Питання для самоперевірки

1. Адміністративний рівень ІБ. Основні поняття.

2. Яка головна мета, що впроваджується на адміністративному рівні?

3. Політика безпеки.

4. Які цілі політики безпеки верхнього рівня?

5. Що характеризує політику безпеки організації?

6. Що входить у число етапів життєвого циклу інформаційного сервісу?

7. На основі чого будується політика безпеки?

8. Які теми висвітлює політика безпеки середнього рівня?

9. Що стосується політики безпеки нижнього рівня?

10. Програма безпеки.

11. Програма верхнього рівня. Цілі програми.

12. Синхронізація програми безпеки з життєвим циклом систем.

13. Основні етапи життєвого циклу інформаційного сервісу.

14. Якого роду інформація призначається для обслуговування новим сервісом?

15. Які можливі наслідки порушення конфіденційності, цілісності та доступності інформації?

16. Які загрози, стосовно яких сервісів та інформація будуть найбільш уразливими?

17. Чи є які-небудь особливості нового сервісу, що вимагають прийняття спеціальних процедурних заходів?

18. Які характеристики персоналу, що має відношення до безпеки?

19. Які законодавчі положення і внутрішні правила, яким повинен відповідати новий сервіс?

Розділ 8 порушення цілісності інформації завадами

При передачі інформації від джерела повідомлень до одержувача повідомлень на будь-якому етапі перетворень може бути порушена цілісність інформації за допомогою сторонніх впливів, що можна розглядати як заваду. По типу джерела завади можна розділити на природні і штучні.

Природна завада об’єктивно існує в результаті різноманітних сил у природі, незалежно від бажання людини. Штучні завади викликані свідомою діяльністю людини. Вони можуть бути ненавмисні і навмичні (організовані). Навмисні завади спеціально організуються діяльністю людини – ведуть до порушення цілісності інформації аж до її повної втрати. Ненавмисні завади створюються в результаті діяльності людини, ведуть до порушення цілісності інформації, але вони не організовані спеціально для порушення її цілісності.

1. Природна і штучна завади

На біьшій частині шляху поширення інформації від джерела повідомлення до одержувача повідомлення фізичним носієм інформації є електричний сигнал, а завадою є електромагнітна завада (ЕМЗ).

Електромагнітною завадою називають небажаний вплив електромагнітної енергії, що погіршує якість функціонування інформаційної системи.

Радіоелектронні засоби працюють в умовах впливу на них ЕМЗ різноманітної природи. ЕМЗ різноманітні по походженню, структурі, спектральним і часовим характеристикам.

Природні ЕМЗ викликані електромагнітними процесами, що об’єктивно існують у природі і не пов’язані безпосередньо з діяльністю людини. Вони породжуються такими причинами:

• електричними процесами, що відбуваються в атмосфері (грозовими розрядами, північними сяйвами, розрядами статичної електрики під час пилових бур, сходу сніжних лавин і т.д.);

• тепловими радіовипромінюваннями земної поверхні, тропосфери й іоносфери;

• шумовим радіовипромінюванням космічних джерел.

Навмисні штучні електромагнітні завади спеціально формують з метою порушення нормального функціонування деяких конкретних систем.

Ненавмисні електромагнітні завади (НЕМЗ) створюються джерелами штучного походження, що не призначені для порушення цілісності інформації. Вони виникають при роботі електротехнічного, електронного і радіоелектронного устаткування.

Радіотехнічні, електротехнічні й електронні засоби, що створюють у процесі роботи електромагнітні завади, називають джерелами завад (ДЗ), а пристрої, що піддаються їхній дії рецепторами завад (РЗ) або, скорочено, рецепторами.

НЕМЗ класифікуються по різноманітним класифікаційним ознакам джерела завад. НЕМЗ можна розділити на стаціонарні, індустріальні, природні і контактні.

Індустріальні НЕМЗ створюються електротехнічним, електронним або радіоелектронним пристроєм (крім випромінювання передавача через ВЧ тракт). Як правило, індустріальна завада має імпульсний характер, особливості якого залежать від типу конкретного пристрою: промислового, медичного, наукового і побутового призначення (електродвигун, генератор ВЧ нагрівання, електрозварювальний апарат, лінії передачі і т.п.). Вид одиночного імпульсу має "комутаційна завада", що виникає при розмиканні і замиканні ланцюгів електроживлення, що призводить до нестаціонарних процесів у цих ланцюгах.

Контактна НЕМЗ створюється в результаті впливу електромагнітного поля радіопередавача на механічний контакт, що проводить струм, із перемінним опором, що перевипромінює електромагнітне поле. Наявність таких контактів характерно для об'єкта, що рухається (корабель, автомашина, літак, залізничний транспорт і т.п.).

До НЕМЗ можна віднести внутрішні шуми пристроїв і приладів, що властиві будь-яким електричним ланцюгам. Вони обумовлені різноманітними флуктуаційними процесами і завжди існують у реальних ланцюгах поряд із корисними сигналами, обмежуючи можливість використання слабких сигналів. Шуми в провідних матеріалах породжуються хаотичними тепловими коливаннями кристалічної решітки.

