2. Активний аудит. Основні поняття

Під підозрілою активністю розуміється поводження користувача або компонента інформаційної системи, що є злочинним (відповідно до заздалегідь певної політики безпеки) або нетиповим (відповідно до прийнятих критеріїв).

Завдання активного аудиту – оперативно виявляти підозрілу активність і надавати засоби для автоматичного реагування на неї.

Активність, що не відповідає політиці безпеки, доцільно розділити на атаки, спрямовані на незаконне одержання повноважень, і на дії, виконувані в межах наявних повноважень, але порушуючи політику безпеки.

Атаки порушують будь-яку осмислену політику безпеки. Іншими словами, активність атакуючого є руйнівною незалежно від політики. Отже, для опису й виявлення атак можна застосовувати універсальні методи, інваріантні щодо політики безпеки, такі як сигнатури і їхнє виявлення у вхідному потоці подій за допомогою апарата експертних систем.

Сигнатура атаки – це сукупність умов, при виконанні яких атака вважається дієвою, яка викликає заздалегідь певну реакцію. Найпростіший приклад сигнатури – "зафіксовані три послідовні невдалі спроби входу в систему з одного термінала", приклад асоційованої реакції – блокування термінала до з’ясування ситуації.

Дії, які виконуються в межах наявних повноважень, але порушують політику безпеки, ми будемо називати зловживанням повноваженнями. Зловживання повноваженнями можливі через неадекватність засобів розмежування доступу обраній політиці безпеки. Найпростішим прикладом зловживань є неетичне поводження суперкористувача, що переглядає особисті файли інших користувачів. Аналізуючи реєстраційну інформацію, можна виявити подібні події й повідомити про них адміністратору безпеки, хоча для цього необхідні відповідні засоби виразу політики безпеки.

Виділення зловживань повноваженнями в окрему групу неправомірних дій, що є засобами активного аудиту, не є загальноприйнятим, однак, на наш погляд, подібний підхід має право на існування й ми будемо його дотримуватися, хоча найбільш радикальним рішенням був би розвиток засобів розмежування доступу (див. "Можливий підхід до керування доступом у розподіленому об'єктному середовищі").

Нетипова поведінка виявляється статистичними методами. У найпростішому випадку застосовують систему порогів, перевищення яких є підозрілим. (Втім, "граничний" метод можна трактувати і як виокремлений випадок сигнатури атаки, і як тривіальний спосіб вираження політики безпеки.) У більш розвинених системах зіставляються довгострокові характеристики роботи (названих довгостроковим профілем) з короткостроковими профілями. (Тут можна побачити аналогію біометричної аутентифікації по поведінкових характеристиках.)

Стосовно засобів активного аудиту розрізняють помилки першого й другого роду: пропуск атак і фіктивні тривоги, відповідно. Небажаність помилок першого роду очевидна; помилки другого роду не менш неприємні, оскільки відволікають адміністратора безпеки від дійсно важливих справ, побічно сприяючи пропуску атак.

Переваги сигнатурного методу – висока продуктивність, невелика кількість помилок другого роду, обґрунтованість рішень. Основний недолік – невміння виявляти невідомі атаки й варіації відомих атак.

Основні переваги статистичного підходу – універсальність й обґрунтованість рішень, потенційна здатність виявляти невідомі атаки, тобто мінімізація кількості помилок першого роду. Мінуси полягають у відносно високій частці помилок другого роду, поганій роботі у випадку, коли неправомірне поводження є типовим, коли типова поведінка плавно змінюється від легального до неправомірного, а також у випадках, коли типового поводження немає (як показує статистика, таких користувачів приблизно 5-10%).

Засоби активного аудиту можуть розташовуватися на всіх лініях оборони інформаційної системи. На межі контрольованої зони вони можуть виявляти підозрілу активність у точках підключення до зовнішніх мереж (не тільки спроби нелегального проникнення, але й дії по "промацуванню" сервісів безпеки). У корпоративній мережі, у межах інформаційних сервісів і сервісів безпеки, активний аудит у стані виявити й припинити підозрілу активність зовнішніх і внутрішніх користувачів, виявити проблеми в роботі сервісів, викликані як порушеннями безпеки, так й апаратно-програмними помилками. Важливо відзначити, що активний аудит, у принципі, здатний забезпечити захист від атак на доступність.

На жаль, формулювання "у принципі, здатний забезпечити захист" не випадкове. Активний аудит розвивається більше десяти років і перші результати здавалися досить багатообіцяючими. Досить швидко вдалося реалізувати розпізнавання простих типових атак, однак потім була виявлена безліч проблем, пов'язаних з виявленням заздалегідь невідомих атак, атак розподілених, розтягнутих у часі й т.п. Було б наївно очікувати повного рішення подібних проблем найближчим часом. (Оперативне поповнення бази сигнатур атак таким рішенням, звичайно, не є.) Проте, і на нинішній стадії розвитку активний аудит корисний як один з рубежів (точніше, як набір прошарків) ешелонованої оборони.