4.5 Перелік умовних скорочень

Такий перелік, зрозуміло, наводять, якщо робота містить багато специфічних термінів та понять, а також маловідомих скорочень, символів, позначень, які слід було б пояснити та подати окремо. Згідно з усталеною традицією, список скорочень та їхнє детальне розшифровування (у вигляді двох паралельних колонок за абеткою: ліва колонка – скорочення, права – пояснення) подають на початку праці ще перед вступом, оскільки в ньому вже можуть бути використані окремі із скорочень.

4.6 Вступ Основними елементами вступу є:

4.6.1 Актуальність теми. У рамках обґрунтування актуальності теми дослідження цілком вмотивованим та надзвичайно важливим із методологічної точки зору є короткий, чіткий і переконливий виклад суті майбутньої магістерської роботи. Ясна постановка проблеми від самого початку налаштовує на краще усвідомлення і сприйняття всього подальшого викладу – як його власне інтелектуальної, так і фактологічної частини.

Після цього короткого і найзагальнішого вступного викладу головної

проблематики магістерської роботи має бути представлена принципово важлива інформація про межі даного наукового дослідження, включаючи (якщо це необхідно) його хронологічні рамки.

Можна зробити й усі необхідні додаткові зауваги, що мають принципове значення для вирішення наукових завдань, які ставить перед собою магістр. Саме у такому контексті можна говорити про, до прикладу, міждисциплінарний характер роботи, особливості авторського підходу чи ще якесь новаторство або специфіку, до якої вдався автор наукової праці.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання вирішення яких має важливе значення для розвитку нафтогазової галузі.

Вирішуючи усі ці завдання грамотного представлення специфіки магістерської роботи на практиці, слід особливо наголосити на необхідності збалансованого змалювання загальної теми наукової роботи та опису конкретних чи спеціальних проблем, які треба буде аналізувати заради якісного вирішення теми в цілому. Якщо подати надто велике число таких проблем, то закономірно можуть виникнути сумніви щодо можливості їх адекватного поєднання, чи, тим більше, розгляду у рамках однієї магістерської роботи. Натомість побіжне та недостатнє відзначення таких проблем може засвідчити поверховість обізнаності студента із темою, якій він присвятив магістерську працю.

4.6.2 Мета і завдання досліджень. Поширеною, але хибною практикою при написанні студентських наукових робіт є ототожнення мети та завдань наукового дослідження. Часто зазначають лише одну більшою чи меншою мірою глобальну ціль (власне мету) дослідження або подають як однопорядкові явища кілька цілей наукової роботи, не роблячи розмежування між основним завданням наукової праці (метою) та вирішенням багатьох, але дрібніших та локальніших проблем (власне завдань), які ставить перед собою дослідник у рамках реалізації магістрального наукового задуму.

Цілком доречно визначати мету наукової праці як головне, універсальне наукове завдання, стратегічну ціль, вирішенню якої підпорядкована робота в цілому, усі її структурні частини, вся логіка роздумів та інтелектуальних побудов, що мала б пронизувати працю від її початку до завершення. За природою цього визначення, мета дослідження може бути тільки одна – своєрідна універсальна мегаціль, якій підпорядковані всі інші мотиваційні установки (власне завдання).

Натомість під завданнями наукової роботи слід розуміти локальніші, чіткіші, дрібніші питання (проблеми), на які треба дати відповідь в окремих розділах наукової роботи чи навіть частинах цих розділів. Хоч вирішення цих завдань є принципово важливим, щоб осягнути мету дослідження. Розмежовуючи мету та завдання наукової роботи, треба пам’ятати про необхідність того, щоб вони перебували у логічній взаємозалежності та пов’язаності: постановка, а тим більше вирішення локальних завдань знаходилися в інтелектуальному полі головної проблематики. Власне, виокремлення цих завдань та їхній аналіз треба розглядати як певні етапи загального процесу наукового осмислення обраної до опрацювання теми.

4.6.3 Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне та часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження.

Стосовно магістерської роботи студенту, які навчаються за спеціальністю “Геологія нафти і газу” об’єктом дослідження для прикладу може бути:

• осадовий басейн;

• нафтогазоносна область;

• нафтогазоносний район;

• сектор акваторії моря;

• зона нафтогазонагромадження;

Натомість предметом можна вважати якийсь локальніший та конкретніший феномен (тенденцію, спрямування, залежність тощо), який дослідник визначає у межах визначеного об’єкта і ґрунтовно вивчає. Тобто, предмет є явищем понятійно вужчим і локальнішим, коли його зіставити із об’єктом дослідження.

