6. Основні загрози конфіденційності

Конфіденційну інформацію можна розділити на предметну й службову. Службова інформація (наприклад, паролі користувачів) не відноситься до певної предметної області, в інформаційній системі вона відіграє технічну роль, але її розкриття особливо небезпечно, оскільки воно несе в собі одержання несанкціонованого доступу до всієї інформації, у тому числі предметної.

Навіть якщо інформація зберігається в комп'ютері або призначена для комп'ютерного використання, загрози її конфіденційності можуть носити некомп'ютерний і взагалі нетехнічний характер.

Багатьом людям доводиться виконувати ролі користувачів не однієї, а цілого ряду систем (інформаційних сервісів). Якщо для доступу до таких систем використовуються багаторазові паролі або інша конфіденційна інформація, то напевно ці дані будуть зберігатися не тільки в голові, але й у записній книжці або на листках паперу, які користувач часто залишає на робочому столі, а іноді просто губить. І справа тут не в неорганізованості людей, а в споконвічній непридатності парольної схеми. Неможливо пам'ятати багато різних паролів; рекомендації з їх регулярного (по можливості – частої) зміні тільки збільшують положення, змушуючи застосовувати нескладні схеми чергування або взагалі намагатися звести справу до двох-трьох легких запам'ятовувань (і настільки ж легко вгадуваних) паролів.

Описаний клас уразливих місць можна назвати розміщенням конфіденційних даних у середовищі, де їм не забезпечений (найчастіше – і не може бути забезпечений) необхідний захист. Загроза ж полягає в тому, що хтось не відмовиться довідатися секрети, які самі просяться в руки. Крім паролів, що зберігаються в записних книжках користувачів, у цей клас потрапляє передача конфіденційних даних у відкритому вигляді (у розмові, у листі, по мережі), що уможливлює перехоплення даних. Для атаки можуть використовуватися різні технічні засоби (підслуховування або прослуховування розмов, пасивне прослуховування мережі й т.п.), але ідея одна – здійснити доступ до даних у той момент, коли вони найменш захищені.

Загрозу перехоплення даних варто брати до уваги не тільки при початковому конфігуруванні ІС, але й, що дуже важливо, при всіх змінах. Досить небезпечною загрозою є виставки, на які багато організацій, недовго думаючи, відправляють устаткування з виробничої мережі, з усіма даними, що зберігаються на них. Залишаються колишніми паролі, при вилученому доступі вони продовжують передаватися у відкритому вигляді. Це погано навіть у межах захищеної мережі організації; в об'єднаній мережі виставки – це занадто суворе випробування чесності всіх учасників.

Ще один приклад зміни, про яку часто забувають, – зберігання даних на резервних носіях. Для захисту даних на основних носіях застосовуються розвинені системи керування доступом; копії ж нерідко просто лежать у шафах й одержати доступ до них може багато хто.

Перехоплення даних – дуже серйозна загроза, і якщо конфіденційність дійсно є критичною, а дані передаються по багатьох каналах, їхній захист може виявитися досить складним та дорогим. Технічні засоби перехоплення добре пророблені, доступні, прості в експлуатації, а встановити їх, наприклад на кабельну мережу, може будь-хто, так що цю загрозу потрібно брати до уваги по відношенню не тільки до зовнішніх, але й до внутрішніх комунікацій.

Крадіжки устаткування є загрозою не тільки для резервних носіїв, але й для комп'ютерів, особливо портативних. Часто ноутбуки залишають без догляду на роботі або в автомобілі, іноді просто гублять.

Небезпечною нетехнічною загрозою конфіденційності є методи морально-психологічного впливу, такі як маскарад – виконання дій під виглядом особи, що володіє повноваженнями для доступу до даних (див., наприклад, статтю Айре Вінклера "Завдання: шпигунство" в Jet Info, 1996, 19).

До неприємних загроз, від яких важко захищатися, можна віднести зловживання повноваженнями. У багатьох типах систем привілейований користувач (наприклад системний адміністратор) здатний прочитати кожен (незашифрований) файл, одержати доступ до пошти будь-якого користувача й т.д. Інший приклад – завдання збитків при сервісному обслуговуванні. Звичайно сервісний інженер одержує необмежений доступ до устаткування й має можливість діяти в обхід програмних захисних механізмів.

Такими є основні загрози, які завдають найбільшої шкоди суб'єктам інформаційних відносин.