1.2. Податкові та грошові зобов’язання: методи їх визначення та оскарження.
Податкове зобов'язання (п.п. 14.1.1.156 ПКУ) - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
Грошове зобов'язання платника податків (п.п. 14.1.39 ПКУ) - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Методи обчислення податкових/грошових зобов’язань:
Самостійно платником. Сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначається ним у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Контролюючим органом самостійно, щляхом надсилання платнику податків податкового рішення-повідомлення, у разі, якщо:
платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;
дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
рішення суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;
результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях тощо.
Якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ.
Платник податків має право оскаржити рішення, прийняте контролюючим органом в судовому та адміністративному порядку. Процедуру оскарження наведено на рис.1.2.:
Платник податків, що не погоджується з рішенням контролюючого органу
Подає скаргу до ДПС в Автономній республіці крим, м.Києві, Севастополі або областях Протягом 10 календарних днів з дня отримання податкового рішення-повідомлення
Контролюючим органом скаргу задоволено
Контролюючим органом скаргу не задоволено
Протягом 20 календарних днів контролюючим органом не надіслано жодного рішення
Протягом 20 календарних днів надсилається рішення про незадоволення скарги
Протягом 20 календарних днів надсилається рішення про задоволення скарги
Протягом 10 календарних днів платник податків надсилає скаргу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику
Виконує рішення контролюючого органу
Рис.1.2. Процедура оскарження податкових ріщень-повідомлень.
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.