3. Нетрадиційні уроки психології.

Перевагу нетрадиційних уроків уже доведено методистами, педагогами та психологами. До основних переваг нетрадиційних уроків психології належать:

• Незвичайність і цікавість змісту;

• Досить висока активність учнів;

• Створення позитивного емоційного настрою;

• Формування зацікавленості психологічними явищами;

• Набуття навичок спільної діяльності;

• Підвищує загальну поінформованість й освіченість дітей про психологічні проблеми;

• Стимулює вивчення своїх індивідуальних особливостей; перевіряє знання учнів в ігровій та цікавій формі;

• Активно розвиває пізнавальні процеси в учнів.

Однак не можна забувати, що основним у проведенні будь-якого уроку є навчання. Тому, нетрадиційні уроки заслуговують на право доповнити традиційні уроки, які педагоги використовують у своїй практичній діяльності.

Виділяють такі види нетрадиційних уроків з психології:

1. Урок-олімпіада (урок-КВН, урок-турнір, урок-брейн-ринг, урок-вікторина);

2. Урок-конференція;

3. Урок-рольова (ділова) гра;

4. Урок-розслідування (робота в групах по збиранню учнями конкретних фактів, що характеризують стан певної проблеми);

5. Інтегрований урок;

6. Урок-подорож;

7. Урок-спостереження;

8. Урок-есе;

9. Урок-казка;

10. Урок-діалог (створення ситуацій, у яких відбувається обговорення двох протилежних точок зору);

11. Урок-творчий звіт.

4.Урок-лекція як одна з форм навчання психології в школі.

ЛЕКЦІЯ являє собою навчаючий монолог викладача. Іноді лекція буває тільки монологом і, в принципі, може бути записана на відеокасету. Проте, використання такого підходу на аудиторному занятті було б помилковим. Великою перевагою лектора, в порівнянні з відеокасетою, є можливість отримувати зворотній зв'язок від аудиторії, який дозволить зробити занятті більш ефективним.

Основні функції лекції:

Інформаційна – передача нових знань студентам;

Систематизуючи – нові знання повідомляються у систематизованому, структурованому вигляді;

Роз’яснювальна – роз’яснення найбільш складних питань, понять, розділів курсу;

Розвиваюча – лекції стимулюють не тільки запам’ятовування матеріалу, але й розумову діяльність студентів;

Методичні аспекти підготовки та проведення лекцій:

Теми лекцій визначаються у відповідності з робочою програмою та тематичним планом занять, хоча вони дещо можуть змінюватися в ході курсу. При цьому необхідно, щоб чітко прослідковувався зв'язок між темами окремих лекцій.

Підбір та структурування матеріалу лекції – важлива части на її підготовки. План лекції повинен відповідати змісту відповідного розділу робочої програми та розкривати її. В той же час детальність та глибина в розкритті кожного пункту може бути різною. Зміст лекції повинен бути узгоджений з часовими межами навчального часу.

Написання конспекту( або докладного плану) – дуже корисно для лектора. Найбільш корисний конспект – це розширений план, який побудовано ієрархічно, з указівкою основних пунктів, тем, фактичного матеріалу, закономірностей понять. План розширюється за рахунок визначень, схем, діаграм, графіків, фраз, які резюмують основні ідеї лекції. По мірі того, як викладач накопичує певний досвід читання лекцій, перероблений конспект може містити вже менше деталей. Конспект має фокусуватися на змісті лекції; засоби вираження цього змісту мають народжуватися на самій лекції. Особливо важливо підготувати і відобразити в конспекті приклади, які будуть наводитися на лекції. Перш ніж іти на лекцію, її корисно «відрепетирувати» у голові – подумки осмислити основні положення лекції. Початок і кінець лекції дуже важливі в багатьох відношеннях.

Організація матеріалу – основна задача лектора. Вчитель має допомогти учням побачити загальну картину змісту курсу, коли постійно пов’язує тему, яку вивчають, з загальним поглядом на навчальну дисципліну.

