- •Основні поняття……………………………………………………...….154
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1 інформація та її зв’язок з галуззю дільності суспільства
- •Види інформації
- •Інформація для ухвалення рішення
- •Інформація для стратегічних рішень
- •Інформація для тактичних рішень
- •Інформація для вирішення оперативних питань
- •Як збирати і обробляти інформацію
- •Шлях інформації
- •Канали інформації
- •Обробка інформації
- •Цикл інформації
- •Помилкова інформація
- •Витік інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2 необхідність захисту інформації
- •Класифікація цілей захисту
- •Основні положення концепції захисту інформації
- •Визначення і аналіз поняття загрози інформації
- •Система показників уразливості інформації і вимоги до первинних даних
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 3 поняття інформаційної безпеки
- •Поняття інформаційної безпеки
- •Основні складові інформаційної безпеки
- •Важливість і складність проблеми інформаційної безпеки
- •Питання для самоперевірки
- •Основні складові інформаційної безпеки.
- •Важливість і складність проблеми інформаційної безпеки.
- •Розділ 4 поширення об’єктно-орієнтованого підходу на інформаційну безпеку
- •Про необхідність об’єктно-орієнтованого підходу до інформаційної безпеки
- •Основні поняття об’єктно-орієнтованого підходу
- •Застосування об’єктно-орієнтованого підходу до розгляду систем, що захищаються
- •Іс організації
- •Недоліки традиційного підходу до інформаційної безпеки з об’єктної точки зору
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 5 найпоширеніші загрози інформації
- •Основні визначення і критерії загроз
- •Найпоширеніші загрози доступності
- •Деякі приклади загроз доступності
- •Шкідливе програмне забезпечення
- •Основні загрози цілісності
- •Основні загрози конфіденційності
- •Питання для самоперевірки
- •Основні визначення і критерії загроз.
- •Основні загрози цілісності.
- •Основні загрози конфіденційності.
- •Розділ 6 методологія формування повної множини загроз інформації
- •Структура і загальний зміст алгоритму формування відносно можливостей експертних методів
- •Причини порушення цілісності інформації
- •Канали несанкціонованого доступу інформації
- •Методи визначення значень показників уразливості інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 7 адміністративний рівень інформаційної безпеки
- •Основні поняття
- •Політика безпеки
- •Програма безпеки
- •Синхронізація програми безпеки з життєвим циклом систем
- •Питання для самоперевірки
- •Політика безпеки.
- •Програма безпеки.
- •Синхронізація програми безпеки з життєвим циклом систем.
- •Розділ 8 порушення цілісності інформації завадами
- •Природна і штучна завади
- •Комп’ютерні віруси
- •Анатомія комп’ютерного вірусу
- •Процес зараження
- •Структура комп’ютерного вірусу
- •Структура файлового нерезидентного віруса
- •Структура файлового резидентного віруса
- •Структура бутового віруса
- •Генератори шуму
- •Структурна схема генератора шуму
- •Первинні джерела шуму
- •Тепловий шум
- •Токові шуми недротяних резисторів
- •Шумові діоди
- •Шуми газорозрядних ламп
- •Хаотичні імпульсні шуми
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9 керування ризиками
- •Основні поняття
- •Підготовчі етапи керування ризиками
- •Основні етапи керування ризиками
- •Питання для самоперевірки
- •Підготовчі етапи керування ризиками.
- •Основні етапи керування ризиками.
- •Розділ 10 процедурний рівень інформаційної безпеки
- •Основні класи заходів процедурного рівня
- •Керування персоналом
- •Фізичний захист
- •Підтримка працездатності
- •Реагування на порушення режиму безпеки
- •Планування відновлювальних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 11 основні програмно-технічні заходи
- •Основні програмно-технічні заходи щодо рівня інформаційної безпеки
- •Особливості сучасних інформаційних систем, істотні з погляду безпеки
- •Архітектура безпеки
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12 ідентифікація й аутентифікація, керування доступом до інформації
- •Ідентифікація і аутентифікація
- •Парольна аутентифікація
- •Одноразові паролі
- •Ідентифікація/аутентифікація за допомогою біометричних даних
- •Керування доступом. Основні поняття.
- •Рольове керування доступом
- •Керування доступом в Java – середовищі
- •Можливий підхід до керування доступом у розподіленому об’єктному середовищі
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 13 протоколювання й аудит, шифрування, контроль цілісності інформації
- •Активний аудит. Основні поняття
- •Функціональні компоненти й архітектура
- •Шифрування
- •Контроль цілісності
- •Цифрові сертифікати
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 14 екранування та аналіз захищеності інформації
- •Архітектурні аспекти
- •Класифікація міжмережевих екранів
- •Аналіз захищеності
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 15 забезпечення високої доступності до інформації
- •Основні заходи забезпечення високої доступності
- •Відмовостійкість і зона ризику
- •Забезпечення відмовостійкості
- •Програмне забезпечення проміжного шару
- •Забезпечення обслуговування
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 16 тунелювання й керування інформаційною безпекою
- •Керування. Основні поняття
- •Можливості типових систем
- •Питання для самоперевірки
- •Керування. Основні поняття.
- •Можливості типових систем.
