5.2.2 Тектоніка

Тектонічне районування території Криму і Керченського пів­острову детально показана на рисунку 5.10.

Ступінь дислокованості відкладів осадового чохла розглянутої території залежить від характеру і масштабу тектонічних ру­хів, які тут діяли.

У межах Тарханкутського півострова (південно-східна частин Каркінитсько-Сиваського прогину Скіфської плити) розвинуті ку­полоподібні, а інколи брахіантиклінальні згортки з амплітудами декілька сотень метрів. Утворення цих структур пов’язане, напев­но, з формуванням нерівномірного східчастого занурення підложжя Скіфської плити у південному напрямі.

У приосьовій і північній частинах Каркінитсько - Сиваського прогину, де у підложжя Скіфської плити не помічено чітко вияв­лених виступів (заломів), структури стають успадкованими, деколи без певних форм. Прикладом є успадкована Джанкойська згортка, яка лежить майже у приосьовій частині прогину, а також інші підняття у вигляді структурних носів.

Рисунок 5.14 Схема розміщення родовищ вуглеводнів у північно-західній частині Чорного моря, в Криму та Азовському морі

1–родовища газу (а) і нафти (б) (цифри на схемі: 1–Голіцинське, 2–Південноголіцинське, 3–Шмідта, 4–Архангельське, 5–Одеське, 6–Штормове, 7–Кримське, 8–Західнооктябрське, 9–Октябирське, 10–Глібівське, 11–Задорненське, 12–Джанкойське, 13–Стрілкове, 14–Морське, 15–Північнокерченське, 16–Схіжноказантипське, 17–Північноказантипське, 18–Безіменне); газопроводи: 2–діючі, 3–проектні; газопроводи-відводи:4–діючі, 5–проектні; 6–виходи природного газу з дна моря.

Для Індольського прогину (Керченський півострів) характерні згортки північно - східного простягання, які розташовуються кулісоподібно. Будова цих згорсток вивчена тільки у мезо - кайнозойських відкладах.

Антиклінальні структури Криму і Керченського півострова є, мабуть, палігенними. Вони збільшувалися, ускладнювалися і змі­нювалися при виявленні кожної фази тектогенезу. Це пов’язане з тим, що тектонічні рухи у цій зоні характеризуються успадкованістю. Наприклад, В. Пчелінцев, спеціально вивчаючи історію тек­тонічного розвитку Криму зазначає, що тут дивує та цілість за­гальних рис мезозойської структури, яка тільки стає виразнішою наступними рухами кайнозою і сучасності, наслідок успадкованості тектонічних рухів, навіть підняття конседиментаційного характеру, на нашу думку, згодом могли набути риси тектонічних структур.

Згортки дуже ускладнені тектонічними розривами, які сягають у відклади, які залягають нижче. За формою і ступенем порушеності вони поділяються на три типи: до першого типу нале­жать згортки північної частини Керченського півострова з брахіантиклінальною будовою, широкими склепіннями і кутами падіння крил 10-15°–це Мисова, Борзівська та інші структури. Згорт­ки другого типу розвинуті у середній частині Керченського півострова.

Вони асиметричні, з крутими північними крилами (до 70-80^º) і спадистими південними крилами (20-30°).

Згортки цього типу ускладнені глинистим діапіризмом і грязь­овим вулканізмом. Це Владиславська, Мошкарівсько-Куйбишевська та інші структури. До третього типу належать антиклінальні підняття, також асиметричні, але не ускладнені грязьовим вулканізмом.

Вони зосереджені у південній частині Керченського півострова.