Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Кіровоградський машинобудівний коледж

Кіровоградського національного технічного університету

Методичний збірник

для допомоги студентам у вивченні самостійних тем

по предмету : " Інженерна і комп’ютерна графіка "

спеціальність: 5.05010201 “Обслуговування комп’ютерних

систем і мереж ”

Розробив викладач

Бонк В. О.___________________

Розглянуто та схвалено на засіданні предметної комісії Обслуговування комп’ютерних систем та мереж

Протокол № ___ від _________

Голова комісії

Шевченко Ю.В. _____________

Кіровоград 20 _ р.

Урок №___4____

(згідно робочої навчальної програми)

Тема:___ Специфікація. Виконання та читання схем._______

Питання : 1. Графи специфікації?

2. Форми основних написів застосовуэмих при оформленні специфікації?

3.Випадки суміщення специфікаціъ з кресленням загального вигляду?

Специфікація

Зміст складальної одиниці, комплексу та комплекту визначає специфікація, що є їхнім основним конструкторським доку­ментом, її виконують за ГОСТ 2.108—68 на аркушах формату А4: заголовний ар­куш— за формою 1 з ос­новним написом за формою 2, а наступні аркуші — за формою 1 а з основним напи­сом за формою 2а.

Загалом специфікація містить таку по­слідовність розділів: документація, комплек­си, складальні одиниці, деталі, стандартні вироби, інші вироби, матеріали, комплекти. Розділи визначаються складом виробу.

Найменування кожного розділу зазнача­ють у графі "Найменування" і підкреслю­ють суцільною тонкою лінією. Під кожним заголовком залишають вільний рядок, а в кінці кожного розділу — не менше ніж один рядок для додаткових записів.

Документація — основний комплект КД (складальне креслення, схема структурна тощо).

Складальні одиниці — елементи, що вхо­дять у специфікований виріб. На скла­дальні одиниці виготовляють самостійні креслення з відповідною специфікацією.

Деталі — нестандартні деталі, що без­посередньо входять у виріб.

Складальні одиниці та деталі записують у порядку зростання цифр їхніх позначень.

Стандартні вироби — вироби, регла­ментовані державними, галузевими стан­дартами та стандартами підприємства. У кожній категорії стандартів запис вико­нують згідно з групами виробів, що об'єд­нуються за функціональним призначенням (підшипники, кріпильні вироби тощо), у ме­жах кожної групи — в алфавітному порядку найменування виробів (болти, гайки, гвинти, шайби тощо), у межах найменуван­ня — в порядку зростання позначення стан­дартів, а в межах кожного позначення — в порядку зростання основних параметрів або розмірів (діаметрів, довжин болтів тощо).

Матеріали — ті матеріали, що безпосе­редньо входять до специфікованого виро­бу. Записують їх у такій послідовності: чорні метали, кольорові метали, проводи, шнури, пластмаси і т. д. Матеріали кожно­го виду записують в алфавітному порядку, а кожного найменування — в порядку зро­стання розмірів або інших параметрів. Не записують такі матеріали, як лаки, фарби, мастила, клей, припої тощо, кількість яких визначає не конструктор, а технолог. Вка­зівки про застосування таких матеріалів записують у технічних вимогах.

Графи специфікації заповнюють зверху вниз:

"Формат " — формат документа (арку­ша, на якому виконане креслення), позна­чення його записано в графі "Позначення". Якщо документ складається з кількох ар­кушів, то в графі ставлять "зірочку", а в графі "Примітка" перераховують усі фор­мати в порядку їх зростання (якщо вони різні). Для деталей, на які не випущені крес­лення, в графі пишуть "БЧ". Графу не за­повнюють для розділів "Стандартні виро­би", "Інші вироби" і "Матеріали";

"Зона " — позначення зони, в якій є но­мер позиції складової частини виробу (при поділі поля креслення на зони);

"Поз. " — порядкові номери складових частин виробу в послідовності запису їх у специфікацію. Для розділу "Документація" графи не заповнюють;

"Позначення "в розділі "Документація" — це позначення документів, що записують; у

розділах "Складальні одиниці" і "Деталі" — це позначення основних конструкторських документів на них. У розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби", "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють;

"Найменування " для документів основ­ного комплекта КД — це тільки наймену­вання їх ("Складальне креслення", "Схема розподілу структурна", "Технічні умови"); для складальних одиниць і деталей — най­менування їх відповідно до основних на­писів на їхніх кресленнях; для деталей, на які не виконані креслення, — це наймену­вання матеріалів і розмірів, необхідних для виготовлення; для стандартних виробів і матеріалів — найменування і позначення їх відповідно до стандартів;

"Кільк."— кількість складових частин на один виріб. У розділі "Матеріали" — це загальна кількість матеріалу на один виріб із зазначенням одиниць фізичних величин. У розділі "Документація" цю графу не за­повнюють.

