
- •«Графічний метод розв᾽язування задач лінійного програмування»
- •Теоретичні відомості
- •1. Постановка загальної задачі лінійного програмування
- •2. Геометрична інтерпретація задачі лінійного програмування
- •Геометрична інтерпретація злп
- •3. Властивості розв'язків задачі лінійного програмування
- •4. Графічний метод розв'язування задачі лінійного програмування
- •Завдання для практичної роботи
- •Приклад виконання практичної роботи.
- •Хід роботи
- •1. Розв'язати графічно злп.
- •Література:
- •Інструкція до проведення практичної роботи.
- •«Математичні методи дослідження операцій»
- •Анотація
- •«Симплексний метод розв᾽язування задач лінійного програмування»
- •Теоретичні відомості Симплекс-метод розв'язування злп.
- •Звести систему обмежень до канонічної форми:
- •2. Визначити початковий опорний план злп.
- •3. Побудувати симплексну таблицю.
- •Правило уникнення зациклювання призастосуванні симплекс-методу.
- •Завдання для практичної роботи
- •Хід роботи
- •Література:
- •Інструкція до проведення практичної роботи.
- •«Метод штучного базису розв᾽язування задач лінійного програмування»
- •Тема: Метод штучного базису розв᾽язування задач лінійного програмування
- •Теоретичні відомості Метод штучного базису розв'язування злп.
- •Завдання для практичної роботи
- •Хід роботи
- •Література:
- •Інструкція до проведення практичної роботи.
- •«Правила побудови двоїстих задач до задач лінійного програмування»
- •Тема: Правила побудови двоїстих задач до задач лінійного програмування.
- •Теоретичні відомості Правила побудови двоїстих задач до задач лінійного програмування.
- •Завдання для практичної роботи
- •Хід роботи
- •Література:
- •Інструкція до проведення практичної роботи.
- •«Математичні методи розв´язування транспортної задачі»
- •Тема: Математичні методи розв´язування транспортної задачі.
- •Теоретичні відомості Математичні методи розв´язування транспортної задачі.
- •Завдання для практичної роботи
- •Хід роботи
- •Література:
- •Інструкція до проведення практичної роботи.
Правило уникнення зациклювання призастосуванні симплекс-методу.
Якщо на будь-якому етапі розрахунків виникає невизначеність у виборі розв᾽язуючої стрічки, тобто виявляється кілька однакових мінімальних то необхідно вибрати стрічку, до якої відношення елементів наступного стовпчика, що не вчодить у базис, до розв᾽язуючого стовпчика є найменшим. Якщо при цьому знову виявляються однакові співвідношення, то складають відношення елементів наступного стовпчика, і так роблять доти, поки розв᾽язуюча стрічка не визначиться однозначно.
Завдання для практичної роботи
Розв’язати ЗЛП симплекс-методом :
№ варіанта |
завдання |
№ варіанта |
завдання |
1.
|
|
6. |
|
2. |
|
7. |
|
3. |
|
8. |
|
4. |
|
9. |
|
5. |
|
10. |
|
Приклад
виконання практичної роботи.
Мета: закріпити та поглибити знання, отримані під час теоретичного заняття; навчитись застосовувати графічний метод до розв’язування практичних задач лінійного програмування; розвинути мислення та вміння аналізувати, робити висновки.
Обладнання: калькулятор, лінійка, олівець, ручка.
Хід роботи
Знайти найменше значення лінійної функції симплекс-методом:
Z=x1-x2-3x3.
при обмеженнях
Р
озв'язання.
