
- •Основні поняття……………………………………………………...….154
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1 інформація та її зв’язок з галуззю дільності суспільства
- •Види інформації
- •Інформація для ухвалення рішення
- •Інформація для стратегічних рішень
- •Інформація для тактичних рішень
- •Інформація для вирішення оперативних питань
- •Як збирати і обробляти інформацію
- •Шлях інформації
- •Канали інформації
- •Обробка інформації
- •Цикл інформації
- •Помилкова інформація
- •Витік інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2 необхідність захисту інформації
- •Класифікація цілей захисту
- •Основні положення концепції захисту інформації
- •Визначення і аналіз поняття загрози інформації
- •Система показників уразливості інформації і вимоги до первинних даних
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 3 поняття інформаційної безпеки
- •Поняття інформаційної безпеки
- •Основні складові інформаційної безпеки
- •Важливість і складність проблеми інформаційної безпеки
- •Питання для самоперевірки
- •Основні складові інформаційної безпеки.
- •Важливість і складність проблеми інформаційної безпеки.
- •Розділ 4 поширення об’єктно-орієнтованого підходу на інформаційну безпеку
- •Про необхідність об’єктно-орієнтованого підходу до інформаційної безпеки
- •Основні поняття об’єктно-орієнтованого підходу
- •Застосування об’єктно-орієнтованого підходу до розгляду систем, що захищаються
- •Іс організації
- •Недоліки традиційного підходу до інформаційної безпеки з об’єктної точки зору
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 5 найпоширеніші загрози інформації
- •Основні визначення і критерії загроз
- •Найпоширеніші загрози доступності
- •Деякі приклади загроз доступності
- •Шкідливе програмне забезпечення
- •Основні загрози цілісності
- •Основні загрози конфіденційності
- •Питання для самоперевірки
- •Основні визначення і критерії загроз.
- •Основні загрози цілісності.
- •Основні загрози конфіденційності.
- •Розділ 6 методологія формування повної множини загроз інформації
- •Структура і загальний зміст алгоритму формування відносно можливостей експертних методів
- •Причини порушення цілісності інформації
- •Канали несанкціонованого доступу інформації
- •Методи визначення значень показників уразливості інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 7 адміністративний рівень інформаційної безпеки
- •Основні поняття
- •Політика безпеки
- •Програма безпеки
- •Синхронізація програми безпеки з життєвим циклом систем
- •Питання для самоперевірки
- •Політика безпеки.
- •Програма безпеки.
- •Синхронізація програми безпеки з життєвим циклом систем.
- •Розділ 8 порушення цілісності інформації завадами
- •Природна і штучна завади
- •Комп’ютерні віруси
- •Анатомія комп’ютерного вірусу
- •Процес зараження
- •Структура комп’ютерного вірусу
- •Структура файлового нерезидентного віруса
- •Структура файлового резидентного віруса
- •Структура бутового віруса
- •Генератори шуму
- •Структурна схема генератора шуму
- •Первинні джерела шуму
- •Тепловий шум
- •Токові шуми недротяних резисторів
- •Шумові діоди
- •Шуми газорозрядних ламп
- •Хаотичні імпульсні шуми
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9 керування ризиками
- •Основні поняття
- •Підготовчі етапи керування ризиками
- •Основні етапи керування ризиками
- •Питання для самоперевірки
- •Підготовчі етапи керування ризиками.
- •Основні етапи керування ризиками.
- •Розділ 10 процедурний рівень інформаційної безпеки
- •Основні класи заходів процедурного рівня
- •Керування персоналом
- •Фізичний захист
- •Підтримка працездатності
- •Реагування на порушення режиму безпеки
- •Планування відновлювальних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 11 основні програмно-технічні заходи
- •Основні програмно-технічні заходи щодо рівня інформаційної безпеки
- •Особливості сучасних інформаційних систем, істотні з погляду безпеки
- •Архітектура безпеки
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12 ідентифікація й аутентифікація, керування доступом до інформації
- •Ідентифікація і аутентифікація
- •Парольна аутентифікація
- •Одноразові паролі
- •Ідентифікація/аутентифікація за допомогою біометричних даних
- •Керування доступом. Основні поняття.
- •Рольове керування доступом
- •Керування доступом в Java – середовищі
- •Можливий підхід до керування доступом у розподіленому об’єктному середовищі
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 13 протоколювання й аудит, шифрування, контроль цілісності інформації
- •Активний аудит. Основні поняття
- •Функціональні компоненти й архітектура
- •Шифрування
- •Контроль цілісності
- •Цифрові сертифікати
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 14 екранування та аналіз захищеності інформації
- •Архітектурні аспекти
- •Класифікація міжмережевих екранів
- •Аналіз захищеності
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 15 забезпечення високої доступності до інформації
- •Основні заходи забезпечення високої доступності
- •Відмовостійкість і зона ризику
- •Забезпечення відмовостійкості
- •Програмне забезпечення проміжного шару
- •Забезпечення обслуговування
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 16 тунелювання й керування інформаційною безпекою
- •Керування. Основні поняття
- •Можливості типових систем
- •Питання для самоперевірки
- •Керування. Основні поняття.
