Контрольні запитання

1. Надайте схему, що включає усі методи очищення стічних вод.

2. Що включає в себе механічна очистка стічних вод?

3. Принцип дії відстійників. Які види бувають?

4. Принцип дії пісколовок.

5. Як здійснюється очищення води від нафтопродуктів та жирів?

6. Принцип дії фільтрів для очистки стічних вод.

7. На чому ґрунтується флотація? Принцип дії флотаторів.

8. Що належить до хімічної та фізико-хімічної очистки стічних вод? Яке устаткування використовують?

9. На чому заснована біологічна очистка стічних вод?

10. Яке устаткування використовують, принцип дії, ефективність, переваги, недоліки устаткування.

4.3 Проблема утилізації відходів. Міжнародна торгівля відходами (самостійна підготовка)

Мета: - розвинути у студента навички самостійної роботи з спеціальною літературою, вміння вибирати головне, узагальнити і систематизувати знання;

• проаналізувати проблеми утилізації відходів;

• ознайомитися з міжнародною торгівлею відходами.

Завдання: прочитати текст в підручнику Г.О.Білявський, Р.С.Фурдуй, І.Ю.Костіков «Основи екологічних знань» стр. 191-193 та підручник Г.О.Білявський, Л.І.Бутченко «Основи екології» стр. 104-109. Скласти конспект згідно питань, приведених нижче. Відповісти на питання для самоконтролю.

Через некероване зростання чисельності населення, активний розвиток виробництва й збільшення споживання, а також відсутність ефективних технологій переробки відходів наприкінці ХХ ст. на нашій планеті нагромадилася така їх кількість, що це стало загрожувати здоров’ю людей і довкіллю.

Охарактеризуйте причини та наслідки зростання кількості відходів та проблемами введення на територію України токсичних відходів за наступним планом:

1. Які причини накопичення відходів?

2. Наслідки зростання кількості відходів?

3. Охарактеризувати проблеми радіоактивних відходів.

4. Торгівля токсичними відходами в міжнародних масштабах?

5. Які проблеми виникають при введенні на територію України токсичних відходів?

Склавши конспект, закрийте зошит та відповідайте на запитання.

Запитання для самоконтролю

1. З чим пов’язано зростання кількості відходів за останній час?

2. Які ви знаєте приклади негативного впливу накопичення відходів на біосферу та здоров'я людини.

3. Які проблеми постають при похованні радіоактивних відходів?

4. Чи є міжнародна торгівля відходами вирішенням проблеми їх накопичення? Обґрунтуйте думку.

5. Що ви знаєте про безвідходні технології?

6. Що вам відомо про поховання токсичних відходів інших держав на території України?

7. Чи можете ви запропонувати своє рішення проблеми зростання кількості відходів?

4.4 Зберігання та обробка відходів. Маловідходні технології (лекція)

Мета: ознайомитися з методами збереження, обробки та знешкодження відходів; визначити шляхи зменшення кількості відходів; ознайомитися з маловідходними технологіями.

План

1. Методи зберігання відходів.

2. Обробка відходів.

3. Методи знешкодження відходів. Термічний метод як один з основних методів.

4. Відходи, що підлягають першочерговій утилізації, знешкодженню та похованню.

5. Шляхи зменшення обсягів відходів та шкоди, якої вони завдають довкіллю.

Зберігання відходів може бути різним залежно від кількості відходів, наявності площ для зберігання, концентрації цінних компонентів та токсичних речовин, можливості повторного використання.

Найменш небезпечні відходи зберігають у звалищах чи шламосховищах за умови забезпечення контролю за станом прилеглих територій. Токсичні відходи залежно від хімічної природи токсикантів попередньо знешкоджують; радіоактивні переводять у стан, в якому вони завдають найменшої шкоди довкіллю, та підлягають похованню.

Відповідно до класу небезпечності відходів, які утворюються в технологічному процесі, їх розміщують у різній тарі. Для підприємства має бути розрахована гранична кількість відходів, яку можна розміщувати на території промислового майданчика в закритому чи відкритому вигляді. Це за умови, що вони виділятимуть у повітря шкідливі речовини в концентраціях, які не перевищують 30% ГДК у повітрі робочої зони, та за відсутності забруднення ґрунтів і водних об'єктів, що є вищим від установлених санітарних норм. При зберіганні відходів враховують клас їх небезпеки і використовують відповідну тару. Контроль за станом довкілля в місцях тимчасового зберігання відходів здійснюють лабораторні підприємства, санітарно-епідеміологічна служба.

