- •Основні поняття……………………………………………………...….154
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1 інформація та її зв’язок з галуззю дільності суспільства
- •Види інформації
- •Інформація для ухвалення рішення
- •Інформація для стратегічних рішень
- •Інформація для тактичних рішень
- •Інформація для вирішення оперативних питань
- •Як збирати і обробляти інформацію
- •Шлях інформації
- •Канали інформації
- •Обробка інформації
- •Цикл інформації
- •Помилкова інформація
- •Витік інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2 необхідність захисту інформації
- •Класифікація цілей захисту
- •Основні положення концепції захисту інформації
- •Визначення і аналіз поняття загрози інформації
- •Система показників уразливості інформації і вимоги до первинних даних
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 3 поняття інформаційної безпеки
- •Поняття інформаційної безпеки
- •Основні складові інформаційної безпеки
- •Важливість і складність проблеми інформаційної безпеки
- •Питання для самоперевірки
- •Основні складові інформаційної безпеки.
- •Важливість і складність проблеми інформаційної безпеки.
- •Розділ 4 поширення об’єктно-орієнтованого підходу на інформаційну безпеку
- •Про необхідність об’єктно-орієнтованого підходу до інформаційної безпеки
- •Основні поняття об’єктно-орієнтованого підходу
- •Застосування об’єктно-орієнтованого підходу до розгляду систем, що захищаються
- •Іс організації
- •Недоліки традиційного підходу до інформаційної безпеки з об’єктної точки зору
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 5 найпоширеніші загрози інформації
- •Основні визначення і критерії загроз
- •Найпоширеніші загрози доступності
- •Деякі приклади загроз доступності
- •Шкідливе програмне забезпечення
- •Основні загрози цілісності
- •Основні загрози конфіденційності
- •Питання для самоперевірки
- •Основні визначення і критерії загроз.
- •Основні загрози цілісності.
- •Основні загрози конфіденційності.
- •Розділ 6 методологія формування повної множини загроз інформації
- •Структура і загальний зміст алгоритму формування відносно можливостей експертних методів
- •Причини порушення цілісності інформації
- •Канали несанкціонованого доступу інформації
- •Методи визначення значень показників уразливості інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 7 адміністративний рівень інформаційної безпеки
- •Основні поняття
- •Політика безпеки
- •Програма безпеки
- •Синхронізація програми безпеки з життєвим циклом систем
- •Питання для самоперевірки
- •Політика безпеки.
- •Програма безпеки.
- •Синхронізація програми безпеки з життєвим циклом систем.
- •Розділ 8 порушення цілісності інформації завадами
- •Природна і штучна завади
- •Комп’ютерні віруси
- •Анатомія комп’ютерного вірусу
- •Процес зараження
- •Структура комп’ютерного вірусу
- •Структура файлового нерезидентного віруса
- •Структура файлового резидентного віруса
- •Структура бутового віруса
- •Генератори шуму
- •Структурна схема генератора шуму
- •Первинні джерела шуму
- •Тепловий шум
- •Токові шуми недротяних резисторів
- •Шумові діоди
- •Шуми газорозрядних ламп
- •Хаотичні імпульсні шуми
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9 керування ризиками
- •Основні поняття
- •Підготовчі етапи керування ризиками
- •Основні етапи керування ризиками
- •Питання для самоперевірки
- •Підготовчі етапи керування ризиками.
- •Основні етапи керування ризиками.
- •Розділ 10 процедурний рівень інформаційної безпеки
- •Основні класи заходів процедурного рівня
- •Керування персоналом
- •Фізичний захист
- •Підтримка працездатності
- •Реагування на порушення режиму безпеки
- •Планування відновлювальних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 11 основні програмно-технічні заходи
- •Основні програмно-технічні заходи щодо рівня інформаційної безпеки
- •Особливості сучасних інформаційних систем, істотні з погляду безпеки
- •Архітектура безпеки
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12 ідентифікація й аутентифікація, керування доступом до інформації
- •Ідентифікація і аутентифікація
- •Парольна аутентифікація
- •Одноразові паролі
- •Ідентифікація/аутентифікація за допомогою біометричних даних
- •Керування доступом. Основні поняття.
- •Рольове керування доступом
- •Керування доступом в Java – середовищі
- •Можливий підхід до керування доступом у розподіленому об’єктному середовищі
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 13 протоколювання й аудит, шифрування, контроль цілісності інформації
- •Активний аудит. Основні поняття
- •Функціональні компоненти й архітектура
- •Шифрування
- •Контроль цілісності
- •Цифрові сертифікати
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 14 екранування та аналіз захищеності інформації
- •Архітектурні аспекти
- •Класифікація міжмережевих екранів
- •Аналіз захищеності
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 15 забезпечення високої доступності до інформації
- •Основні заходи забезпечення високої доступності
- •Відмовостійкість і зона ризику
- •Забезпечення відмовостійкості
- •Програмне забезпечення проміжного шару
- •Забезпечення обслуговування
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 16 тунелювання й керування інформаційною безпекою
- •Керування. Основні поняття
- •Можливості типових систем
- •Питання для самоперевірки
- •Керування. Основні поняття.
- •Можливості типових систем.