Після кожного розділу специфікації слід лишати кілька вільних рядків та резерву­вати номер позицій.

Специфікацію можна суміщати з крес­ленням СБ за умови розміщення їх на ар­куші формату А4, а для виробів допоміж­ного та одиничного виробництва — на ар­кушах довільного формату. Такому доку­менту надають позначення основного кон­структорського документа, а код СБ не за­писують.

Питання для контролю вивченого матеріалу:

1. Які графи містить специфікація?

2. Які форми основних написів застосовують при оформленні специфікації?

3. В яких випадках можна суміщувати специфікацію з кресленням загального вигляду?

Література

1. Михайленко В.Є. Інженерна та компьютерна графіка.-2-ге вид.,перероб.- К.: Вища шк..,-350с. 2001р.

2. Поляков Ю. В. Новый бессеточный автотрассировщик для P-CAD 2000. EDA Express. Октябрь. №2. С. 2-7. 2000 р.

3. Разевиг В. Д. Система проектирования печатных плат ACCEL EDA 12.1 (P-CAD для Windows). -М.: СК Пресс, 368 с. 1997р.

4. Разевиг В. Д. Система проектирования печатных плат ACCEL EDA 15 (P-CAD 2000). - М.:Солон-Р. - 418с. 2000р.

5. Разевиг В. Д. Система P-CAD 2000. Справочник команд. - М.: Горячая линия — Телеком, — 256с. 2001р.

6. Стешенко В. Б. ACCEL EDA Технология проектирования печатных плат. - М.: Нолидж. - 507с. 2001 р.

7. Сучков Д. И. Проектирование печатных плат в САПР P-CAD 4.5, P-CAD 8.5 и ACCEL EDA. - М.: Малип, - 575с. 1997р.

8. Уваров A. P-CAD 2000, ACCEL EDA. Конструирование печатных плат. Учебный курс. - СПб.:Питер, - 320с. 2001р.

Урок №__6____

(згідно робочої навчальної програми)

Тема:___Вибір та редактування об’єктів_______

Питання : 1.Умова активізування режима вибора.

2.Перелік команд контекстного меню.

3. Послідовність матеріала.

Режим вибір об'єктів активізується при натисканні клавіши S або натисканням миші по піктограмі Select. Об'єкт вибирається натисканням миші, при цьому ім'я обраного об'єкта і його дані виводяться в рядок інформації. Якщо один об'єкт закриває інший, то вибір невидимого об'єкта здійснюється повторним натисканням миші або повторним натисканням на клавішу <Пробіл> (при цьому курсор повинний знаходитися на виділеному об'єкті). Для додавання обраних об'єктів до уже виділених перед натисканням миші нажимается й утримується клавіша Ctrl. Натисканням миші у вільній частині робочого вікна вибір об'єктів скасовується.

Подвійне натискання лівою клавішею по об'єкті дозволяє редагувати всі його атрибути. Натискання правою клавішею миші викликає контекстно-залежне меню команд.

При переміщенні об'єкта його можна зрушувати на один або декілька кроків сітки (не відпуская кнопку миші натискати відповідну клавішу зі стрілкою). Для зміни положення точки прив'язки після вибору об'єкта в меню команд редагування компонента вибирають команду Selection Point і натисканням миші встановлюють нове положення точки прив'язки.

Після вибору об'єкти можна обертати (R), відображати зеркально (F), вирівнювати (Align) по горизонталі і вертикалі, копіювати в буфер обміну (Сміття) або у файл (Copy to File), уставляти з буфера або пересувати в потрібне місце робочого поля.

Повний перелік команд контекстного меню такий:

• Properties... - перегляд і редагування характеристик обраного об'єкта;

  • копіювання об'єкта в буфер обміну;

• Copy Matrix... - множинне копіювання об'єкта;

• Cut - видалення обраного об'єкта зі зберіганням його копії в буфері обміну;

• Delete - видалення обраного об'єкта;

• Edit Nets... - редагування атрибутів ланцюга;

• Select Contiguous - вибір стичних елементів ланцюга;

• Select Net - вибір усього ланцюга (включаючи фрагменти ланцюга, пов'язані з загальною шиною);

• Net Info... - висновок інформації про ланцюг;

• Highlight - фарбування обраного об'єкта;

• Unhighlight - скасування попередньої команди;

• Highlight Attached Nets - фарбування ланцюгів, под'єднаних до обраних об'єктів;

• Unhighlight Attached Nets - скасування попередньої команди;

• Align - вирівнювання компонентів на робітником поле;

• Selection Point - зміна положення точки прив'язки обраного об'єкта або групи об'єктів.