Шуми в електровакуумних приладах, крім теплового, викликані дробовим ефектом, шумами струморозподілення, наведеними шумами сітки й іншими факторами. Шуми твердотілих приладів являють собою комбінацію теплових шумів у бар'єрному й у напівпровідникових прошарках. Перераховані флуктуаційні процеси мають випадковий характер і виявляються в сукупності як нормальний процес зі спектральною щільністю, практично рівномірної в смузі пропускання реального пристрою.

По ознаці середовища поширення розрізняють випромінюючу й індуктивну НЕМЗ.

Випромінююча НЕМЗ поширюється в просторі.

Індуктивна НЕМЗ поширюється в провідних середовищах, наприклад, в електричних ланцюгах і металевих елементах конструкції виробів.

По частотній ознаці розрізняють високочастотні і низькочастотні НЕМЗ.

Високочастотна НЕМЗ (радіозавада) має складові в спектрі від 9 КГц і вище аж до оптичного діапазону, низькочастотна НЕМЗ займає смугу частот від 0 до 9 КГц.

По прояву завади в часі НЕМЗ бувають:

а) безупинна, рівень якої не зменшується нижче визначеного граничного рівня за час більший 1 с;

b) нетривала, час дії котрої менше 1 с;

с) короткочасна, час дії котрої менше 0,2 с;

d) регулярна, що виявляється і зникає через майже однакові проміжки часу;

e) нерегулярна, поява і зникнення якої відбувається через різноманітні проміжки часу;

f) випадкова стаціонарна, поточний процес якої має випадкову природу, адже відбувається без істотних змін математичного очікування перешкоди в часі; такі перешкоди відносяться до гаусівського типу, їхнім прикладом є власні шуми приймача і космічні шуми;

g) випадкова нестаціонарна, процес якої має випадкову природу і протікає з істотними змінами математичного очікування перешкоди в часі, ці перешкоди негаусові; їхнім прикладом є індустріальні завади імпульсного характеру від різноманітних джерел, а також атмосферні завади від грозових процесів.

По виду енергетичного спектра НЕМЗ бувають:

a) синусоїдальна, енергетичний спектр якої має одиночний сплеск на дискретній частоті;

b) імпульсна, енергетичний спектр якої, у межах АЧХ системи в частотній області є або дискретним, якщо визначається періодичними імпульсами, або суцільним, якщо визначається імпульсами, що перекриваються в часі;

с) флуктуаційна, енергетичний спектр котрої приблизно постійний у межах АЧХ системи;

d) модульована – стаціонарна завада, енергетичний спектр якої, визначається регламентованим типом модуляції.

По відношенню завади до рецептора НЕМЗ буває:

a) вузьокосмужна, ширина спектра якої менше або дорівнює ширині смузі пропускання рецептора;

b) широкосмужна, ширина спектра якої більше ширини смуги пропускання рецептора;

с) зовнішня, джерело якої знаходиться поза рецептором;

d) внутрішня, джерело якої знаходиться усередині рецептора;

e) міжсистемна – джерело якої знаходиться в системі, що не відноситься до системи, що включає рецептор;

f) внутрисистемна – джерело якої знаходиться усередині аналізованої системи, але поза рецептором;

g) мультиплікаційна, дія якої на рецептор змінює комплексну структуру корисного сигналу за рахунок накладення її на комплексну огинаючу деякого випадкового процесу;

h) симетрична, дія якої на рецептор виявляється між двома затискачами джерела індустріальних завад або між фазовими проводами мережі живлення рецептора;

i) несиметрична, дія якої на рецептор виявляється між затискачем джерела індустріальних завад і землі.

По відношенню рецептора до завади НЕМЗ буває:

а) блокуюча, що виявляється в зміні коефіцієнта підсилення прийнятого сигналу або відношення сигнал/шум і виникаюча в нелінійному тракті приймача при дії перешкоджаючого сигналу, несуча частота якого знаходиться поза смугою пропускання рецептора;

b) перехресна, що виявляється в зміні структури прийнятого сигналу і виникаюча в нелінійному тракті приймача при дії модульованого перешкоджаючого сигнату, частота якого знаходиться поза смугою пропускання рецептора;

с) інтермодуляційна, завада в смузі пропускання приймача, що виникає в його нелінійному тракті при перетворенні двох або більше змішаних сигналів, частоти яких знаходяться поза смугою пропускання рецептора;

d) допустима, дія якої не знижує необхідну якість функціонування радіоелектронного пристрою;

e) неприпустима, дія якої не знижує необхідну якість функціонування радіоелектронного пристрою нижче визначеного рівня;

f) прийнятна, дія якої знижує необхідну якість функціонування радіоелектронного пристрою до рівня, прийнятого задовільним до конкретних заданих умов.

Перераховані поняття про види завад дозволяють характеризувати будь-яку заваду сукупністю ознак. Наприклад, індустріальна завада може бути кондуктивною, низькочастотною, короткочасною, імпульсною, широкосмужною, внутрішньою, несиметричною і допустимою. Стаціонарна завада може бути випромінюваною, високочастотною, неперервною, модульованою, міжсистемною, вузькосмужною, блокуючою і недопустимою.