Тема 1: Організація податкового обіку та адміністрування податкових зобов’язань на вітчизняних підприємствах.
Моделі взаємодії бухгалтерського та податкового обліку.
Податкові та грошові зобов’язання: методи їх визначення та оскарження.
Методи адміністрування податкових зобов’язань.
Відповідальність платників податків.
1.1. Моделі взаємодії бухгалтерського та податкового обліку.
Кожне підприємство ставить на меті формування оптимальної моделі взаємодії бухгалтерського та податкового обліку. В основі формування таких моделей лежить формування системи облікових взаємозв’язків між бухгалтерським та податковим обліком в частині вирішення податкових задач.
Аналіз літературних джерел дозволяє виділити п’ять моделей організації бухгалтерського та податкового обліку. Структура побудови моделі організації бухгалтерського і податкового обліку представлена на рисунку 1.1.:
Система бухгалтерського обліку
Спосіб перенесення даних до податкового обліку (залежить від варіанту організації бухгалтерського та податкового обліку)
Система податкового обліку
Податкова звітність
Рис. 1.1. Структура побудови моделі організації бухгалтерського і податкового обліку.
Організація бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві залежить від багатьох чильників: рози фру підприємства, його фінансового стану, ступеня наближеності бухгалтерського обліку до податкового, умов, що створюються державою для функціонування бізнесу тощо. Проаналізуємо існуючі моделі організації бухгалтерського та податкового обліку:
повне розмежування системи ведення податкового обліку від системи бухгалтерського обліку та незалежності від правил і елементів останнього. До системи податкового обліку потрапляють лише ті дані, які співпадають в обох системах. Дана модель передбачає створення окремої служби, що займається ведення податкового обліку, окремої від служби бухгалтерського обліку;
використання в повному обсязі даних бухгалтерського обліку з метою оподаткування. Даний варіант можливий за умов максимального зближення бухгалтерського та податкового обліку, коли порядок обліку об’єктів та господарських операцій суттєво не відрізняється між двома системами обліку. Даний варіант передбачає ведення податкового обліку безпосередньо бухгалтером підприємства з використанням облікових форм бухгалтерського обліку, до яких внесено певні корективи;
створення інваріантного обліку, який передбачає, що бухгалтерський і податковий облік мають загальну методологію та однаковість при визначенні методичних та організаційних процедур. У разі виникнення розбіжностей облік ведеться по правилах, що індивідуально присутні кожній системі;
використання в повному обсязі даних податкового обліку, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Дана модель передбачає спрощеність ведення бухгалтерського обліку та максимальну наближеність до вимог податкового законодавства. Він притаманний для малих підприємств, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування;
змішана система ведення податкового обліку, при якій аналітичні податкові регістри формуються на основі даних аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку за допомогою бухгалтерських довідок. Якщо порядок обліку господарських операцій для цілей оподаткування не відрізняється від порядку, встановленого правилами бухгалтерського обліку, можуть застосовуватись облікові форми бухгалтерського обліку. У випадку існування відмінностей застосовуються окремі аналітичні регістри податкового обліку.
Інформація про організацію податкового обліку на підприємстві може міститися як в Наказі про облікову політику підприємства, та і в окремому наказі про організацію податкового обліку на підприємстві. Якщо підприємство має лише Наказ про облікову політику, то в ньому доречно прописати такі норми, що стосуються податкового кодексу як:
- У п. 137.3 ПК сказано, що коли підприємство виробляє товари (виконує роботи, надає послуги) з тривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва і договорами з контрагентами не передбачене їх поетапне здавання, доходи нараховуються платником податків самостійно відповідно до ступеня завершеності виробництва. Ступінь завершеності визначається за питомою вагою витрат, здійснених у звітному періоді, у загальній сумі очікуваних витрат та (або) за питомою вагою послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які повинні бути надані. Це відповідає порядку визначення доходів у бухобліку (п. 11 П(С)БО 15). А для цілей податкового обліку в наказі про облікову політику необхідно тільки вказати, що буде базою для визначення ступеня завершеності робіт у таких випадках.
- Оцінка вибуття запасів установлюється обліковою політикою підприємства. Метод оцінки вибирається згідно з П(С)БО 9. Для всіх одиниць запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, установлюється тільки один із методів оцінки (п. 140.4 ПК). Тут немає розбіжностей між податковим і бухгалтерським обліком, тому в наказі про облікову політику досить указати методи, що використовуються в бухобліку.
- ПК визначає склад статей виробничої собівартості (п. 138.8), безпосередньо пов'язаних із виробництвом товарів, виконанням робіт, послуг, які включають:
• прямі матеріальні витрати;
• прямі витрати на оплату праці;
• амортизацію виробничих ОЗ та нематеріальних активів;
• вартість отриманих послуг;
• інші прямі витрати.
Перелік і склад статей виробничої собівартості встановлюється підприємством в наказі про облікову політику (п. 11 П(С)БО 16).
- Амортизація ОЗ в податковому обліку нараховується за методами, указаними в наказі про облікову політику (пп. 145.1.9 ПК). Ці методи можуть переглядатися при зміні очікуваного способу отримання економічних вигід від використання ОЗ. У ст. 145 ПК названі групи ОЗ, мінімальні строки їх корисного використання і допустимі методи їх амортизації. В обліковій політиці необхідно зазначити мінімально допустимі строки корисного використання для основних засобів, які не повинні бути меншими, ніж це зазначено в ПК. Для зближення бухгалтерського та податкового обліку рекомендуємо врахувати обмеження щодо використання методів амортизації для деяких груп і в бухобліку — про це слід сказати в наказі про облікову політику. Амортизація в податковому обліку нараховуватиметься виходячи з корисного строку використання об'єкта — доти, доки його вартість не досягне ліквідаційної вартості. Корисний строк використання об'єкта та його ліквідаційна вартість установлюється наказом по підприємству з урахуванням мінімальних строків його корисного використання.
- У наказі про облікову політику потрібно визначити метод амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів. Тепер ці методи для цілей податкового та бухгалтерського обліку збігаються, тобто амортизація нараховується:
• або в розмірі 50 % вартості об'єкта в першому місяці його використання, а решта 50 % — у місяці його вибуття (списання з балансу),
• або у розмірі 100 % вартості об'єкта в першому місяці його використання.
У п. 146.21 ПК передбачене проведення переоцінки основного засобу шляхом щорічної індексації вартості основних засобів, що підлягають амортизації, і суми нарахованої амортизації. Про необхідність та умови проведення такої переоцінки доцільно сказати в обліковій політиці підприємства. Завважимо, що така переоцінка не передбачена П(С)БО, тому в наказі слід виділити окремо правила переоцінки для бухгалтерського та податкового обліку.
Якщо підприємством прийнято рішення про застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, то в наказі про облікову політику треба прописати також особливості податкового обліку згідно з вимогами ПК.