Зробимо всі праві частини невід’ємними та перейдемо до рівностей
З
апишемо
систему
обмежень у
векторній формі
x1A1+ x2A2+ x3A3+ x4A4+ x5A5+ x6A6= A0,
Одиничні
вектори
А4,А5,А6
вибираємо
за базис початкового опорного плану,
вільні невідомі х1,х2,х3
прирівнюємо до нуля. В результаті
одержуємо початковий опорний план
X0=(x1=0, x2=0, x3=0, x4=1, x5=2, x6=5), якому відповідає розклад x4A4+x5A5+x6A6=A0
Складаємо першу симплекс-таблицю
i |
Базис |
С базиса |
А0 |
С1=1 |
С2=-1 |
С3=-3 |
С4=0 |
С5=0 |
С6=0 |
А1 |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
||||
1 2 3 |
А4 А5 А6 |
0 0 0 |
1 2 5 |
2 -4 3 |
-1 2 0 |
1 -1 1 |
1 0 0 |
0 1 0 |
0 0 1 |
m+1 |
Zj-Cj |
0 |
-1 |
1 |
3 |
0 |
0 |
0 |
Z(x0)=C0X0=C4x4+C5x5+C6x6=0
Z1=C0x1=0·2+0·(-4)+0·3=0
Z2=C0x2=0·(-1)+0·2+0·0=0
Z3=C0x3=0·1+0·(-1)+0·1=0
Z1-C1=0-1=-1; Z2-C2=0-(-1)=1; Z3-C3=0-(-3)=3.
Серед
оцінок
є
додатні.
Z2-C2=1>0
i Z3-C3=3>0.
Це
означає, що початковий план не є
оптимальний і його можна покращити,
включивши в базис вектор, якому відповідає
max(Zj-Cj)=3>0.
Серед коефіцієнтів розкладу вектора
A3
за
базисом є додатні, тому θ03=min(1/1;5/1)=1/1=1
,
отже
розв’язуючим числом є 1, яке знаходиться
на перетині першого рядка і
третього
стовпчика. Потрібно вектор А3
включити в базис, а вектор А4
викл
ючити.
Це означає, що складаємо другу симплекс-таблицю.
i |
Базис |
С базиса |
А0 |
С1=1 |
С2= -1 |
С3=--3 |
С4=0 |
С5=0 |
С6=0 |
А1 |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
||||
1 2 3 |
А3 А5 А6 |
-3 0 0 |
1 3 4 |
2 -2 1 |
-1 1 1 |
1 0 0 |
1 1 -1 |
0 1 0 |
0 0 1 |
m+1 |
Zj-Cj |
-3 |
-7 Z1-C1 |
4 Z2-C2 |
0 Z3-C3 |
-3 Z4-C4 |
0 Z5-C5 |
0 Z6-C6 |
О
тримаємо
другий опорний план:
я
кому
відповідає значення функції
В (m+1)-му рядкові Z2-C2=3+1=4>0. Це означає, що план X0(1) не є оптимальним і вектор А2 належить включити до базису. Обчислюємо θ02=min(3/1;4/1)=3/1=3. Число 1, яке стоїть на перетині другого стовпчика та другого рядка, розв’язуючий елемент, отже вектор А5 виключається із базиса, а А2 включається в базис.
Аналогічно
складаються дві останні симплекс-таблиці
ІІІ
симплекс-таблиця
i |
Базис |
С базиса |
А0 |
1 |
-1 |
-3 |
0 |
0 |
0 |
А1 |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
||||
1 2 3 |
А3 А2 А6 |
-3 -1 0 |
4 3 1 |
0 -2 3 |
0 1 0 |
1 0 0 |
2 1 -2 |
1 1 -1 |
0 0 1 |
m+1 |
Zj-Cj |
-15 |
1>0 |
0 |
0 |
-7 |
-4 |
0 |
ІV симплекс-таблиця (вводимо в базис вектор х1)
i |
Базис |
С базиса |
А0 |
1 |
-1 |
-3 |
0 |
0 |
0 |
А1 |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
||||
1 2 3 |
А3 А2 А1 |
-3 -1 1 |
4 11/3 1/3 |
0 0 1 |
0 1 0 |
1 0 0 |
2 -1/3 -2/3 |
1 1/3 -1/3 |
0 2/3 1/3 |
m+1 |
Zj-Cj |
- |
0 |
0 |
0 |
-19/3 |
-11/3 |
-1/3 |
Оскільки
в
m+1-му
рядку
всі оцінки не додатні, то план
є оптимальним і йому відповідає
Висновок: Отже, ми знайшли оптимальний розв᾽язок задачі, навчились застосовувати симплексний метод до розв’язування практичних задач лінійного програмування.