Критерії вибору рівня складності змісту та вивчення матеріалу:

сутність навчального матеріалу повинна бути доступна та зрозуміла всім учням;

інтерпретація цієї суті, її аналіз та обґрунтування повинні бути зрозумілі більшості учнів;

окремі питання матеріалу, який викладається, окремі тонкості та нюанси цих питань повинні бути доступні та зрозумілі не всім.

Перевірка розуміння матеріалу учнями. Оцінити те, наскільки глибоко учні зрозуміли викладений матеріал, можна шляхом зорового контакту вчителя з учнями. Самі активні та сміливі можуть задавати питання, якщо їм щось не зрозуміло. Або викладач після завершення розгляду лекційного матеріалу може запропонувати учням задавати свої питання.

Рівень уваги учнів змінюється на протязі лекції і залежить це від ряду факторів. Тому викладач повинен будувати план заняття таким чином, щоб дати учням можливість переключення уваги на цікавий приклад або нове запитання.

Конспектування матеріалу лекції учнями. Конспектування допомагає краще зберегти інформацію для майбутнього використання і може сприяти її активній переробці. Ключові поняття та визначення необхідно записувати під диктовку.

Під час читання психологічної лекції шкільний психолог працює з метою: задовольнити інтерес, який є у людей до психології взагалі та розкрити можливості практичної психології відносно розв’язання шкільних проблем вчасності.

Психолог має скеровувати систему шкільних очікувань – описати форми та методи конкретної психологічної допомоги та можливі результати психологічної роботи, що дозволить йому в деякій мірі нейтралізувати неадекватні шкільні очікування та розширити уявлення слухачів про практичну психологію у школі.

Початковий етап роботи психолога в школі:

дослідження шкільних очікувань;

вибір «робочої зони» (проблеми, контингенту, методу та техніки роботи);

організація Психологічного клубу та самореклами.

обов’язкове читання лекцій (Кому? Коли? Де? Що читати?) при читанні лекцій враховувати основні умови:

склад слухачів;

інтереси слухачів;

інтереси різних аудиторій.

А) Інтереси шкільної адміністрації:

1. Які можливості практичної психології відносно підвищення ефективності навчально-виховного процесу в школі?

2. Чи може психолог допомогти в організації диференційованого навчання?

3. Чи може психолог допомогти в організації спеціалізованих класів

(наприклад, економічних, педагогічних, математичних)?

4. Як ефективно керувати педагогічним колективом школи?

5. Як конструктивно розв’язувати конфлікти, які виникають між шкільною адміністрацією, вчителями та батьками?

Б) Інтереси вчителів початкових класів:

1. Які програми та методики виховання молодших школярів найбільш ефективні?

2. Яку психолого-педагогічну літературу слід читати, наприклад, при бажанні засвоїти методику розвиваючого навчання?

3. Яким чином вчитель може допомогти «важким дітям» (тривожному,

гіперактивному, який не може контролювати свою поведінку, який часто плаче, відмовляється від спілкування)?

4.Як будувати бесіди з батьками учнів?

В) Інтереси вчителів середніх класів.

1. Як зацікавити підлітків навчатися?

2. Що робити з «важкими підлітками», які прогулюють уроки, грублять дорослим, порушують дисципліну, мають низьку успішність?

3. Як взаємодіяти з підлітком, який здійснив асоціальний проступок?

4. Як культурно організувати вільний час підлітків?

5. Як реагувати на те, що підліток палить?

6. Як відноситися до ранньої любові підлітків?

7. Як навчитися вчителям відкидати втомленість після робочого дня?

Г) Інтереси вчителів старших класів:

1. Як допомогти старшокласникам успішно скласти випускні іспити?

2. Як допомогти юнакам та дівчатам вибрати майбутню професію за інтересами і відповідно до їх здібностей?

3. Як зацікавити старшокласників навчанням?

4. Як відноситися до кохання в юності?

5. Як вірно будувати бесіди з батьками старшокласників?

Д) Інтереси батьків молодших школярів:

1. Як допомогти дитині гарно вчитися, виконувати домашнє завдання?

2. Як подолати труднощі дитини в процесі шкільної адаптації?

3. Як будувати режим дня дитини, щоб вона не втомлювалася?

4. Які додаткові секції, гуртки та курси дозволяються дітям?

5. Чому дитина часто хворіє, погано спить, їсть без апетиту?