- •Післямова
- •Література
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 3
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 4
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 5
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 7
- •1. Політика безпеки:
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 9
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 10
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 11
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 12
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 13
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 14
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 15
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 16
Шифрування
Ми приступаємо до розгляду криптографічних сервісів безпеки, точніше, до викладу елементарних відомостей, що допомагають скласти загальне уявлення про комп'ютерну криптографію і її місце в загальній архітектурі інформаційних систем.
Криптографія необхідна для реалізації, принаймні, трьох сервісів безпеки:
шифрування;
контроль цілісності;
аутентифікація (цей сервіс був розглянутий нами раніше).
Шифрування – найбільш потужний засіб забезпечення конфіденційності. У багатьох відносинах воно займає центральне місце серед програмно-технічних регуляторів безпеки, будучи основою реалізації багатьох з них, і в той же час останнім (а часом і єдиним) захисним рубежем. Наприклад, для портативних комп'ютерів тільки шифрування дозволяє забезпечити конфіденційність даних навіть у випадку крадіжки.
У більшості випадків і шифрування, і контроль цілісності відіграють глибоко інфраструктурну роль, залишаючись прозорими й для додатків, і для користувачів. Типове місце цих сервісів безпеки – на мережевому й транспортному рівнях реалізації стека мережевих протоколів.
Розрізняють два основних методи шифрування: симетричний й асиметричний. У першому з них той самий ключ ( що зберігається в секреті) використовується як для шифрування, так і для розшифрування даних. Розроблені досить ефективні (швидкі й надійні) методи симетричного шифрування.
Рис. 13.1 ілюструє використання симетричного шифрування. Для визначеності ми будемо вести мову про захист повідомлень, хоча події можуть розвиватися не тільки в просторі, але й у часі, коли зашифровуються й розшифровуються нікуди не переміщені файли.
Рис 13.1. Використання симетричного методу шифрування.
Основним недоліком симетричного шифрування є те, що секретний ключ повинен бути відомий і відправнику, і одержувачу. З одного боку, це створює нову проблему поширення ключів. З іншого боку, одержувач на підставі наявності зашифрованого й розшифрованого повідомлення не може довести, що він одержав це повідомлення від конкретного відправника, оскільки таке ж повідомлення він міг згенерувати самостійно.
В асиметричних методах використовуються два ключі. Один з них, несекретний (він може розміщуватися разом з іншими відкритими відомостями про користувача), застосовується для шифрування, інший (секретний відомий тільки одержувачу) – для розшифрування. Найпопулярнішим серед асиметричних є метод RSA (Райвест, Шамир, Алліман), заснований на операціях з більшими (скажемо, 100-значными) простими числами і їхніми добутками.
Проілюструємо використання асиметричного шифрування (див. рис.13.2).
Рис. 13.2. Використання асиметричного методу шифрування
Істотним недоліком асиметричних методів шифрування є їхня низька швидкодія, тому дані методи доводиться сполучати із симетричними (асиметричні методи на 3-4 порядки повільніші). Так, для рішення завдання ефективного шифрування з передачею секретного ключа, використаного відправником, повідомлення спочатку симетрично зашифровують випадковим ключем, потім цей ключ зашифровують відкритим асиметричним ключем одержувача, після чого повідомлення й ключ відправляються по мережі.
Рис.13.3. ілюструє ефективне шифрування, реалізоване шляхом сполучення симетричного й асиметричного методів.
На рис.13.4 показано розшифрування ефективно зашифрованого повідомлення.
Відзначимо, що асиметричні методи дозволили вирішити важливе завдання спільного вироблення секретних ключів (це істотно, якщо сторони не довіряють один одному), що обслуговують сеанс взаємодії, при споконвічній відсутності загальних секретів. Для цього використовується алгоритм Диффи-Хелмана.
Рис. 13.3. Ефективне шифрування повідомлення
Рис. 13.4. Розшуфрування ефективно зашифрованого повідомлення
Дещо розповсюдився різновид симетричного шифрування, заснований на використанні складених ключів. Ідея полягає в тому, що секретний ключ ділиться на дві частини, що зберігаються окремо. Кожна частина сама по собі не дозволяє виконати розшифрування. Якщо в правоохоронних органів з'являються підозри щодо особи, що використовує деякий ключ, вони можуть у встановленому порядку одержати половинки ключа й далі діяти звичайним для симетричного розшифрування чином.
Порядок роботи зі складеними ключами – вдалий приклад проходження принципу поділу обов'язків. Він дозволяє сполучати права на різного роду таємниці (персональну, комерційну) з можливістю ефективно стежити за порушниками закону, хоча, звичайно, тут дуже багато тонкостей і технічного, і юридичного плану.
Багато криптографічних алгоритмів у якості одного з параметрів вимагають псевдовипадкового значення, у випадку передбачення якого в алгоритмі з'являється уразливість (подібне уразливе місце було виявлено в деяких варіантах Web-навігаторів). Генерація псевдовипадкових послідовностей – важливий аспект криптографії, на якому ми, однак, зупинятися не будемо.
Більш докладну інформацію про комп'ютерну криптографію можна дізнатися зі статті Г. Семенова "Не тільки шифрування, або Огляд криптотехнологій" (Jet Info, 2001, 3).
