1.2.3 Класифікація родовищ (покладів) нафти і газу та їх запасів

Питанням класифікації покладів, родовищ і їх запасів приділялась значна увага дослідників. Розроблена значна кількість класифікацій, заснованих на різних принципах, серед яких в числі головних можуть бути виділені: генетичні і морфологічні ознаки пасток; характер колектора; ступінь заповнення пастки вуглеводнями; фазовий стан вуглеводнів у надрах; площа продуктивності; величина запасів і ступінь підготовленості їх до розробки. Для промислової оцінки нафтових і газових родовищ всі вище перераховані ознаки або напрямки класифікацій мають досить суттєве значення. Згідно вищенаведеного розглянемо наступні основні класифікації:

1 Розподіл родовищ (покладів нафти і газу) за фазовим станом в стандартних умовах і за складом основних вуглеводневих сполук в надрах.

2. Розподіл родовищ (покладів) нафти і газу за величиною запасів та складністю геологічної будови.

3. Розподіл запасів і ресурсів за ступенем їх техніко-економічного вивчення.

4. Розподіл запасів і ресурсів нафти і газу за їх промисловим значенням.

5. Розподіл запасів і ресурсів за ступенем геологічного вивчення.

6. Розподіл запасів і ресурсів на класи.

1.2.3.1 Розподіл родовищ (покладів) нафти і газу за фазовим станом в стандартних умовах і за складом основних вуглеводневих сполук в надрах

Залежно від фазового стану і складу при стандартних умовах в надрах родовища (поклади) нафти і газу поділяються на:

- нафтові, що містять нафту і розчинений в ній газ;

• газонафтові і нафтогазові (двофазові), у перших основна частина родовища або покладу нафтова, а газова (газова шапка) займає менший об’єм, а в других газова частина – газова шапка за об’ємом перевищує нафтову;

• газові містять тільки газ;

- газоконденсатні, в газі яких міститься конденсат;

- нафтогазоконденсатні містять нафту, газ і конденсат.

1.2.3.2 Розподіл родовищ (покладів) нафти і газу за величиною запасів та

складністю геологічної будови

За величиною видобувних запасів нафтові і газові родовища поділяються на сім груп:

1. унікальні (понад 300 млн. т нафти; понад 300 млрд. м³ газу);

2. крупні (100-300 млн. т нафти; 100-300 млрд. м³ газу);

3. великі (30-100 млн. т нафти; 30-100 млрд. м³ газу);

4. середні (10-30 млн. т нафти; 10-30 млрд. м³ газу);

5. невеликі (5-10 млн. т нафти; 5-10 млрд. м³ газу);

6. дрібні (1-5 млн. т нафти; 1-5 млрд. м³ газу);

7. дуже дрібні (до 1 млн. т нафти; до 1 млрд. м³ газу).

За складністю геологічної будови, фазовим станом вуглеводнів, умовами залягання і мінливістю властивостей продуктивних пластів виділяються, незалежно від величини запасів родовища, такі поклади або експлуатаційні об’єкти:

• простої будови, що пов’язані з непорушеними або слабо порушеними структурами; їхні продуктивні пласти містять однофазовий флюїд і характеризуються витриманістю товщин і колекторських властивостей у плані і в розрізі (коефіцієнт піщанистості більше 0,7 і коефіцієнт розчленування менше 2,6);

- складної будови, що мають одно- або двофазний флюїд і характеризуються значною мінливістю товщини і колекторських властивостей продуктивних пластів у плані і розрізі, літологічними заміщеннями колекторів слабопроникними породами або наявністю тектонічних порушень (коефіцієнт піщанистості менше 0,7 і коефіцієнт розчленування більше 2,6);

- дуже складної будови, для яких характерні як наявність багатофазних флюїдів, літологічне заміщення, тектонічні порушення так і не витриманість товщин і колекторських властивостей продуктивних пластів.

За умовами геологічної будови покладів, фільтраційно-ємнісних властивостей колекторів, пластових флюїдів та інших природних факторів, що впливають на продуктивність свердловин виділяються важковидобувні запаси нафти і газу.

Ступінь складності геологічної будови родовищ, встановлюється за відповідними характеристиками основних покладів, які вміщують основну частину (понад 70%) запасів родовищ.