9 Методи входження у продуктивні пласти

Умовимось під методом входження розуміти послідовність операцій розбурювання та кріплення безпосередньо продуктивного покладу. Використовують декілька методів входження основними з яких є п'ять розглянутих нижче.

М етод 1. Продуктивний поклад пробурюють, не перекриваючи попередньо вищезалягаючих порід спеціальною колоною обсадних труб, а потім до вибою опускають обсадну колону i цементують. для розкриття привибiйної зони пласта її перфорують, тобто, у колоні прострілюють певну кількість отворів на 1 погонний метр (рисунок 9.1,а)

а) б) в) г) д)

Рисунок 9.1 — Схема конструкції привибійної частини свердлов ини

Метод має позитивні рішення: він простий у реалізації, дозволяє з’єднувати вибірково будь-який пласт з свердловиною.

У випадку використання промивної рідини на водній основі при цьому методі, є велика ймовірність сильного забруднення продуктивного покладу, так як властивості промивної рідини доводиться вибирати із врахуванням геолого-фізичних умов не тільки самого покладу, але й всієї відкритої частини стовбура свердловини вище покладу. При сильному забрудненні продуктивного покладу великі витрати часу і коштів на виклик припливу і освоєння свердловини, а дебіт часто набагато нижчий потенційно можливого.

Метод 2. Попередньо до покрівлі продуктивного покладу опускають і цементують обсадну колону, ізолюючи вищезалягяючі породи. Після цього продуктивний пласт розбурюють долотами меншого розміру і залишають стовбур свердловини нижче башмака обсадної колони відкритим (рисунок 9.1, б).

При такому методі входження склад промивної рідини вибирають з врахуванням ситуації тільки у самому покладі, що дозволяє звести до мінімуму небезпеку забруднення колектора; поверхня фільтрації пластової рідини у свердловину у даному випадку найбільша.

Даний метод використовується тільки у тому випадку, коли продуктивний пласт складений стійкими породами і насичений тільки однією рідиною; він не дозволяє вибірково експлуатувати будь-який пропласток.

Метод 3. Відрізняється від попереднього тим, що стовбур свердловини у продуктивному покладі перекривають фільтром, який підвищується в обсадній колоні, простір між фільтром і колоною часто ізолюють пакером (рисунок 9.1, в). Метод має ті ж позитивні значення і обмеження, що і попередній. На відміну від попереднього, його можна використовувати і у тих випадках, коли продуктивний поклад складений породами, недостатньо стійкими при експлуатації.

Метод 4. Свердловину, обсаджують колоною труб до покрівлі продуктивного покладу, далі розбурюють поклад і перекривають хвостовиком, хвостовик цементують по всій довжині, потім перфорують напроти заданого інтервалу (рисунок 9.1, г).

При такому методі можна уникнути забруднення колектора, вибираючи промивну рідину тільки з урахуванням ситуації у самому покладі. Він допускає вибіркову експлуатацію різних пропластків, дозволяє швидко і з мінімальними витратами коштів освоїти свердловину.

Хоча конструкція свердловини дещо ускладнена, але четвертий метод, є для багатьох родовищ раціональнішим з точки зору одержання найбільших дебітів нафти і швидкого освоєння свердловин.

Метод 5. Відрізняється від першого методу лише тим, що у свердловину після розбурення продуктивного покладу опускають обсадну колону, ділянка якої обсаджується трубами з щільними отворами, і цементують тільки інтервал вище покрівлі продуктивного покладу (рисунок 9.1, д). Перфоровану ділянку колони розміщують проти продуктивного покладу. При цьому методі забезпечити вибіркову експлуатацію того чи іншого пропластку неможливо.