Іммобілізація небезпечних відходів заснована на закріпленні і фіксації або хімічному зв'язуванні екологічно небезпечних речовин, які містяться у відходах. Цього досягають хімічним перетворенням небезпечних речовин у нешкідливі або нерозчинні, міцні форми.

Обробка відходів – здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

Знешкодження відходів – усунення або зменшення небезпечності відходів механічними, фізичними, хімічними чи біологічними методами обробки.

Термічний метод знешкодження використовують для значної групи відходів які насамперед містять високі концентрації органічних речовин. Під впливом температур може відбуватися окиснення, термічне розкладання, газифікація компонентів з утворенням менш шкідливих чи нешкідливих сполук.

Поховання відходів – остаточне розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах таким чином, щоб їх шкідливий вплив на довкілля та здоров'я людей не перевищував встановлених норм.

Під час вибору методів утилізації, знешкодження та поховання враховують місце переробки відходів (у цьому самому цеху, на станціях загальнозаводського характерну, на спеціалізованих заводах чи полігонах), агрегатний стан, кількість, хімічний склад, токсичність, пожежо- та вибухонебезпечність відходів, вміст цінних компонентів. Першочерговій утилізації, знешкодженню та похованню підлягають:

• Шлами, що містять важкі метали, ціаніди, нітрати;

• Відходи органічного синтезу та нафтопереробки; пестициди та лікарські препарати, термін зберігання яких перевищив нормативний;

• Шлами станцій очищення стічних вод;

• Забруднені ґрунти полігонів, де захороненні токсичні та радіоактивні відходи.

За хімічним складом відходів їх доцільно розподілити на групи:

• Горючі відходи, що їх знешкоджують чи утилізують термічними методами;

• Негорючі або горючі відходи, які утилізуються іммобілізаційними методами;

• Високотоксичні відходи та пестициди, що знешкоджуються фізико-хімічними методами;

• Відходи, що містять цінні компоненти, які попередньо вилучають.

Існує багато способів, які дають змогу скоротити обсяги промислових, сільськогосподарських та побутових відходів. Одні дають змогу повніше вилучати цінні компоненти, інші ­– раціональніше й повніше використовувати й утилізувати утворені відходи (безпосередньо чи на іншому виробництві).

Основні шляхи зменшення обсягів відходів та шкоди, якої вони завдають довкіллю:

Повторне використання відходів. Відходами може бути сировина, яку не повністю використали в технічному процесі, або цільовий продукт, який поглинається фільтрами. Його можна використати у цьому ж виробництві (цементний пил – залізобетонні плити).

Комплексна переробка сировини. Комплексна переробка – це максимальне використання не лише потрібної сировини, а й решти складників сировини з метою зменшення відходів та економії (добування міді з руди + цинку, плутонію, золота, срібла, молібдену та ін.).

Біометалургія базується на здатності окремих видів живих організмів вилучати й концентрувати в своєму тілі певний хімічний елемент.

Підземна геотехнологія. Завдяки діяльності бактерій, які вилучають з руд золото, уран, мідь, свинець, кадмій, срібло, платину тощо можна розробляти бідні руди і на великих глибинах.

Наземна геотехнологія вважає своїм завданням раціоналізацію поверхневого стоку, поповнення запасів ґрунтових вод, насадження лісосмуг, створення підземної урбанізації, гаражів, заводів, складів.

З метою зменшення кількості відходів доцільно створювати ТПК, де відходи одного виробництва є сировиною для іншого.

Маловідходні технології – це такий спосіб виробництва продукції на підприємствах, ТПК, за якого шкідливий вплив на довкілля не перевищує рівня допустимих санітарно-гігієнічних норм. При цьому частина сировини і матеріалів переходять у відходи, які направляють на тривале зберігання чи захоронення. До цього часу практикують захоронення відходів у глибоководних зонах океану та експорт в інші країни. Безвідходні технології не можливі; але можливе інше:

• Створення біо- та геотехнологій;

• Створення нових та вдосконалення існуючих маловідходних технологій;

• Перенесення окремих технологій у космос;

• Мініатюризація;

• Розробка нових матеріалів, які швидко руйнуються у довкіллі;

• Вписування технологій у природне середовище.