2. Канали інформації

Аналізуючи бази і джерела інформації, можна визначити канали інформації, перегрупувавши сімейство джерел таким чином:

• канал тексту – загальні публікації + спеціальні публікації і банки даних. По цьому каналу підприємство одержує 30-40% своєї інформації;

• канал фірма – клієнти + постачальники + банкіри + розподільники й агенти. Через цей канал проходить від 30 до 40% інформації. Разом із персоналом, більш-менш контактуючим зі сторонніми організаціями це складає внутрішню мережу підприємств;

• канал консультант – суспільні служби + консультанти + адміністрація. По цьому каналу проходить 10-15% інформації;

• канал розмова – ярмарки + салони і конференції. Через цей канал проходить 5-6% інформації;

• канал джокер – додатковий канал.

Методика пошуку інформації, що враховує всі п’ять каналів, називається 4К+1 (1 – частина, що відповідає джокерові).

Розглянемо варіанти пошуку джерел інформації.

1. Методика 4К+1 у формі «дощ, що мрячить». У цьому випадку бази спостереження підживлюються регулярно чотирма каналами.

2. Методика 4К+1 по методу «гроза». Цей метод полягає в постійному поповненні інформації й одержанні своєчасної відповіді або виявленні небезпеки шляхом спостереження по каналу джокер.

Перед тим, як займатися пошуком інформації в незручних місцях, варто переконатися, що вона не отримана і тому потрібно починати свої дії особливо активізуючи основні два канали: текст і фірму.

3. Сімейство джерел. Якщо попередні пошуки довго не завершуються або ви прийшли до висновку, що небагато шансів швидко завершити пошук у силу екстраординарності проблеми, звертайтеся до джерел. Щоб це зробити, необхідно установити які цікавлять нас сімейства джерел, проробивши попередню роботу із самим джерелом, і з’ясувати чи міститть воно пошукову інформацію. Все це необхідно для того, щоб визначити у формі уявлення і доступу до інформації.

Така методика, так само як і наступні, набагато складніша і дорожча ніж попередня.

4. Стежина інформації. Якщо проблема по своїй природі не може бути відзначена серед сімейств, тоді необхідно відновити стежину просування інформації.

5. Методика 3В. Для досягнення певної мети необхідно користуватися всіма базами і джерелами інформації.

Таємність інформації. Більша частина корисної інформації не є таємницею. Таємницею можна назвати те, що тримається осторонь, удалині від сторонніх очей. Мова йде про таку інформацію, що з політичних або комерційних міркувань вважається ключовим моментом певної ситуації. Промислові таємниці в основному відносяться до виробництва, особливо технології. Вони повинні охоронятися. Звідси і поняття захист інформації і дотримання таємності.

3. Обробка інформації

Обробка інформації складається з трьох основних операцій: це – аналіз, синтез і циркуляція.

Першою і найважливішою опрерацією є аналіз, що служить додатковим фільтром, що відкидає непотрібне і є захистом від шуму без підстави. Ця операція складається, насамперед, у визначенні важливості, точності і значущості інформації.

Важливість інформації. Побудова баз спостереження згідно з процедурою 3В гарантує з’язок з інформацією, що спостерігається. Але інформація, зв’язана тематично може не мати особливого значення. Інформація є важливою, якщо вона пов’язана, тобто має зв’язок з елементами бази, і якщо вона спроможна внести вклад в організацію. Коли внесок значний і безпосередній, інформація потребує термінових дій. Інформація, що не має значення, повинна бути виключена, щоб уникнути втрати часу і енергії.

Точність інформації. Не завжди легко встановити, чи є інформація достовірною або помилковою, особливо якщо вона містить відомості про події, що ще не відбулися. Допускається два критерії, по яких можна судити про точність інформації: надійність джерела і самої інформації. Головним критерієм правдоподібності є пошук підтвердження по інших джерелах, якщо можливо незалежним. Рішення складається в пошуку зв’язаних подій у різноманітних інформаціях. При відсутності надійності джерела інформації, не варто її відкидати, особливо якщо вона робить враження важливої. Необхідно просто відкласти про запас та чекати нових елементів, що дозволять її або підтвердити, або ні.

Значущість інформації. Інформація може бути важливою і точною й у той же час даремною, оскільки вона недостатня для розуміння і дії. Два тлумачення, проведені роздільно або паралельно, дозволяють судити про значимість інформації. Перше називається «циркуляція». Воно складається у швидкій циркуляції інформації серед осіб, що мають до неї відношення, у надії на можливість встановлення зв’язку з іншою інформацією. Друге тлумачення називається «синтез». Воно складається в об’єднанні всіх частин інформації, що схоже на збір головоломки, для створення повної уяви. Це не завжди легко, тому що часто не вистачає частин або вони непідходящої форми. Іноді навпаки, частини ідеально підходять, даючи зрозуміле уявлення про ситуацію. Частіше доводиться робити певний шлях при формуванні гіпотези: спробу синтезу, циркуляцію, позв’язати це з дослідженням допоміжної інформації для того, щоб добитися зрозумілої і повної уяви. Причиною багатьох катастроф є не зневага інформацією, а помилкове її розуміння.

Для визначення значимості інформації використовують два допоміжних підходи. Перший називається «розширення», а другий називається «намір».

Підхід до методу розширення полягає в тому, що для даних, наявних у розпорядженні, шукається найбільш відповідне пояснення. Часто при завершенні різноманітних гіпотез виявляються протиріччя. У такому випадку важливо знайти всю інформацію, здатну підтвердити одну гіпотезу і відкинути інші.

Підхід до методу «намір» полягає у виявленні такої діючої особи, у наміри якої входять останні факти. Поставте себе на його місце, щоб зрозуміти, яку гру він веде, щоб зробити висновок про його можливі дії. Виходячи з цього, будується безліч гіпотез щодо його намірів і, досліджується, як вони повинні були б пояснити факти. Нарешті, порівняв імовірні факти з наявними даними, вибирається гіпотеза, що охоплює найбільший діапазон спостережень.