- •Основні поняття……………………………………………………...….154
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1 інформація та її зв’язок з галуззю дільності суспільства
- •Види інформації
- •Інформація для ухвалення рішення
- •Інформація для стратегічних рішень
- •Інформація для тактичних рішень
- •Інформація для вирішення оперативних питань
- •Як збирати і обробляти інформацію
- •Шлях інформації
- •Канали інформації
- •Обробка інформації
- •Цикл інформації
- •Помилкова інформація
- •Витік інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2 необхідність захисту інформації
- •Класифікація цілей захисту
- •Основні положення концепції захисту інформації
- •Визначення і аналіз поняття загрози інформації
- •Система показників уразливості інформації і вимоги до первинних даних
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 3 поняття інформаційної безпеки
- •Поняття інформаційної безпеки
- •Основні складові інформаційної безпеки
- •Важливість і складність проблеми інформаційної безпеки
- •Питання для самоперевірки
- •Основні складові інформаційної безпеки.
- •Важливість і складність проблеми інформаційної безпеки.
- •Розділ 4 поширення об’єктно-орієнтованого підходу на інформаційну безпеку
- •Про необхідність об’єктно-орієнтованого підходу до інформаційної безпеки
- •Основні поняття об’єктно-орієнтованого підходу
- •Застосування об’єктно-орієнтованого підходу до розгляду систем, що захищаються
- •Іс організації
- •Недоліки традиційного підходу до інформаційної безпеки з об’єктної точки зору
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 5 найпоширеніші загрози інформації
- •Основні визначення і критерії загроз
- •Найпоширеніші загрози доступності
- •Деякі приклади загроз доступності
- •Шкідливе програмне забезпечення
- •Основні загрози цілісності
- •Основні загрози конфіденційності
- •Питання для самоперевірки
- •Основні визначення і критерії загроз.
- •Основні загрози цілісності.
- •Основні загрози конфіденційності.
- •Розділ 6 методологія формування повної множини загроз інформації
- •Структура і загальний зміст алгоритму формування відносно можливостей експертних методів
- •Причини порушення цілісності інформації
- •Канали несанкціонованого доступу інформації
- •Методи визначення значень показників уразливості інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 7 адміністративний рівень інформаційної безпеки
- •Основні поняття
- •Політика безпеки
- •Програма безпеки
- •Синхронізація програми безпеки з життєвим циклом систем
- •Питання для самоперевірки
- •Політика безпеки.
- •Програма безпеки.
- •Синхронізація програми безпеки з життєвим циклом систем.
- •Розділ 8 порушення цілісності інформації завадами
- •Природна і штучна завади
- •Комп’ютерні віруси
- •Анатомія комп’ютерного вірусу
- •Процес зараження
- •Структура комп’ютерного вірусу
- •Структура файлового нерезидентного віруса
- •Структура файлового резидентного віруса
- •Структура бутового віруса
- •Генератори шуму
- •Структурна схема генератора шуму
- •Первинні джерела шуму
- •Тепловий шум
- •Токові шуми недротяних резисторів
- •Шумові діоди
- •Шуми газорозрядних ламп
- •Хаотичні імпульсні шуми
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9 керування ризиками
- •Основні поняття
- •Підготовчі етапи керування ризиками
- •Основні етапи керування ризиками
- •Питання для самоперевірки
- •Підготовчі етапи керування ризиками.
- •Основні етапи керування ризиками.
- •Розділ 10 процедурний рівень інформаційної безпеки
- •Основні класи заходів процедурного рівня
- •Керування персоналом
- •Фізичний захист
- •Підтримка працездатності
- •Реагування на порушення режиму безпеки
- •Планування відновлювальних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 11 основні програмно-технічні заходи
- •Основні програмно-технічні заходи щодо рівня інформаційної безпеки
- •Особливості сучасних інформаційних систем, істотні з погляду безпеки
- •Архітектура безпеки
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12 ідентифікація й аутентифікація, керування доступом до інформації
- •Ідентифікація і аутентифікація
- •Парольна аутентифікація
- •Одноразові паролі
- •Ідентифікація/аутентифікація за допомогою біометричних даних
- •Керування доступом. Основні поняття.