При вивченні системи P-CAD для проектування ПП будемо притримуватися такої послідовності виклада матеріалу:

• створення символів компонентів (програма SYMBOL EDITOR, що виконується файл SYMED. EXE);

• створення посадкових місць компонентів (програма PATTERN EDITOR, що виконується файл PATED. EXE);

• правила ведення бібліотек (програма LIBRARY EXECUTIVE, що виконується файл СМР. ЕХЕ);

• створення принципових електричних схем, їхня веріфікація, створення звітів і виведення результатів на друк (графічний редактор P-CAD SCHEMATIC);

• розміщення компонентів на монтажно-комутаційному полі, ручне трасування електричних ланцюгів, веріфікація ПП, оформлення креслень, генерація звітів і виведення на друк (графічний редактор P-CAD РСВ);

• використання програм автоматичного трасування QUICKROUTE, PROROUTE і SHAPE-BASED ROUTING.

Питання для контролю вивченого матеріалу:

1.Яка умова активізування режима вибора?

2.Назвіть перелік команд контекстного меню.

3. Яка послідовність матеріала?

Література

1. Михайленко В.Є. Інженерна та компьютерна графіка.-2-ге вид.,перероб.- К.: Вища шк..,-350с. 2001р.

2. Поляков Ю. В. Новый бессеточный автотрассировщик для P-CAD 2000. EDA Express. Октябрь. №2. С. 2-7. 2000 р.

3. Разевиг В. Д. Система проектирования печатных плат ACCEL EDA 12.1 (P-CAD для Windows). -М.: СК Пресс, 368 с. 1997р.

4. Разевиг В. Д. Система проектирования печатных плат ACCEL EDA 15 (P-CAD 2000). - М.:Солон-Р. - 418с. 2000р.

5. Разевиг В. Д. Система P-CAD 2000. Справочник команд. - М.: Горячая линия — Телеком, — 256с. 2001р.

6. Стешенко В. Б. ACCEL EDA Технология проектирования печатных плат. - М.: Нолидж. - 507с. 2001 р.

7. Сучков Д. И. Проектирование печатных плат в САПР P-CAD 4.5, P-CAD 8.5 и ACCEL EDA. - М.: Малип, - 575с. 1997р.

8. Уваров A. P-CAD 2000, ACCEL EDA. Конструирование печатных плат. Учебный курс. - СПб.:Питер, - 320с. 2001р.

Урок №___7___

(згідно робочої навчальної програми)

Тема:_____ Настройка конфігурації редактора P-CAD Schematik

Питання : 1. Опції конфігурації.

2. Опції сітки.

3. Опції дисплея.

Основне призначення графічного редактора P-CAD Schematic побудова електричних принципових схем радіоелектронних пристроїв. Екранний інтерфейс редактора представлений на рис.1. Зліва від робочого вікна розташована панель інструментів розміщення об'єктів Placement Toolbar. Якщо встановлена утиліта P-CAD Document Toolbox то виводиться панель команд Doctool Toolbar.

Рисунок 1 - Екранний інтерфейс графічного редактора P-CAD Schematic

Горизонтальна панель інструментів містить піктограми системних команд, а вертикальна панель - команди розміщення об'єктів на робочому полі екрану.

У поле робочого вікна розташовують символи принципових схем і власне схеми, складені з символів, електричних з'єднань, шин і т.д.

Другий рядок знизу на екрані - рядок повідомлень. Самий нижній рядок, рядок станів.

Значення координат виводить в мілах (mil), міліметрах (mm) або в дюймах (inch). Вибір системи одиниць вимірювання вибтрається при здійсненні команди Options/Configure/Units.

Кнопки перемикання типу сітки ABS і Bel. Абсолютна сітка ABS має початок координат в нижньому лівому кутку робочої області екрану. Відносна сітка Rel має початок координат в крапці, вказаній користувачем. Сітка Rel включається в тому випадку, якщо у вікні команди Options/Grids активний режим Prompt for Origin. Значення кроку сітки встановлюється при натисненні на кнопку вибору (стрілка,), що знаходиться праворуч від поля кроку сітки. А набір кроків сіток встановлюється в полі Grid Spacing після виконання команди Options/Grids.

