Класифікація викидів:

• Організовані (здійснюються через спеціальні газоходи)

• Неорганізовані (виникають в результаті порушення герметичності устаткування або через відсутність)

• Холодні

• Нагріті

• Періодичні

• Безперервні

• Первинні (ті, що безпосередньо виходять з джерела викиду)

• Вторинні (продукти взаємодії первинних викидів, можуть бути більш токсичними за первинні).

Правило сумації:

Розрахунок ведеться не за фактичною концентрацією, а за приведеною:

Для проектуванні підприємства в районі, де повітря вже забруднено від викидів раніше побудованих підприємств, враховують концентрацію вже існуючих забруднюючих речовин як фонову концентрацію.

Регламентація викидів в атмосферу здійснюється шляхом встановлення ГДВ для кожного джерела викиду для кожної речовини. Щоб визначити, забруднює чи ні повітря те чи інше джерело викиду на підприємстві, треба розрахувати максимальну приземну концентрацію розсіювання шкідливої речовини, яка може виникнути в результаті викиду, і відстань, на якій ця концентрація виникла:

Для нагрітих викидів:

; де

А – коефіцієнт, що залежить від географічних умов ( Україна А=160)

М – потужність викиду, чи фактичний викид,

F – коефіцієнт, що залежить від від швидкості осідання речовин, гази – F=1, пара – F=2, пил – F=3.

m та n – коефіцієнт, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з труби (додаткові формули).

Н – висота джерела викиду (м)

V₁ – об'єм ГПС ( )

t ­– різниця між температурою викиду та температурою довкілля.

Для холодних викидів:

,

D – діаметр джерела викиду (м)

Розрізняють кілька видів екологічних ситуацій: критичні (кризові), складні, помірної складності, близькі до нормальних (початково негативні) та нормальні (умовно нормальні).

Кризові екологічні ситуації: 30-км зона навколо ЧАЕС, в Аральському та Азовському морях, м. Нижній Тагіл, Єреван, Донецьк, Дніпродзержинськ, Лисичанськ, Луганськ. У складних екоситуаціях перебувають Москва, Київ, Ялта, Одеса, Кривий Ріг, Нікополь.

Близькі до нормальних екологічні ситуаці складаються в районах, де концентрація промисловості й населення на 1 км² ландшафту найменша, а природні ресурси вичерпані на 40-50% (Карпати, Полісся).

Контрольні запитання

1. Що таке ГДК? Що таке ГДК робочої зони, ГДК середньодобове, ГДК максимально разове?

2. Що таке ГДВ, ГДС, ГДЕН, СЗЗ?

3. Які відомства здійснюють контроль стану довкілля на Україні?

4. Що покладено в основу нормування всіх забруднювачів?

5. Як класифікують викиди?

6. Що показує правило сумації? Що таке ефект сумації?

7. Як здійснюється регламентація викидів в атмосферу?

1.3 Контроль шумових, вібраційних та електромагнітних забруднень (самостійна підготовка)

Мета: - розвинути у студента навики самостійної роботи з літературою, вміння вибирати головне, узагальнити і систематизувати знання;

• проаналізувати контроль шумових, вібраційних та електромагнітних забруднень.

Завдання: прочитати текст в підручнику Г.О.Білявський, Р.С.Фурдуй, І.О.Костіков «Основи екологічних знань» стр. 167-169. Скласти конспект згідно питань приведених нижче. Відповісти на питання для самоконтролю.

Згідно класифікації забруднювачів й забруднень довкілля до фізичних забруднень належать – зміни теплових, електричних, електромагнітних, гравітаційних, світлових, радіаційних полів у природному середовищі, шуми, вібрації, які створює людина.

Що розуміють під шумовим, вібраційним, електромагнітним забрудненнями та як здійснюють контроль за ними? Відповідайте на ці питання за наступним планом:

1. Що таке шум?

2. Шумові характеристики.

3. Які засоби застосовують для боротьби з шумом?

4. Що таке вібрації?

5. Як вони впливають на стан здоров’я людини?

6. Як відбувається забруднення природного середовища електромагнітним випромінюванням?

7. Наслідки електромагнітного забруднення.

8. Як здійснюють контроль за цими видами забруднень?

Склавши конспект, закрийте зошит та відповідайте на запитання.