58. Внутрішній аудит в Україні: мета, завдання, види.

Об'єктом внутрішнього аудиту є діяльність центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів та бюджетних установ в повному обсязі або з окремих питань (на окремих етапах) та заходи, що здійснюються його керівником для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю.

Основним завданням підрозділу є надання керівникові центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи об'єктивних і незалежних висновків та рекомендацій щодо: функціонування системи внутрішнього контролю та її удосконалення;удосконалення системи управління; запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів; запобігання виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи.

Підрозділ відповідно до покладених на нього завдань проводить оцінку: ефективності функціонування системи внутрішнього контролю; ступеня виконання і досягнення цілей, визначених у стратегічних та річних планах; ефективності планування і виконання бюджетних програм та результатів їх виконання; якості надання адміністративних послуг та виконання контрольно-наглядових функцій, завдань, визначених актами законодавства; стану управління державним майном; правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової і бюджетної звітності;

7. Строк проведення внутрішнього аудиту не повиненперевищувати 45 робочих днів.

82.Акт ревізії : визначення, види, зміст.Оформлення результатів ревізії та їх реалізація

Акт ревізії — це двосторонній документ, у якому знаходять відображення наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій, а також роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету, наведено перелік фактів виявлених порушень і додаткових резервів збільшення доходів та скорочення витрат.

3а результатами ревізії виконання бюджету і перевірки стану роботи фінансового органу й органу Державного казначейства складається акт, який підписується керівником ревізійної групи, а від об’єкта, що перевіряється, — керівником, начальником бюджетного підрозділу (відділу, інспекції) та головним бухгалтером.

Наслідки перевірки оформляються довідкою, але у разі виявлення порушень чинних законодавчих і нормативних актів, зловживань, приписок, істотних недоліків у веденні обліку і звітності за результатами перевірки складається акт.Розрізняють два види актів — проміжні та загальні.

У тих випадках, коли за виявленими фактами необхідно вжити термінових заходів щодо усунення порушень або притягнення до відповідальності осіб, які винні у зловживаннях, під час ревізії, не чекаючи її закінчення, складається проміжний акт, а від посадових осіб вимагаються необхідні пояснення. Ці матеріали надсилаються правоохоронним органам для відповідного реагування.

Проміжні акти складаються також за результатами ревізії кас. Вони підписуються ревізорами, головним (старшим) бухгалтером і матеріально відповідальними особами.

Загальний акт має бути складений закінчення строку проведення ревізії, підписаний керівником ревізійної групи, керівником та головним бухгалтером підприємства, установи, організації, де була проведена ревізія. У загальному акті відображаються наслідки перевірок усіх передбачених програмою ревізії питаньФакти, викладені в проміжних актах, включаються в загальний акт ревізії.

Акт ревізії складається з трьох частин: вступної, основної і підсумкової.

У вступній частині вказуються: підстава для проведення ревізії, прізвище, ім’я, по батькові кожного члена ревізійної групи; мета ревізії, період діяльності, що підлягає ревізії, час (початок і закінчення) ревізії.

В основній частині акта ревізії викладаються питання, що ревізувались, процес перевірки документів, результати перевірки, дається пояснення встановленим фактам. Викладені в акті факти повинні базуватись на перевірених даних, які випливають з документів організації, що ревізувалась, і матеріалів зустрічних перевірок.

В акті ревізії наводяться загальні дані про виконання бюджету і кошторису витрат бюджетної установи, а також дані про виконання бюджетних призначень щодо окремих видів доходів і видатків, окремих показників зведених кошторисів і фінансових планів, дається характеристика економічної і контрольної роботи фінансового органу. У підсумковій частині акта робляться висновки.При складанні акта ревізії має бути дотримана об’єктивність, ясність і вичерпність опису виявлених фактів.На підтвердження своїх висновків про виявлені недоліки (надлишки або недостачі товарно-матеріальних цінностей, необґрунтовані списання та ін.) ревізор посилається в акті ревізії на відповідні документи:

—оригінали рахунків, накладних, чеків, прибуткові і видаткові касові документи, розписки, платіжні і розрахунково-платіжні відомості, маршрутні листи, акти на списання та ін.;

—проміжні акти;

—інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, протоколи з рішеннями інвентаризаційних комісій;

—офіційні довідки і висновки спеціалістів;

—пояснення матеріально відповідальних і посадових осіб;

—висновки ревізорів щодо пояснень матеріально відповідальних і посадових осіб.

Додатки до акта ревізії містять таблиці, відомості та інші документи, складені і підписані ревізором. Кожному додатку присвоюється порядковий номер.

Акт ревізії складається в трьох примірниках, кожний з яких має силу оригіналу. Перший примірник акта з доданими до нього таблицями і розрахунками передається слідчому або до суду, другий — лишається в органі, що здійснює перевірку, а третій передається керівникові об’єкта, що ревізувався

Заключний етап ревізії, крім складення акту, включає проведення заходів по реалізації її результатів та контроь за усуненням виявлених недоліків.

За результатами ревізій бюджету району, міста обласного підпорядкування не пізніше ніж через 10 днів після підписання актв направляється доповідна записка голові райдержадміністрації.

Проведену ревізію можна вважати закінченою лише коли усунені виявлені фінансові порушення і недоліки, тому працівники держ контрольно-ревізійної служби направляють до відповідних місцевих органів влади клопотання про:

Питягнення керівників підприємств, установ, орг-й до відповідальності;накладання адміністративних стягнень на винних осіб; звернення в межах компетенції до суду щодо визнання незаконними актів ін. органів місцевої влади; прийняття рішнь про скасування раніше наданих пільг по місцевих податках і зборах; подання цивільних позовів на осіб, які заподіяли шкоду державі.