6. Як впливають сімейні відношення на успішність дитини?

Е) Інтереси батьків підлітків:

1. Як встановити гарне спілкування зі своєю дитиною?

2. Що робити, якщо підліток нікого не слухає в сімї та школі?

3. Як відповідати на грубість підлітків?

4. Що робити, якщо підліток палить?

5 Що робити, якщо підліток входить в дурну компанію, пізно приходить додому, щось приховує?

6.Що робити, якщо підліток нічим не цікавиться?

7. Що робити, якщо дівчина-підліток користується дуже яскравою косметикою?

8. Як визначити спеціальні здібності підлітка та допомогти йому вибрати майбутню професію, з тим, щоб почати до неї готуватися?

Ж) Інтереси батьків старшокласників:

1. Як допомогти своїй дитині гарно закінчити школу та скласти успішно вступні екзамени?

2. Як визначити професійну спрямованість старшокласника?

3. Що робити, якщо старшокласники вирішили одружитися?

4. Що робити, якщо батьки помітили, що їх дитина вживає наркотики?

З) Інтереси молодших школярів:

1. Послухати цікаву психологічну бесіду.

2. Пограти в цікаві психологічні ігри.

3. Отримати емоційну підтримку.

І) Інтереси підлітків:

1. Хто такий психолог? Чим він займається і чим відрізняється від психіатра та психотерапевта?

2. Чи можна вірити астрологам?

3. Як відноситися до екстрасенсів?

4. Як навчитися вільно та незмушено спілкуватися в компанії дівчат (хлопців)?

5. Як навчитися відстоювати свої погляди в групі старшокласників?

6. Як навчитися переборювати страх?

7. Як не сваритися з вчителями та батьками?

Ї) Інтереси старшокласників:

1. Як навчитися вільно спілкуватися з протилежною статтю?

2. Як навчитися розв’язувати проблеми в коханні?

3. Як спілкуватися з батьками та вчителями і відстоювати свою незалежність?

4. Яку вибрати професію?

5. Як оцінити свій характер і зрозуміти самого себе?

6. Як успішно скласти випускні екзамени?

7. А також мають потреби в розмовах про життєві проблеми (побудова сім’ї, життєві цілі).

Типові помилки психолога-лектора.

Спостерігаючи за тим, в якій манері психологи зазвичай читають лекції в школах перед вчителями, батьками та школярами, можна виділити ряд помилок, які вони допускають, і які чинять перепони для встановлення гарного психологічного клімату лектора з аудиторією.. Більшість помилок пов’язані з тим, що психологи переносять манеру читання лекції із наукової або студентської сфер – в практичну, на враховуючи особистісних, професійних та вікових особливостей слухачів.

Використовування складної психологічної термінології.

Демонстрація на лекції з практичної психології манери вченого-психолога.

Демонстрація на лекції психологічної зарозумілості, зверхності (рос. высокомерие). «Це так просто, а ви не розумієте».

Демонстрація менторської ( рос. поучительный) позиції під час читання психологічної лекції. Це характерно для молодих психологів, які демонструють позицію наставника, який навчає вихователя.

Читання лекцій в описовій манері. Слід інколи давати керівництво до дій, тобто технології.

Неефективна організація лекційного матеріалу. Читання лекції з листа – як результат: відсутність психологічного контакту з аудиторією, слухачі нудьгують.

Психотехніка саморегуляції психолога-лектора.

У підготовці до уроку важливе значення, з позиції його ефективності, відіграє те, що називають «налаштованістю на урок», інакше кажучи, - психологічною самоорганізацією.

Стан, який виникає внаслідок правильної психологічної самоорганізації вчителя чи психолога, містить декілька компонентів:

Позитивне ставлення до дітей узагалі, відчуття задоволення від роботи з дітьми.

Психологічна готовність працювати з дітьми певного віку. Для цього: по-перше, необхідно знати вікові психологічні особливості учнів;

по-друге, що надзвичайно ефективно, – не тільки знати, а й відчувати, розуміти проблеми дітей, як свої. Володіти ЕМПАТІЄЮ.