Поля поточного імені схеми і кнопка вибору імені аркушу відображають установки, проведені по команді Options/Sheets в закладці Sheets. Всі листи схеми одного проекту містяться в одному файлі. Додавання листів в проект здійснюється командою Options/Sheets/ Sheets/Add.

Поля ширина лінії і вибір ширини лінії дублюють команду Options/CurrentLine. Для додавання в список нової товщини лінії необхідно клацнути по кнопці Line Width і ввести нове значення товщини лінії. Тип лінії встановлюється командою Options/ Current Line у області Style діалогового вікна.

У рядку повідомлень (праворуч від кнопки вибору ширини ліній) відображається наступна поточна інформація:

- тип, позиційне позначення або загальна кількість вибраних об'єктів;

- значення приростів по осях X і У при переміщенні вибраних об'єктів;

- ім'я вибраного ланцюга;

- відстань між вибраними точками і їх проекції на осі X і У при виконанні команди Edit/Measure.

Питання для контролю вивченого матеріалу:

1. Для чого використовують P-CAD Schematic?

2. Що знаходиться на горизонтальній та вертикальній панелях інструментів?

3. Якою командою встановлюється тип лінії?

4. Де знаходиться рядок повідомлень?

Література

1. Михайленко В.Є. Інженерна та компьютерна графіка.-2-ге вид.,перероб.- К.: Вища шк..,-350с. 2001р.

2. Поляков Ю. В. Новый бессеточный автотрассировщик для P-CAD 2000. EDA Express. Октябрь. №2. С. 2-7. 2000 р.

3. Разевиг В. Д. Система проектирования печатных плат ACCEL EDA 12.1 (P-CAD для Windows). -М.: СК Пресс, 368 с. 1997р.

4. Разевиг В. Д. Система проектирования печатных плат ACCEL EDA 15 (P-CAD 2000). - М.:Солон-Р. - 418с. 2000р.

5. Разевиг В. Д. Система P-CAD 2000. Справочник команд. - М.: Горячая линия — Телеком, — 256с. 2001р.

6. Стешенко В. Б. ACCEL EDA Технология проектирования печатных плат. - М.: Нолидж. - 507с. 2001 р.

7. Сучков Д. И. Проектирование печатных плат в САПР P-CAD 4.5, P-CAD 8.5 и ACCEL EDA. - М.: Малип, - 575с. 1997р.

8. Уваров A. P-CAD 2000, ACCEL EDA. Конструирование печатных плат. Учебный курс. - СПб.:Питер, - 320с. 2001р.

Урок №___9____

(згідно робочої навчальної програми)

Тема:_____ Під'єднання бібліотек компонентів до P-CAD Schematik з метою створення електричної схеми _____

Питання : 1. Створення бібліотек.

2. Під’єднання бібліотек.

3. Створення електричної схеми.

Розберемо простий спосіб створення бібліотечного елемента.

1. Завантажити програму P-CAD Schematic.

2. Настроїти конфігурацію графічного редактора.

• Викликати команду Options/Configure. З'явиться діалогове вікно Options Configure. У діалоговому вікні установити розмір робочого поля формату А4 (в області Workspace Size "уключити" кнопку А4) і включити міліметри як основну систему одиниць (в області Units "ввімкнути" mm). Натиснути на кнопку ОК.

• Викликати команду Options/Grids. З'явиться діалогове вікно Options Grids. У діалоговому вікні установити нову сітку графічного редактора з кроком, рівним 50 міліметрам (в області Grid Spacing набрати на клавіатурі 50 і натиснути кнопку Add). Натиснути на кнопку ОК.

• "Прикріпити" курсор до вузлів сітки графічного редактора. Викликати команду View Snap Grid (дана команда як включає режим "прикріплення", так і виключає його).

• Установити курсор миші в крапку з координатами (700, 450 ) і натиснути три рази на клавішу "плюс" клавіатури, що наближає область малювання. У результаті область малювання буде обрана наступна: координати лівого нижнього краю будуть рівні (0, 0), а правого верхнього краю - біля (1600, 1000).

• Установити поточну лінію малювання. Викликати команду Options/Current Line. У діалоговому вікні, що відкрилося, Options Current Line у поле Width (ширина) вибрати Thin (тонка лінія), а в поле Style (стиль) вибрати Solid (суцільна лінія). Натиснути на кнопку ОК.