- •Рольове керування доступом
- •Керування доступом в Java – середовищі
- •Можливий підхід до керування доступом у розподіленому об’єктному середовищі
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 13 протоколювання й аудит, шифрування, контроль цілісності інформації
- •Активний аудит. Основні поняття
- •Функціональні компоненти й архітектура
- •Шифрування
- •Контроль цілісності
- •Цифрові сертифікати
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 14 екранування та аналіз захищеності інформації
- •Архітектурні аспекти
- •Класифікація міжмережевих екранів
- •Аналіз захищеності
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 15 забезпечення високої доступності до інформації
- •Основні заходи забезпечення високої доступності
- •Відмовостійкість і зона ризику
- •Забезпечення відмовостійкості
- •Програмне забезпечення проміжного шару
- •Забезпечення обслуговування
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 16 тунелювання й керування інформаційною безпекою
- •Керування. Основні поняття
- •Можливості типових систем
- •Питання для самоперевірки
- •Керування. Основні поняття.
- •Можливості типових систем.
- •Післямова
- •Література
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 3
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 4
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 5
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 7
- •1. Політика безпеки:
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 9
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 10
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 11
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 12
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 13
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 14
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 15
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 16
Структура файлового резидентного віруса
Файлові резидентні віруси крім окремих файлів, заражають і пам'ять комп'ютера. Гранично спрощуючи пам'ять комп'ютера можна розглядати як ще один файл, що можна заражати, дописуючи "у голову", тобто в область молодших адрес вільної ділянки пам'яті, "у хвіст", тобто в область старших адрес вільної ділянки пам'яті і, нарешті, "у середину", тобто в область адрес, вже використовуваних операційною системою або якою-небудь програмою.
Водночас, структура резидентного вірусу істотно різниться від структури нерезидентого вірусу. Резидентний вірус можна уявити як такий, що складається з двох відносно незалежних частин: інсталятора і модуля обробки переривань. Останній, у свою чергу складається з ряду програм обробки. Можна вважати, що на кожне переривання, що перехоплюється, припадає своя програма обробки.
Інсталятор одержує керування при виконанні зараженої програми і відіграє роль своєрідної ракети-носія, що запускає вірус на орбіту, тобто в оперативну пам'ять. Він опрацьовує один раз – після запуску зараженої програми, і його доцільно розглядати як спеціалізований файловий вірус, що заражає оперативну пам'ять. Структуру інсталятора можна спрощено уявити таким чином:
Крок 1: Перевірити версію MS DOS.
Крок 2: Відновити змінені байти зараженої програми.
Крок 3: Перевірити зараженість оперативної пам'яті. Якщо пам'ять заражена, то передати керування програмі – вірусоносію, інакше перейти до кроку 4.
Крок 4: Закріпитися в оперативній пам'яті. Переписати своє тіло в задану ділянку оперативної пам'яті і виконати дії по закріпленню цієї ділянки за собою.
Крок 5: Перехопити необхідні переривання. Замінити адреси у відповідних елементах вектора переривань на адреси своїх програм обробки.
Крок 6: Передати керування зараженій програмі.
Після закріплення в оперативній пам'яті інсталятор виконує так зване перехоплення переривань – забезпечення передачі керування модулям вірусу, що опрацьовують переривання. Кінцевий ефект полягає в тому, що при виконанні певної функції MS DOS, керування буде передаватися вірусу. При цьому вірус може містити додатковий механізм, що забезпечує одержання керування інших програм, що перехопили це ж переривання. Такі резидентні віруси будемо називати спливаючими. Спливання допомагає вірусу обходити найпростіші програми-сторожів, засновані на перехопленні тих же переривань, оскільки вони будуть одержувати керування після вірусу.
Функціонування резидентного вірусу можна уявити як дві стадії: інсталятор і спостереження. При запуску зараженої програми керування одержує інсталятор, що забезпечує закріплення вірусу в оперативній пам'яті, перехоплення необхідних переривань і маскування.
Ця фаза роботи резидентного вірусу одержала назву фази інсталяції. Надалі щораз при виникненні одного з перехоплених вірусом переривань, керування одержує модуль обробки відповідного переривання. При цьому вірус може аналізувати запит, що надійшов, і в залежності від його вигляду виконувати ті або інші дії.
