3.Наочні та практичні методи навчання психології.

Наочні методи припускають використання засобів навчання, для яких характерна образна мова викладу. Зорові, слухові, тактильні образи доповнюють словесне описання і, таким чином, сприяють кращому розумінню навчального матеріалу учнями чи студентами.

Виділяють три основні види наочності: предметну, образотворчу та словесну.

Предметна наочність – це демонстрування реальних предметів, явищ та процесів (використання макетів, демонстраційні експерименти, психологічні досліди). «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути ».

Образотворча наочність – це демонстрація на заняттях зображень предметів, існує три види образотворчої наочності:

• художня – демонстрація фотографій, картин, кіно – та відеофільмів;

• символічна (схематична) – це таблиці, схеми, діаграми, графіки;

• текстова – використання записів на дошці або використання мультимідійного обладнання .

Словесна наочність – це описання образів в словесній формі ( опис ситуації психологічного експерименту, приклади із художніх творів, які характеризують певні психологічні явища та феномени.

Практичні методи передбачають практичну діяльність учнів або студентів, яка спрямована на засвоєння знань, умінь та навичок. До цієї групи відносяться такі методи, при використанні яких учні не тільки слухають (як при словесних методах), дивляться (як при наочних методах), але й виконують певні пізнавальні дії, спрямовані на вирішення навчальних задач.

У викладанні психології до них відносять:

1) лабораторні роботи, які моделюють психологічні експерименти;

2) виконання психодіагностичних завдань(психологічних тестів);

3) рішення психологічних задач;

4) вправи;

5) групова дискусія;

6) дидактичні та ділові ігри.

4.Активні методи та їх використання на уроках психології в школі.

Проблемно-діалогічні методи повідомлення навчального матеріалу:

1. Лекція-бесіда або діалог з аудиторією;

2. Лекція-запрошення до спів міркування (рос. соразмышлению) – коли разом виводиться те чи інше правило або закономірність, враховуючи попередній досвід;

3. Лекція-диспут – це організація вільного обміну думок;

4. Лекція з розбором конкретної ситуації;

5. Евристична бесіда - проводиться за раніше підготовленими питаннями, кожне з яких стимулює на здійснення навчально-пошукової активності, на роздуми;

Діалогічні, групові та рольові форми навчання:

1. Робота в парах (взаємоконтроль, взаємоопитування, обговорення проблем, творчі завдання);

2. Психологічний експеримент в парах;

3. Вираження власного відношення до змісту матеріалу або питання;

4. Фронтальні відповіді;

5. Опитування у вигляді інтерв’ю;

6. «Відгадай слово!» (будь-яке поняття або термін з попередньої теми – задумується, а інші намагаються його відгадати, задаючи питання – відповідь: «так» чи «ні».

7. Діалог в кругу (тренінгові заняття);

8. Круглий стіл (куди запрошуються 2-3 спеціаліста з обраної теми);

9. Наукова конференція;

10. Метод аналізу конкретних ситуацій;

11. Психолого-педагогічне спостереження під час проходження практики;

12. Педагогічний вплив:

а) поговорити з учнем, який постійно не виконує домашнє завдання;

б) поговорити з учнем, який постійно порушує дисципліну;

в) прокоментувати оцінку, яку отримав учень;

г) в чомусь переконати учнів;

13. Рольова персоніфікація функцій. Наприклад, один студент виконує роль пам’яті, а інший – роль мислення. І вони намагаються з’ясувати , що в них є спільного, а чим різняться; По темі «Уява» - можна виконувати ролі – аглютинатора, гіперболіста, акцентуровщика, типізатора;

14. Рольова гра: моделювання почуттів та емоцій.

Конкурси, командні ігри, змагання.

1. Бліц конкурс «Слова та поняття» (на матеріалах теми або розділу);

2. Бліц-вікторина (30-40 питань);

3. Конкурс цікавих питань;

4. Конкурс прикладів та конкретних ситуацій;

5. Конкурс ораторів;

6. Конкурс «як розвивати психічні процеси»;

7. Конкурс рефератів;

8. Методи «Мозкової атаки», «Рейн-стормінги»;

9. Брейн-ринг «Знатоки психології».