Практична робота 8
Тема. Створення та реалізація програм, що містять звернення до підпрограм.
Мета. Навчитись складати і виконувати програми з підпрограмами.
Теоретичні відомості
Програма може бути написана окремими блоками – підпрограмами.
Підпрограми поділяються на процедури та функції.
Підпрограми описуються до виконуваної частини основної програми
Змінні, що використовуються в підпрограмах, поділяються на глобальні та локальні.
Процедури бувають параметричні та безпараметричні.
Якщо в програму повертається одне значення, то доцільно використовувати підпрограму-функцію.
Якщо в програму повертається кілька значень, то потрібно використовувати підпрограму-процедуру.
На вході в підпрограму може передаватись скільки завгодно даних.
Функцій і процедур в програмі може бути скільки завгодно.
Хід роботи
Скласти програму, записавши її в зошит, для розв’язування задачі (свій варіант).
Набрати програму в середовищі АЛГО.
Виконати програму і записати результат виконання з екрана в зошит.
Д
ати
відповіді на ті контрольні запитання,
що відповідають вашому номеру в списку
класного журналу.
Варіанти завдань до пр 8 (процедури і функції)
В-1. Чотирикутник заданий сторонами і довжинами відрізків, що з’єднують вершини з внутрішньою точкою. Скласти програму обчислення площі чотирикутника, використавши підпрограму-процедуру обчислення площі трикутника.
В-2. Скласти програму знаходження меншого з трьох різних чисел, використавши підпрограму-процедуру знаходження меншого з двох чисел.
В-3. Скласти програму знаходження меншого з чотирьох різних чисел, використавши підпрограму-процедуру знаходження меншого з двох чисел.
В-4. Обчислити значення виразу z=x! + y! , використавши підпрограму-функцію факторіал.
В-5. Скласти програму обчислення площі чотирикутника за малюнком, використавши підпрограму-функцію обчислення площі трикутника.
В-6. Скласти програму обчислення площі п’тикутника за малюнком, використавши підпрограму-функцію обчислення площі трикутника.
В-7. Скласти програму обчислення виразу y=tgx + ctgx+tg2x, використавши підпрограму-функцію обчислення tgx.
В-8. Знаючи координати вершин чотирикутника, знайти його периметр. Використати підпрограму-функцію обчислення довжини відрізка.
В-9. Знайти найбільшу висоту трикутника, якщо відомо координати його вершин. Довжину сторін обчислювати у підпрограмі-функції, а порівняння у процедурі більше з двох.
В-10. Знайти меншу з діагоналей паралелограма ABCD, якщо відомо координати його вершин. Довжину діагоналей обчислювати у підпрограмі-функції.
В-11. Який з двох трикутників, заданих координатами своїх вершин, має більший периметр? Для обчислення довжин сторін організувати підпрограму-функцію.
В-12. Знайти радіус більшого з кіл, описаних навколо двох трикутників ABC та MPK, якщо відомі координати їх вершин. Довжини сторін обчислювати у підпрограмі-функції.
В-13. Скласти програму перевірки, чи є чотирикутник з координатами вершин (x1,y1), (x2,y2), (x3,y3), (x4,y4) паралелограмом, використавши підпрограму-процедуру обчислення координат середини відрізка.
(x1,y1)