- •Можливості типових систем.
- •Післямова
- •Література
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 3
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 4
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 5
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 7
- •1. Політика безпеки:
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 9
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 10
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 11
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 12
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 13
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 14
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 15
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 16
Структурна схема генератора шуму
Генератори шуму відрізняються винятковою розмаїтністю елементів, що утворюють їх. Це уявляється, з одного боку, широким вибором первинних джерел шуму, а з іншого боку, вийнятковим різноманіттям практичних вимог до самих генераторів.
Від генератора в загальному випадку потрібно, щоб він давав широкосмуговий шум з рівномірною спектральною щільністю в заданому діапазоні частот, мав можливість регулювання і контролю вихідної потужності і забезпечував незмінність вихідних параметрів – шуму (середньої потужності і законів розподілу миттєвих значень).
Схемне виконання генераторів шуму різноманітне, але детальний розгляд їх дозволяє зробити деякі узагальнення і прийти до структурної схеми, зображеної на рис. 8.2.
Як первинне джерело можуть використовуватися газорозрядні елементи (тиратрони, неонові лампочки, аргонові і неонові трубки й ін.), резистори, напівпровідникові прилади, шумові діоди і деякі інші прилади.
За допомогою формуючого пристрою виробляється виділення потрібного спектра частот із заданим розподілом спектра потужності чи шуму здійснюється перетворення одного виду шуму в іншій, наприклад, вузькосмугового нормального шуму в релеєвський.
Рис.8.2. Узагалнена структурна схема генераторів шуму
Атенюатор необхідний для регулювання вихідного рівня сигналу. Далі послідовно розглянуті наступні питання: вибір первинного джерела шуму і його робота.
Первинні джерела шуму
Основним вузлом будь-якого генератора шуму є первинне джерело шуму, чи, як ще його називають елемент, що шумить. Під первинним джерелом шуму розуміється шумливий задаючий генератор, вихідна напруга якого в наступних каскадах може підсилюватися і перетворюватися по частоті.
Фізична природа флуктуацій електричного струму чи напруги може бути дуже різноманітною. Вона може полягати в тепловому русі електронів (тепловий шум), у скінченій величині заряду, електрона (дробовий шум); у коливаннях електропровідності електричного ланцюга (контактний шум) та ін.
Тому джерела шуму, застосовувані в якості первинних, численні, наприклад ними можуть бути: активний опір, електронна лампа, газонаповнений тріод, неонова лампа, лампа денного світла, напівпровідниковий чи діод тріод, мікрофонна капсула й ін.
Джерело шуму варто вибирати відповідно призначенню і вимогам, що пред'являються до генератора шуму в цілому.
Іноді первинним називають джерело шуму, що застосовується в якості вихідного для еталонування; тут і далі під первинним джерелом шуму мається на увазі задаючий генератор шуму. Для цієї мети ідеально підходить недорогий і джерело шуму, що легко будується на напівпровідниковому діоді.
Загальні вимоги, яким повинне задовольняти джерело шуму приводимо нижче:
Рівномірна спектральна щільність потужності шуму в заданому діапазоні частот (звичайно бажано, щоб нерівномірність була не більше ±(1 – 2) дБ).
Досить велика вихідна напруга (потужність) шуму в заданій смузі частот. Внаслідок цього значно скорочується число проміжних каскадів посилення.
Від джерел СВЧ шумів потрібно також рівність його вихідного опору хвильовому опору лінії передачі.
Незмінність і відтворюваність характеристик шуму в часі і при зміні зовнішніх умов (температури, тиску, вологості).
Взаємозамінність джерел шуму без необхідності перебудови всього генератора.
У зв'язку з цими вимогами найбільш важливими характеристиками джерела шуму є:
діапазон частот, у якому можна вважати спектральну щільність потужності рівномірною;
спектральна щільність потужності чи діюче значення напруги в заданому діапазоні частот (джерело СВЧ шуму найкраще характеризувати або еквівалентною шумовою температурою, або відношенням, що називається відносною шумовою температурою, номінальної потужності джерела шуму до потужності, що знімається з опору, який знаходиться при кімнатній температурі);
відтворюваність характеристик шуму від одного екземпляра джерела шуму до іншого, а звідси і їх взаємозамінність.
Для того щоб більш повно і зрозуміло описати джерела шуму, необхідно правильно їх класифікувати. Однак сталої класифікації не існує. Тому класифікуємо джерела шуму по джерелу походження електричних шумів (тепловий шум, дробовий шум і т.д.).