2. Інформація для ухвалення рішення

Фундаментом для побудови інформації служить 3В/buns – besoins – bases/ [1] цілі – потреби – бази. Цілі пов’язані одна з одною в ієрархічну структуру. Кожна мета обумовлюється метою вищого порядку, залишаючись при цьому автономною, по характеру своїх потреб і баз для спостереження. Кожній із их цілей відповідають різноманітні потреби в інформації і, отже, різні бази для спостереження. Це є справедливим для будь-якої організації і, зокрема, для підприємств, де варто розрізняти стратегічний рівень (будівництво фабрики, упровадження нової технології і т.п.) і тактичний рівень (вибір майданчика для будівництва фабрики, розробка нової технології власними силами і т.п.). Правильне визначення цілей на кожному рівні дозволяє правильно визначити потреби в інформації і, одночасно, бази для спостереження.

1. Інформація для стратегічних рішень

Стратегічні рішення прямо впливають на долю підприємства, на його розвиток і життєздатність. Навколишній світ постійно змінюється, і швидкість цих змін постійно збільшується. Тому число стратегічних рішень постійно зростає, їхні наслідки усе складніше і складніше прогнозувати, а ціна помилки постійно підвищується. Цим і визначається значення стратегічної інформації. Без якої інформації неможливо прийняти правильне рішення. Рішення полягає в поетапному підході відповідно до методу «3В»: робота, а потім і бази для спостереження, повинна починатися з визначення цілей, що обумовлюють потреби в інформації.

Таким чином, перше, що необхідно зробити, це визначити стратегічні цілі, що повинні визначити подальший розвиток підприємства. Наступний етап – це визначення стратегічних потреб, що містять у собі все, що може зробити довгостроковий вплив на діяльність підприємства. На підставі виявлених потреб визначають стратегічні бази. Для цього складають картотеку напрямків для спостереження. Для полегшення цієї роботи розділяють сферу на 3 галузі:

• безпосередня сфера дій містить у собі усе, що знаходиться в прямому зв’язку з діяльністю підприємства;

• сфера впливу містить у собі все, що може вплинути на дії, здійснювані в рамках попередньої сфери;

• сфера інтересів містить у собі галузі діяльності, якими підприємство поки не займається, але може зайнятися в майбутньому, а також ті галузі діяльності, що можуть вторгнутись в основну сферу діяльності підприємства.

Користь такого розподілу полягала в тому, що воно змушує звернути увагу на межі звичайної сфери діяльності, тобто туди, звідки звичайно виходять найбільш значні сприятливі можливості і найбільші небезпеки.

Чим більше поставлені цілі відділені в часі, тим ширше повинне бути поле зору, тим більше повинна бути сфера інтересів. Особливе значення це має на стратегічному рівні. На тактичному й оперативному рівні можна обмежитися двома першими сферами.

2. Інформація для тактичних рішень

Інформація для тактичних рішень складається з вибору:

• тактичних цілей;

• тактичних потреб першого і другого типів;

• тактичних баз першого і другого типів.

Тактична мета полягає у виборі найкращого засобу досягнення стратегічної мети й у контролі незмінності умов, що обумовили цей вибір.

Тактичні потреби полягають у необхідності розрізнення постійних і перемінних величин, пов’язаних із тимчасовою шкалою дій. Зокрема, це полягає в правильному виборі напрямків. Для правильного вибору необхідно знати загальні характеристики кожного з напрямків, що відноситься до потреб першого типу. Необхідність постійного спостереження за станом навколишнього середовища для своєчасного виявлення всіх перешкод, що можуть стати причиною значних відхилень від наміченого шляху, відноситься до потреб другого типу.

Ці два види потреб настільки різноманітні, що відповідні їм бази практично не мають нічого спільного один з одним. У першому випадку створюються і знищуються бази для інформації, що збирається «по запиту»: щораз, коли з’являється новий напрямок, починається спроба максимально повного ознайомлення з її характеристиками для ухвалення рішення про те, чи варто йти в цьому напрямку. В другому випадку ведеться всеосяжне спостереження навколишнього середовища, тому що невідомо звідки може прийти небезпека.

До тактичних баз першого типу відносять бази інформації, що збираються «по запиту», що полягають у необхідності ретельного дослідження нових напрямків з урахуванням політичної, соціально-культурної й економічної інформації.

Тактичні бази другого типу з девізом «всеосяжне спостереження навколишнього середовища» містять у собі всі чинники навколишнього середовища, зміна яких може зробити середньостроковий вплив на діяльність підприємства. Перелік критеріїв, що враховуються на стратегічному рівні, подовжуються на тактичному і містить у собі:

• основної галузі діяльності і види продукції (теперешні і майбутні) зони і території діяльності;

• виробничі потужності і засіб виробництва;

• патентна і ліцензійна активність.

Природно, тактичні бази і параметри, що враховуються, змінюються в залежності від політичної лінії, наміченої керівництвом.