджетного процесу, зробити висновки щодо вдосконалення їх роботи.

Аналіз як метод контрольної роботи являє собою дослідження бюджетного процесу в цілому й окремих його елементів. Основне завдання аналізу — оцінка рівня бюджетної роботи, виявлення проблем та встановлення їх причин, визначення шляхів вирішення цих проблем і напрямів удосконалення бюджетного процесу.

Основні аналітичні методи: побудова системи взаємозв’язаних таблиць, деталізований аналіз окремих статей доходів і видатків, факторний аналіз.

Ревізія — це система контрольних дій, спрямованих на всебічну перевірку діяльності всіх суб’єктів бюджетного процесу з метою встановлення законності здійснених операцій, дотримання фінансової дисципліни, порядку і правил організації обліку, достовірності звітності. Залежно від об’єкта і обсягу матеріалу, який використовується, ревізії поділяються на повні, часткові, тематичні, комплексні, наскрізні.

Повні ревізії передбачають контроль усієї діяльності, при часткових (неповних) ревізіях перевіряють лише окремі елементи бюджетного процесу або окремі операції з виконання бюджету і використання бюджетних коштів.

Тематичні ревізії — це перевірка ряду суб’єктів з окремих питань. Їх мета — отримати загальну характеристику стану бюджетної роботи з конкретного питання.

Комплексні ревізії дають змогу глибоко вивчити широке коло питань, які характеризують усі сторони бюджетного процесу чи діяльності окремого його суб’єкта. Ці ревізії проводяться ревізійними бригадами, до складу яких входять спеціалісти з різних напрямів і елементів бюджетної роботи.

Наскрізні ревізії охоплюють усі напрями та елементи бюджетної роботи та всіх суб’єктів бюджетного процесу певного бюджету.

Залежно від повноти охоплення даних розрізняють ревізії суцільні і вибіркові. Суцільні ревізії передбачають перевірку бюджетного процесу шляхом вивчення й аналізу всіх бухгалтерських документів і облікових записів за певний період. При вибіркових ревізіях перевіряються не всі бухгалтерські документи, а лише їх частина в кожному місяці встановленого періоду або за кілька місяців. Якщо при вибірковій перевірці виявляються серйозні порушення або зловживання, то на цій ділянці проводиться суцільна ревізія.

Залежно від характеру організації ревізії бувають планові, позапланові, додаткові і повторні. Планові ревізії проводять відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи контролюючих органів. Позапланові — це ревізії, які здійснюються за спеціальними завданнями вищестоящих організацій або на вимогу судових органів і прокуратури. Додаткові ревізії проводять тоді, коли під час першої ревізії не повністю розкриті факти порушень бюджетного процесу. Повторні ревізії звичайно здійснюють після планової, щоб перевірити, як ліквідуються недоліки, зазначені в акті ревізії.

До методів контролю відносять: обстеження, інвентаризація,спостереження,опитування, анкетування, отримання письмових пояснень, контрольні заміри робіт, технологічний контроль.