Психологічна готовність до спілкування і співпраці з певним класом. Для цього треба:

по-перше, уміти бачити в певному класі «психологічну індивідуальність;

по-друге, знати індивідуальні психологічні особливості учнів цього класу.

Психологічна готовність до емоційної включеності в діяльність,

зацікавленість у досягненні поставлених цілей, впевненість у собі та

учнях. За законами психологічної заразливості ця установка дорослої

людини, вчителя, психолога передається учням і вони також емоційно

включаються у діяльність на уроці, починають розглядати її як вагому

і цікаву для себе.

Алгоритм педагогічної діяльності:

Чіткі норми вимог – максимальна допомога учням у їх досягненнях – справедливе оцінювання кінцевого результату – вся діяльність відбувається на фоні позитивного ставлення до дітей.

ПСИХОТЕХНІКИ:

Як перебороти хвилювання та страх під час читання лекцій перед слухачами?

Перший крок – крок самопізнання:

Спробуйте визначити основну причину свого хвилювання:

недостатній досвід читання публічних лекцій:

ваші індивідуальні властивості: сором’язливість, підвищена тривожність, невпевненість в собі;

невіра в те, що слухачам буде цікаво;

наявність у власному досвіді факту провалу лекції;

надмірне поглиблення в свої переживання; і таке інше.

Конкретні поради:

Якщо ваші хвилювання переважно пов’язані зі слухачами:

Під час читання лекції виберіть доброзичливого слухача і говоріть немов би тільки для нього (головне – навчитися дивитися йому в очі).

Як тільки відчуєте, що між вами і вашим доброзичливим слухачем виник контакт, переведіть очі на його сусіда, установіть зоровий контакт з ним.

Намагайтеся навчитися дивитися на слухачів відкрито та доброзичливо, бачити їх живі очі.

Навчіться також відкрито посміхатися аудиторії і отримувати посмішки у відповідь.

Якщо ваші хвилювання пов’язані з самим собою:

«Напрацьовуйте» досвід читання лекцій: більше і частіше виступайте, задавайте питання, вступайте в колективні дискусії.

Шляхом «проб та помилок» знайдіть свій «оптимум» – ваш внутрішній стан, при якому ви досягаєте успіху. Такий стан у всіх людей дуже різний: хтось відчуває радість польоту; хтось – зосередженості, концентрацію та волю; а хтось – повинен трішки хвилюватися, не допускаючи зверххвилювання.

Визначте, що ви хочете зробити в процесі психологічної лекції, який емоційний заряд послати аудиторії: прочитати «строгу, розумну лекцію», «зробити так, щоб всім було добре та влаштувати маленький інтелектуальне та емоційне свято», «організувати змістовний діалог з аудиторією».

Уявіть себе актором, яку роль ви хочете зіграти.

Перед читанням лекції «розігрійтеся» – поспілкуйтеся з кимось із слухачів, походіть повільним кроком по аудиторії.

ЗАГАЛЬНІ ПОРАДИ:

Приблизно за день до лекції в аудиторії, якій ви будете читати лекцію, влаштуйте собі «генеральну репетицію».

За декілька годин до лекції, дома, сидячи у кріслі з заплющеними очима, про себе програйте весь процес вашого виступу. При цьому намагайтеся відчути радість від того, що лекція пройде успішно.

Другий крок – як подати себе на психологічній лекції.

«ОБРАЗ-СЕБЕ» складається із наступних деталей вашої поведінки:

Зовнішнього вигляду (одежа – в чому ви будете одягнені перед вчителями, підлітками, адміністрацією, батьками, в звичайній школі або елітній; вираз обличчя, тональність голосу, манери поводити себе);

Демонстрації психологічної ролі перед аудиторією з передачею емоційності цієї ролі; (роль – оптимістичної людини, ваша лекція – це свято, задоволення – така роль ефективна перед молодшими школярами та підлітками; роль – нейтральний інформатор, пропонує знання, а слухачі самі вирішать, що їм робити – для батьків; Роль – «життєвий філософ» – для інтелектуальних батьків та старшокласників;

Основною ціннісною спрямованістю виступу (що вас хвилює та проти чого ви боретеся, на прикладах);

Перших фраз-роздумів, з яких ви починаєте свій виступ.