- •Післямова
- •Література
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 3
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 4
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 5
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 7
- •1. Політика безпеки:
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 9
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 10
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 11
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 12
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 13
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 14
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 15
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 16
Архітектурні аспекти
Боротися з загрозами, притаманними мережевому середовищу, засобами універсальних операційних систем не надається можливим. Універсальна ОС – це величезна програма, що напевно містить, крім явних помилок, деякі особливості, які можуть бути використані для нелегального одержання привілеїв. Сучасна технологія програмування не дозволяє зробити надто великі програми безпечними. Крім того, адміністратор, що має справу зі складною системою, далеко не завжди в змозі врахувати всі наслідки вироблених змін. Нарешті, в універсальної багатокористувацької системі проломи у безпеці постійно створюються самими користувачами (слабкі й/або рідко змінювані паролі, невдало встановлені права доступу, залишений без догляду термінал і т.п.). Єдиний перспективний шлях пов'язаний з розробкою спеціалізованих сервісів безпеки, які в силу своєї простоти допускають формальну або неформальну верифікацію. Міжмережевий екран саме і є таким засобом, що допускає подальшу декомпозицію, пов'язану з обслуговуванням різних мережевих протоколів.
Міжмережевий екран розташовується між захищуваною (внутрішньою) мережею й зовнішнім середовищем (зовнішніми мережами або іншими сегментами корпоративної мережі). У першому випадку говорять про зовнішній МЕ, у другому – про внутрішній. Залежно від точки зору, зовнішній міжмережевий екран можна вважати першою або останньою (але ніяк не єдиною) лінією оборони. Першою – якщо дивитися на світ очима зовнішнього зловмисника. Останньою – якщо прагнути захищеності всіх компонентів корпоративної мережі й припиненню неправомірних дій внутрішніх користувачів.
Міжмережевий екран – ідеальне місце для вбудовування засобів активного аудиту. З одного боку, і на першому, і на останньому захисному рубежі виявлення підозрілої активності по-своєму важливо. З іншого боку, МЕ здатний реалізувати будь-яку потужну реакцію на підозрілу активність, аж до розриву зв'язку із зовнішнім середовищем. Щоправда, потрібно усвідомлювати те, що з'єднання двох сервісів безпеки в принципі може створити пролом, що сприяє атакам на доступність.
На міжмережевий екран доцільно покласти ідентифікацію/аутентифікацію зовнішніх користувачів, що мають потребу у доступі до корпоративних ресурсів (з підтримкою концепції єдиного входу в мережу).
У силу принципів ешелонованості оборони для захисту зовнішніх підключень звичайно використовується двокомпонентне екранування (див. рис. 10.3). Первинна фільтрація (наприклад, блокування пакетів керуючого протоколу SNMP, небезпечного атаками на доступність, або пакетів з певними IP-адресами, включеними в "чорний список") здійснюється граничним маршрутизатором (див. також наступний розділ), за яким розташовується так звана демілітаризована зона (мережа з помірною довірою безпеки, куди виносяться зовнішні інформаційні сервіси організації – Web, електронна пошта й т.п.) і основний МЕ, що захищає внутрішню частину корпоративної мережі.
Рис. 14.3. Двокомпонентне екранування з демілітаризованою зоною
Теоретично міжмережевий екран (особливо внутрішній) повинен бути багатопротокольним, однак на практиці домінування сімейства протоколів TCP/IP настільки велике, що підтримка інших протоколів уявляється надмірністю, шкідливою для безпеки (чим сервіс складніший, тим він більш уразливий).
Загалом кажучи, і зовнішній, і внутрішній міжмережеві екрани можуть стати вузьким місцем, оскільки обсяг мережевого трафіка має тенденцію швидкого зростання. Один з підходів до вирішення цієї проблеми припускає розбивку МЕ на кілька апаратних частин й організацію спеціалізованих серверів-посередників. Основний міжмережевий екран може проводити грубу класифікацію вхідного трафіка за видами і передоручати фільтрацію відповідним посередникам (наприклад, посередникові, що аналізує HTTP-трафік). Вихідний трафік спочатку обробляється сервером-посередником, що може виконувати й функціонально корисні дії, такі як кешування сторінок зовнішніх Web-серверів, що знижує навантаження на мережу взагалі й основний МЕ зокрема.
Ситуації, коли корпоративна мережа містить лише один зовнішній канат, є скоріше виключенням, ніж правилом. З іншого боку, типова ситуація, при якій корпоративна мережа складається з декількох територіально рознесених сегментів, кожний з яких підключений до Internet. У цьому випадку кожне підключення повинне захищатися своїм екраном. Можна вважати, що корпоративний зовнішній міжмережевий екран є складовим, і потрібно вирішувати завдання узгодженого адміністрування (керування й аудиту) всіх компонентів.
Протилежністю складовим корпоративних МЕ (або їхнім компонентам) є персональні міжмережеві екрани й персональні екрануючі пристрої. Перші є програмними продуктами, які встановлюються на персональні комп'ютери й захищають тільки їх. Другі реалізуються на окремих пристроях і захищають невелику локальну мережу, таку як мережа домашнього офісу.
При розгортанні міжмережевих екранів варто дотримуватися розглянутих нами раніше принципів архітектурної безпеки, у першу чергу подбавши про простоту й керованість, про ешелонованість оборони, а також про неможливість переходу в небезпечний стан. Крім того, варто брати до уваги не тільки зовнішні, але й внутрішні загрози.
