Задача 2

Під час усних слухань у Конституційному суді у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) одним із експертів була висловлена позиція, згідно якої права на земельні ділянки в Україні виникали не завжди з моменту їх державної реєстрації. У якості прикладу було наведено Декрет Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26 грудня 1992 року.

Проаналізуйте зазначений нормативно-правовий акт у контексті чинного на той час Земельного кодексу України, а також відповідних підзаконних актів Держкомзему України.

Які юридичні факти були (та які є зараз) підставою виникнення відносин власності або користування земельними ділянками?

Яке місце серед цих підстав займають правовідносини у сфері реєстрації прав на землю?

Державна реєстрація прав на земельні ділянки це юридичний факт чи юридичний склад?

Обґрунтуйте свою відповідь посиланнями на джерела спеціальної юридичної літератури.

Тема № 7.Захист прав на земельну нерухомість при порушеннях в сфері

реєстрації прав на землю та державного земельного кадастру.

План.

1.Порядок відновлення записів Державного реєстру прав на нерухоме майно

та їх обмежень у випадку втрати цифрових даних.

2.Порядок видання дублікатів первинних право встановлювальних

документів.

3.Правові аспекти виправлення помилок у вторинних документах у сфері

реєстрації прав на землю.

4.Правові аспекти надання інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Питання самоконтролю

1.Підстави та умови виникнення правовідносин у сфері реєстрації прав на

землю.

2.Об'єкт правовідносин у сфері реєстрації прав на землю.

3.Інформація як елемент комплексного об'єкта реєстрації прав на землю.

4.Суб’єкти правовідносин у сфері реєстрації прав на землю.

5.Гарантії незалежності та неупередженості Державного реєстратора суб’єкта

реєстрації прав на землю.

6.Гарантії прав заявника у сфері реєстрації прав на землю.

Рекомендована література: (див. в перелік: основна література – 34-35, 42, 55, 59, 153, 158, 173-174, 177-178, 180, 182, 184, 187-196, 198, 200-209, 214-215, 217-220, 222-228, додаткова література – 30-31, 54, 78, 86-87, 91, 101-102, 107, 109, 112-113, 116, 120, 197, 200, 210-213, 216)

Задача 1

Громадянин Бабій В., мешканець села Крюківщина, після смерті своєї матері приватизував у 1993 році із земельного масиву, яким свого часу вона користувалася як спеціаліст радгоспу, ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,25 га, а решту земельного масиву приватизував як земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства розміром 0,15 га. При цьому зміни цільового призначення земельних ділянок не проводилось, а корегування генерального плану села та іншої містобудівної документації не здійснювалось.

Випадково дізнавшись про те, що громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 га, мають право на розширення земельної ділянки до 2 га, Бабій В. звернувся з відповідною заявою до місцевої ради, яка прийняла рішення про виділення йому решти 1,85 га в іншому місці, оскільки земельні ділянки, що прилягають до ділянок Бабія В. вже належать іншим громадянам. Центр ДЗК при Держкомземі України відмовив у реєстрації прав на земельну ділянку розміром 1,85 га, на підставі того, що рішення місцевої ради не відповідає вимогам, установленим чинним законодавством України.

Бабій В. звернувся до юридичної консультації, в якій йому порадили звернутися до місцевої ради не із заявою про розширення земельної ділянки, наданої для ведення особистого підсобного господарства, а із заявою про приватизацію земельної ділянки розміром 1,85 га для ведення особистого селянського господарства і запевнили що у такому випадку підстави для відмови у державній реєстрації будуть відсутні.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Проведіть юридичний аналіз фактів, викладених в умові задачі.

Чи праві у своїх твердженнях представники юридичної консультації?