Предметом дослідження в даному випадку може для прикладу бути:

– геологічна будова нафтогазоперспективних відкладів;

• літолого-фаціальні особливості відкладів;

• умови формування відкладів;

• критерії перспектив нафтогазоносності;

• основні напрями геологорозвідувальних робіт;

• нафтогазоперспективні об’єкти;

• ємнісно-фільтраційні властивості порід-колекторів;

• особливості флюїдонасиченості порід-колекторів тощо.

4.6.4 Методи дослідження. Якість і рівень зреалізування первісного дослідницького задуму, а також рівень довіри до наукової праці визначальною мірою залежать від того, які методи досліджень і наскільки правильну методологію (план конкретних дослідницьких дій) вибрав для себе науковець.

Наукова робота, у вступі до якої немає чітких дефініцій застосовуваних автором методів збору та обробки даних, не може вважатися серйозним дослідженням, навіть якщо вона присвячена надзвичайно важливій та актуальній темі чи вагомій науковій проблемі. Одними із найважливіших критеріїв оцінки якості та рівня методології є їхнє зіставлення, з одного боку, із характером поставленої наукової проблеми, а з іншого боку, – із можливостями практичного застосування.

Загальновизнаною практикою є окреме відзначення та роздільний опис у вступі наукових методів, присвячених спершу зборові та аналізові наукових даних. Дослідникові необхідно чітко вказувати і обґрунтовувати, чому і за яких обставин він звертається до традиційної методології, а коли він змушений застосовувати новаторські (запозичені чи власні) прийоми (методи) дослідження. Вибір та застосування наукових методів дослідження, пов’язаних не зі збором матеріалу, а з його поясненням та різнобічним осмисленням, у кожному конкретному випадку залежить від характеру та типу магістерської роботи.

За характером освоєння та системного представлення фактологічного матеріалу такі роботи можуть бути трьох основних типів:

– описові, що ставлять за мету зібрати та послідовно представити певний феномен, явище, систему чи послідовність подій;

– аналітичні, в яких за мету взято не комплексний опис певного феномену, а відшукування сутнісних тенденцій, причинно-наслідкових зв’язків між окремими компонентами різних структур чи навіть між самими структурами, цілісного осмислення макросистем чи їхніх окремих складових;

– порівняльні (компаративістські), які містять зіставлення двох чи більше феноменів, які розглядають з точки зору подібності та відмінності зовнішніх проявів та сутнісних тенденцій розвитку.

Для досягнення поставленої в роботі мети подають перелік використаних методів дослідження, серед яких можуть бути:

– структурно-тектонічний та літолого-фаціальний аналізи;

• комплексування та систематизація геологічної та геофізичної інформації;

• формаційний;

• біостратиграфічні;

• математико-статистичного аналізу;

• порівняльних аналогій;

• геохімічні;

• термобаричні;

• моделювання геологічного середовища;

• графічні та аналітичні методи обробки геолого-геофізичних даних;

• рейтингової оцінки тощо.

4.6.5 Наукова новизна одержаних результатів. Тут подають коротку анотацію нових наукових рішень, запропонованих магістрантом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь наукової новизни (вперше одержано, удосконалено, діставало подальший розвиток).

Розмірковуючи про наукову новизну роботи, магістрант може виходити з трьох основних позицій, які визначаються ступенем розробленості та опрацювання теми (проблематики) дослідження:

1) якщо тема розроблена дуже глибоко чи доволі ґрунтовно;

2) якщо тема опрацьована мало;

3) якщо проблема взагалі не мала попереднього наукового осмислення.

Після зазначення усіх новаторських моментів, які асоціюються із темою роботи на макрорівні, треба чітко підкреслити усі ті наукові здобутки, які дослідник вносить у висвітлення проблематики на будь-якому із конкретних рівнів – чи на рівні теорії (пропонування або апробація новітніх ідей або концепцій, вироблення нестандартних підходів чи концепцій розвитку), чи на рівні емпіричному (збір, систематизація фактів).

4.6.6 Практичне значення результатів дослідження. Тут вказати, кого можуть цікавити прямо чи опосередковано результати, які отримав студент, проводячи певне дослідження.

Зрозуміло, що далеко не кожне дослідження має чи може мати загальносуспільне або народногосподарське значення чи резонанс. Якщо дослідження має такий аспект, то доречно зазначити, чи має написане дослідження народногосподарське значення, чи воно локалізоване виключно у теоретичній площині.