Завдання до самостійної роботи

1. Познайомитися з бібліотекою Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (ЦНБ). Відпрацювати навички роботи з літератур­ними джерелами.

2. Проаналізувати форми учбово-пізнавальної діяльності студентів (лекція, семінар, практичне заняття, самостійна робота) і відпрацювати навички конспектування лекційного матеріалу і наукової літератури.

3. Прочитати профінформаційну літературу і провести коротке реферування описів соціономічних професій.

4. Підготувати матеріал про розвиток психології як професії в нашій країні і за кордоном.

5. Підготувати матеріал з теми: «Психологічна наука і суміжні галузі знань про людину» (художня література, публіцистика, кінематограф про психологів).

6. Зробити коротке реферування популярних джерел про життя видатних психологів.

7. Підібрати матеріал, що висвітлює значення професії психолога в житті сучасної людини. Дати психологічну інтерпретацію позиції автора.

8. Проаналізувати особистісні особливості, що є професійно важливими в професії психолога і підготувати найбільш оптимальний особистий план формування професійних якостей.

9. Вибрати питання, що цікавить у рамках курсу, підібрати відповідну літературу (із запропонованого списку) і розкрити суть проблеми.

10. Виконати вправи, задачі на мислення, запропоновані на практичних заняттях, як домашнє завдання.

11. Написати роботу, у вигляді твору, з теми: «Чому я вирішив стати психологом?».

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Щоб знайти потрібну книгу в ЦНБ, необхідно скористатися алфавітним, систематичним чи електронним каталогом. По прізвищу автора чи назві книги у відповідному каталозі виконується пошук інформації, що дозволяє точно визначити шифр книги, яку берете. Також, по електронному каталогу можна підібрати книги та періодичні видання відповідно до теми, яка цікавить.

Для попереднього ознайомлення з книгою доцільно прочитати її титульний лист, анотацію, зміст і передмову. Читання самої книги може бути суцільним чи вибірковим, але обов'язкова умова – це розуміння кожного слова.

Для розуміння тексту бажано по ходу читання самому собі задавати питання і самому шукати відповіді, тобто вести діалог з текстом. Один із найважливіших критеріїв розуміння – виділення головної думки тексту і вираження її за допомогою точних слів. Ця задача зважується шляхом інтенсивного діалогу з текстом, розуміння всіх його частин і значних розумових зусиль.

Таким чином, щоб навчитися виділяти з тексту різнопланову інформацію, осмислювати головні ідеї й оцінювати їхню значимість, необхідно: у процесі читання постійно думати про головну мету; намагатися зрозуміти, навіщо автор дає в тексті малоінформативні ділянки і чи є в них який-небудь зміст; варто виробляти здатність прогнозувати інформацію з різних текстів (наукових, публіцистичних, художніх).

Виконуючи завдання з самостійної роботи, необхідно: при підготовці матеріалу в усному викладі скласти план чи тези доповіді. План включає не тільки перелік питань, розглянутих у досліджуваній книзі, але і відбиває взаємний зв'язок окремих частин у структурі тексту. Докладний план відображає сутність абзаців, у короткому плані використовуються тільки ключові слова. Тези трохи ширші за план. У них містяться назви питань, і їхній короткий опис. Якщо робота готується письмово, то важливо розкрити значення питання за наступним змістом: вступ, основна частина, висновки і закінчення.

Оскільки курс містить у собі самостійне вивчення літератури з професійної діяльності психолога, то при обробці літератури за курсом зручно скласти невеликий план-конспект, який би включав підходи, концепції, ключові поняття, закономірності, найбільш показові характеристики професії тощо. План-конспект – це короткий виклад тексту. У ньому крім плану можуть бути цитати чи вільний виклад думок автора (власні формулювання, логічні переходи від однієї частини до іншої, короткий виклад тих частин тексту, що становлять інтерес для студента).

Роботу над конспектом можна зробити в такий спосіб: текст потрібно поділити на основні значеннєві частини, а потім виділити головні думки; у плані-конспекті повинні бути чітко сформульовані пункти і підпункти з указівкою, що писати по кожному з них; послідовно, проробляючи пункт за пунктом, питання за питанням, потрібно коротко записати не тільки основні положення і цитати, але і факти, які їх обґрунтовують; складаючи короткий конспект, можна виписувати тільки ключові слова, а замість цитування робити посилання на сторінки роботи, що конспектується; обов'язково відобразити в конспекті власні думки і почуття; потрібно писати грамотно, точно і коротко, не допускаючи повторень; щоб форма конспекту якомога наочно відбивала його зміст, варто розташовувати абзаци східчасто, застосовувати різні способи підкреслення, схематичне зображення логічних елементів.

На відміну від конспекту реферування пишеться більш докладно і зв’язно, без скорочень і умовних позначок. У ньому зазвичай зосереджується інформація з декількох джерел з однієї теми, наводяться експериментальні дані, результати проведення досліджень.

Задачі на мислення зважуються за аналогією з задачами на практичних заняттях.

Питання, які студент не може вирішити самостійно, важливо розгля­нути на практичних заняттях.