- •Основні поняття……………………………………………………...….154
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1 інформація та її зв’язок з галуззю дільності суспільства
- •Види інформації
- •Інформація для ухвалення рішення
- •Інформація для стратегічних рішень
- •Інформація для тактичних рішень
- •Інформація для вирішення оперативних питань
- •Як збирати і обробляти інформацію
- •Шлях інформації
- •Канали інформації
- •Обробка інформації
- •Цикл інформації
- •Помилкова інформація
- •Витік інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2 необхідність захисту інформації
- •Класифікація цілей захисту
- •Основні положення концепції захисту інформації
- •Визначення і аналіз поняття загрози інформації
- •Система показників уразливості інформації і вимоги до первинних даних
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 3 поняття інформаційної безпеки
- •Поняття інформаційної безпеки
- •Основні складові інформаційної безпеки
- •Важливість і складність проблеми інформаційної безпеки
- •Питання для самоперевірки
- •Основні складові інформаційної безпеки.
- •Важливість і складність проблеми інформаційної безпеки.
- •Розділ 4 поширення об’єктно-орієнтованого підходу на інформаційну безпеку
- •Про необхідність об’єктно-орієнтованого підходу до інформаційної безпеки
- •Основні поняття об’єктно-орієнтованого підходу
- •Застосування об’єктно-орієнтованого підходу до розгляду систем, що захищаються
- •Іс організації
- •Недоліки традиційного підходу до інформаційної безпеки з об’єктної точки зору
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 5 найпоширеніші загрози інформації
- •Основні визначення і критерії загроз
- •Найпоширеніші загрози доступності
- •Деякі приклади загроз доступності
- •Шкідливе програмне забезпечення
- •Основні загрози цілісності
- •Основні загрози конфіденційності
- •Питання для самоперевірки
- •Основні визначення і критерії загроз.
- •Основні загрози цілісності.
- •Основні загрози конфіденційності.
- •Розділ 6 методологія формування повної множини загроз інформації
- •Структура і загальний зміст алгоритму формування відносно можливостей експертних методів
- •Причини порушення цілісності інформації
- •Канали несанкціонованого доступу інформації
- •Методи визначення значень показників уразливості інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 7 адміністративний рівень інформаційної безпеки
- •Основні поняття
- •Політика безпеки
- •Програма безпеки
- •Синхронізація програми безпеки з життєвим циклом систем
- •Питання для самоперевірки
- •Політика безпеки.
- •Програма безпеки.
- •Синхронізація програми безпеки з життєвим циклом систем.
- •Розділ 8 порушення цілісності інформації завадами
- •Природна і штучна завади
- •Комп’ютерні віруси
- •Анатомія комп’ютерного вірусу
- •Процес зараження
- •Структура комп’ютерного вірусу
- •Структура файлового нерезидентного віруса
- •Структура файлового резидентного віруса
- •Структура бутового віруса
- •Генератори шуму
- •Структурна схема генератора шуму
- •Первинні джерела шуму
- •Тепловий шум
- •Токові шуми недротяних резисторів
- •Шумові діоди
- •Шуми газорозрядних ламп
- •Хаотичні імпульсні шуми
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9 керування ризиками
- •Основні поняття
- •Підготовчі етапи керування ризиками
- •Основні етапи керування ризиками
- •Питання для самоперевірки
- •Підготовчі етапи керування ризиками.
- •Основні етапи керування ризиками.
- •Розділ 10 процедурний рівень інформаційної безпеки
- •Основні класи заходів процедурного рівня
- •Керування персоналом
- •Фізичний захист
- •Підтримка працездатності
- •Реагування на порушення режиму безпеки
- •Планування відновлювальних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 11 основні програмно-технічні заходи
- •Основні програмно-технічні заходи щодо рівня інформаційної безпеки
- •Особливості сучасних інформаційних систем, істотні з погляду безпеки
- •Архітектура безпеки
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12 ідентифікація й аутентифікація, керування доступом до інформації
- •Ідентифікація і аутентифікація
- •Парольна аутентифікація
- •Одноразові паролі
- •Ідентифікація/аутентифікація за допомогою біометричних даних
- •Керування доступом. Основні поняття.
