2. Організація виконання магістерської роботи Процес виконання магістерської роботи можна умовно поділити на чотири етапи, що відрізняються за змістом та характером їх виконання.

На першому етапі відбирається матеріал для визначених структурних елементів роботи, проводиться його аналіз та уточнюється остаточна структура роботи.

На другому етапі визначаються основні напрями висновків, пропозицій, що випливають із основного змісту роботи. Орієнтовно оцінюються можливості їхнього запровадження у практику, визначається їхня ефективність. Як підсумок, формується перший варіант висновків і пропозицій.

На наступному етапі додатково збирається необхідний матеріал, уточнюються окремі положення магістерської роботи і остаточно формуються висновки та пропозиції.

На останньому етапі здійснюється редакторська обробка готової роботи та оформляється потрібний ілюстративний матеріал.

Вся робота студента направляється науковим керівником, який допомагає студенту оцінити можливі варіанти рішень, але остаточний вибір рішень – це справа самого студента. Він, як автор наукової роботи, повністю відповідає за прийняття рішення, за правильність отриманих результатів та їхню фактичну точність.

Зважаючи на мету і завдання дослідження, науковий керівник магістерської роботи видає завдання, проводить консультації та контролює хід виконання магістерської роботи. В разі необхідності за пропозицією наукового керівника можуть запрошуватись консультанти з окремих розділів чи питань магістерської роботи за рахунок ліміту часу, що відведений на керівництво магістерської роботи.

Науковий керівник повинен рекомендувати необхідну літературу, довідкові та фондові та інші матеріали, що є необхідними для виконання магістерської роботи.

Обов’язковою складовою магістерської роботи є календарний план, який дає змогу керівникам контролювати хід її виконання. Окрім того, такий план дає можливість представити досліджувану проблему в різних варіантах, що значно полегшує науковому керівнику оцінювати загальну композицію та рубрикацію майбутньої роботи.

Календарний план розробляється при безпосередньому керівництві та участі керівника і починається з розробки теми, тобто загального замислу дослідження. Пізніше такий план може та і повинен уточнюватись, але основні завдання теми залишаються незмінними.

Форма календарного плану – довільна, але він повинен містити такі складові елементи як заголовки окремих розділів та підрозділів, що становить рубрикацію роботи. При цьому важливо чітко з’ясувати черговість та логічну послідовність виконання намічених робіт. При організаційній черговості окремі складові роботи виконуються залежно від наявних можливостей, порядок виконання може змінюватися, але за умови, що всі намічені елементи з часом будуть виконані.

3. Тематика магістерських робіт.

Тематика магістерських робіт не є постійною і підлягає щорічному перегляду та уточненню Таке уточнення полягає в перегляді тематики та виключенню із її складу тих тем, що втратили актуальність, та включення до складу тематики тем, що визначаються сьогоденною актуальністю.

При розробці тематики кафедра геології та розвідки нафтових і газових родовищ враховує також проблеми, які досліджуються працівниками кафедри, та проблеми, які виникають на рівні нафтогазогеологічних служб України.

На основі накопиченого досвіду підготовки магістрів в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу можна рекомендувати наступні напрями розробки тем магістерських робіт:

1. Наукове обґрунтування напрямків геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в окремих регіонах України.

2. Наукове обґрунтування першочергових об’єктів проведення пошукових робіт.

3. Аналіз ресурсної бази вуглеводневої сировини нафтогазоносних регіонів України.

4. Аналіз ефективності проведення геологорозвідувальних робіт і видобутку вуглеводнів в окремих регіонах України.

5. Наукові засади гідрогеологічних умов глибинного походження нафти.

6. Аналіз зв’язку тектоніки, седиментогенезу та нафтогазоносності окремих регіонів.

7. Розвиток концепції геодинамічного походження аномально-високих пластових тисків в осадовій оболонці земної кори.

8. Дослідження впливу термобаричних умов природних резервуарів на особливості нафтогазоносності регіонів.

9. Дослідження впливу геологічних чинників на ємнісно-фільтраційні властивості продуктивних горизонтів.

10. Дослідження особливостей нафтонасичення продуктивних горизонтів локальних об’єктів.

11. Обґрунтування перспектив нарощення вуглеводневої ресурсної бази за рахунок глибокозанурених горизонтів нафтогазоносних регіонів України.

12. Дослідження впливу геофлюїдодинамічних процесів на ємнісно-фільтраційні особливості порід-колекторів та їхню нафтоносність.

