Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
BM.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
06.02.2020
Размер:
876.03 Кб
Скачать

5.Бюджетний федералізм: поняття, типи, моделі, системи.

Бюджеиний федералізм –законодавчо зафіксований розподіл функціональних повноважень та відповідальності структур різних рівнів влади з паритетним розмежуванням на цій основі доходів і видатків між ними на засадах держ соц.-економ і політ доцільності.

Західні дослідники виділяють внутрішньодержавний, асиметричний, кооперативний, бюрократичний, двосторонній, виконавчий та інші

Нераціональний федералізм спричиняє ситуацію, коди місцева влада не бачить для себе вигоди від економ піднесення регіонів.

Усі механізми сучасного бедж федералізму спрямовані на заохочення до активного прагнення до самодостатності, опори на власні сили.

Призначення: гармонізація міжрегіональних відносин і міжбюджетного співробітництва різних рівнів влади.

Є два підходи до здійснення фін політики щодо регіонів: рентний і соціальний.Перший передбачає врахування регіональної специфіки щодо природно – кліматичних, демографічних умов.На цій основі розробляються коефіцієнти для коригування обсягів фін допомоги конкретним регіонам. Другий базується на принципі повсюдного забезпечення загальнодержавних соціальних стандартів через гранти трансфертного характеру.

Грант(субсидія) на бюджетне вирівнювання – фонд, виділений центральним урядом регіональним властям з метою поповнення місцевих бюджетів за принципом:чим нижчі доходи місцевого бюджету на душу населення, тим більше грант. Гранти бувають: загальні (фінансування будь-яких видатків), спец(цілі),часткові, повні.

Системи: централізована, децентралізована. Невигоди децентралізації полягають у різноманітності бюджетів, що створ небезпеку нескординованих рішень. Переваги децентралізації відносять:здатність привести фінансовані з місцевого бюджету суспільні послуги у відповідність до локальних потреб.Але тільки змішана система здатна забезпечити загальний суспільний добробут.

За розподілом повноважень виділяють симетричний та асиметричний федералізм.

Симетричний федералізм, політичний устрій, при якому всі федеративні держави мають

рівний статус і автономію (США і Канада). Асиметричний федералізм, політичний устрій,

при якому федеративні держави мають різні рівні автономії (Бельгія та Швейцарія).

Модель Тібо(амер)- між територіальна мобільність населення . Він виходив з того, що одним людям із фінансових міркувань вигідніше залишитися дома і намагатися змінити умови на краще, а іншим краще емігрувати.Люди, користуючись правом вільного пересування вибирають для себе кращі умови проживання. Тобто кожен перебуває там, де він хоче, де має доступ до сусп. благ,які йому потрібні, сплачує податки, які йому по кишені. Неможливо поліпшити становище одних, не нашкодивши ін..

Модели бюджетного федерализма

Американская (бюджетно-налоговый или конкурентный федерализм)

Германская (фискальный федерализм)

1. собственные налоги («один налог — один бюджет»)

  1. совместные налоги («один налог — три бюджета»)

2. самостоятельность в расходах

2. совместное регулирование расходов

3. непринятие «мандатов»

3. «финансируемые мандаты»

4. слабое выравнивание

4. сильное выравнивание

5. свобода заимствований

5. ограничения заимствований

6. возможность «банкротства»

6. помощь кризисным регионам

сім типів федералізму: західноєвропейський(Німеччина, Австрія, Бельгія, Швейцарія), північноамериканський (США, Канада,Австралія), латиноамериканський (Мексика, Аргентина, Венесуела, Бразилія), острівний

(Федеративні Штати Мікронезії, Сент-Кітті і Невіс, Коморські острови), австроазійський(Індія, Малайзія, ОАЕ, ПАР), нігерійський (Нігерія, Пакистан, Ефіопія, М’янма) та російський (Росія).

Західноєвропейський федералізм характерний для старих західноєвропейськихдемократій, пов’язаних (Бельгія, Швейцарія) або непов’язаних з національною структуроюрозселення, з тривалими традиціями самоврядування, стійким співвідношенням міжполітичною і етнічною ідентичністю.Північноамериканський тип притаманний англомовним «переселенським»федераціям, високою децентралізацією державної влади. Латиноамериканський федералізмвисокою централізацією державноївлади, що поєднується з розвиненими інститутами самоврядування в суб’єктах. високою централізацією державноївлади, що поєднується з розвиненими інститутами самоврядування в суб’єктах. Острівнийтип показовий для молодих острівних федерацій, які створені в результаті розпадуколоніальних імперій. Афроазіатський тип федералізму відповідає молодим, але стійкимцентралізованим федераціям. Нігерійський типвиникли в результаті деколонізації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]