13. Актуальні питання методики проведення геологорозвідувальних робіт у нафтогазоносних регіонах України.

15. Дослідження особливостей геологічної будови та перспектив нафтогазоносності українського сектора Чорного (Азовського) моря.

16. Розробка методичних засад комп’ютерної обробки геологічних даних.

17. Дослідження закономірностей поширення порід-покришок та колекторів в аспекті перспектив нафтогазоносності окремих регіонів.

18. Обґрунтування перспектив нафтогазоносності структур на малих глибинах осадових басейнів України.

19. Наукове обґрунтування перспектив нафтогазоносності порід фундаменту.

20. Дослідження ролі розломів у міграції та формуванні покладів вуглеводнів.

21. Дослідження герметичності експлуатації підземних газосховищ комплексом гідрогеологічних і газогеохімічних спостережень.

22. Вивчення літолого-петрографічних особливостей порід-колекторів.

23. Геологічні чинники зональності розповсюдження вуглеводнів у межах нафтогазоносних регіонів України.

24. Аналіз сучасного стану підготовки до глибокого буріння структур у нафтогазоносних регіонах України.

25. Наукове обґрунтування нафтогазоносності піднасувних зон гірсько-складчастих споруд.

26. Дослідження ролі тріщинуватості різного генетичного типу у формуванні нафтогазоносних резервуарів.

27. Розробка актуальних питань геолого-економічної оцінки вуглеводневого потенціалу надр України.

28. Перспективи виявлення неантиклінальних пасток вуглеводнів в осадових басейнах України.

29. Виявлення впливу геолого-фізичних чинників на активізацію деформаційних процесів гірських порід і експлуатаційних колон свердловин.

30. Дослідження стану та проблем геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в Україні.

31. Прогнозування сприятливих умов нафтогазонакопичення в окремих регіонах.

32. Шляхи підвищення достовірності геолого-економічної оцінки вуглеводневої сировини.

33. Аналіз чинників, що зумовлюють просторову диференціацію в розповсюдженні нафти і газу в осадових басейнах України.

34. Дослідження неструктурних пасток нафти і газу – резерв для нарощування енергетичних ресурсів України.

35. Геологічні передумови нарощування запасів вуглеводнів у межах нафтогазоносних регіонів України.

36. Генезис вуглеводнів як основа проведення пошуково-розвідувальних робіт.

37. Методичні засади виявлення неструктурних пасток вуглеводнів.

38. Аналіз термобаричних умов нафтогазових родовищ України.

39. Оптимізація розвідки нафтових покладів.

40. Експертна оцінка нафтогазоперспективних структур для вибору їх до першочергового пошукового буріння.

41. Аналіз ролі соляного тектогенезу для формування покладів нафти і газу.

42. Дослідження особливостей формування та закономірностей розміщення нафтових і газових родовищ – гігантів.

43. Методичні засади підвищення ефективності вилучення важкодобувних запасів нафти.

44. Гідрогеологічні критерії перспектив нафтогазоносності надр.

45. Дослідження ролі підземних вод у нафтогазоутворенні і нафтогазонагромадженні.

46. Аналіз геологічної будови і наукове обґрунтування перспектив нафтогазоносності окремих районів України.

47. Аналіз геолого-економічної ефективності пошуково-розвідувальних робіт у різних регіонах України.

48. Економічні засади виділення першочергових об’єктів для проведення геологорозвідувальних робіт.

49. Прогнозування фазового стану покладів вуглеводнів в осадових басейнах України.

50. Моделювання глибинної будови та нафтогазоносності осадових басейнів.

51. Прогнозування ємнісно-фільтраційних властивостей порід-колекторів за даними комплексних досліджень.

52. Основні проблеми і завдання регіональних геологічних досліджень нафтогазоносних регіонів України.

53. Наукове обґрунтування пошуку покладів вуглеводнів у неантиклінальних пастках нафтогазоносних регіонів України.

54. Оптимізація геологічних моделей родовищ з метою підвищення достовірної оцінки запасів покладів вуглеводнів.

55. Літо-фаціальний фактор як визначальний критерій для пошуків неструктурних пасток вуглеводнів у депресійних зонах.

56. Регіональна зональність в розташуванні нафти і газу.

57. Дослідження просторово-вікової нафтогазоакумуляції в осадових басейнах.

58. Дослідження характеру зміни з глибиною ємнісно-фільтраційних властивостей порід-колекторів.

59. Палеогеографічні реконструкції поширення порід-колекторів нафти і газу, тощо.