- •Рольове керування доступом
- •Керування доступом в Java – середовищі
- •Можливий підхід до керування доступом у розподіленому об’єктному середовищі
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 13 протоколювання й аудит, шифрування, контроль цілісності інформації
- •Активний аудит. Основні поняття
- •Функціональні компоненти й архітектура
- •Шифрування
- •Контроль цілісності
- •Цифрові сертифікати
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 14 екранування та аналіз захищеності інформації
- •Архітектурні аспекти
- •Класифікація міжмережевих екранів
- •Аналіз захищеності
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 15 забезпечення високої доступності до інформації
- •Основні заходи забезпечення високої доступності
- •Відмовостійкість і зона ризику
- •Забезпечення відмовостійкості
- •Програмне забезпечення проміжного шару
- •Забезпечення обслуговування
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 16 тунелювання й керування інформаційною безпекою
- •Керування. Основні поняття
- •Можливості типових систем
- •Питання для самоперевірки
- •Керування. Основні поняття.
- •Можливості типових систем.
- •Післямова
- •Література
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 3
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 4
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 5
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 7
- •1. Політика безпеки:
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 9
- •Варіанти щодо модульного тестування по розділу 10
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 11
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 12
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 13
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 14
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 15
- •Варіанти шодо модульного тестування по розділу 16
Основні загрози конфіденційності
Конфіденційну інформацію можна розділити на предметну й службову. Службова інформація (наприклад, паролі користувачів) не відноситься до певної предметної області, в інформаційній системі вона відіграє технічну роль, але її розкриття особливо небезпечно, оскільки воно несе в собі одержання несанкціонованого доступу до всієї інформації, у тому числі предметної.
Навіть якщо інформація зберігається в комп'ютері або призначена для комп'ютерного використання, загрози її конфіденційності можуть носити некомп'ютерний і взагалі нетехнічний характер.
Багатьом людям доводиться виконувати ролі користувачів не однієї, а цілого ряду систем (інформаційних сервісів). Якщо для доступу до таких систем використовуються багаторазові паролі або інша конфіденційна інформація, то напевно ці дані будуть зберігатися не тільки в голові, але й у записній книжці або на листках паперу, які користувач часто залишає на робочому столі, а іноді просто губить. І справа тут не в неорганізованості людей, а в споконвічній непридатності парольної схеми. Неможливо пам'ятати багато різних паролів; рекомендації з їх регулярного (по можливості – частої) зміні тільки збільшують положення, змушуючи застосовувати нескладні схеми чергування або взагалі намагатися звести справу до двох-трьох легких запам'ятовувань (і настільки ж легко вгадуваних) паролів.
Описаний клас уразливих місць можна назвати розміщенням конфіденційних даних у середовищі, де їм не забезпечений (найчастіше – і не може бути забезпечений) необхідний захист. Загроза ж полягає в тому, що хтось не відмовиться довідатися секрети, які самі просяться в руки. Крім паролів, що зберігаються в записних книжках користувачів, у цей клас потрапляє передача конфіденційних даних у відкритому вигляді (у розмові, у листі, по мережі), що уможливлює перехоплення даних. Для атаки можуть використовуватися різні технічні засоби (підслуховування або прослуховування розмов, пасивне прослуховування мережі й т.п.), але ідея одна – здійснити доступ до даних у той момент, коли вони найменш захищені.
Загрозу перехоплення даних варто брати до уваги не тільки при початковому конфігуруванні ІС, але й, що дуже важливо, при всіх змінах. Досить небезпечною загрозою є виставки, на які багато організацій, недовго думаючи, відправляють устаткування з виробничої мережі, з усіма даними, що зберігаються на них. Залишаються колишніми паролі, при вилученому доступі вони продовжують передаватися у відкритому вигляді. Це погано навіть у межах захищеної мережі організації; в об'єднаній мережі виставки – це занадто суворе випробування чесності всіх учасників.
Ще один приклад зміни, про яку часто забувають, – зберігання даних на резервних носіях. Для захисту даних на основних носіях застосовуються розвинені системи керування доступом; копії ж нерідко просто лежать у шафах й одержати доступ до них може багато хто.
Перехоплення даних – дуже серйозна загроза, і якщо конфіденційність дійсно є критичною, а дані передаються по багатьох каналах, їхній захист може виявитися досить складним та дорогим. Технічні засоби перехоплення добре пророблені, доступні, прості в експлуатації, а встановити їх, наприклад на кабельну мережу, може будь-хто, так що цю загрозу потрібно брати до уваги по відношенню не тільки до зовнішніх, але й до внутрішніх комунікацій.
Крадіжки устаткування є загрозою не тільки для резервних носіїв, але й для комп'ютерів, особливо портативних. Часто ноутбуки залишають без догляду на роботі або в автомобілі, іноді просто гублять.
Небезпечною нетехнічною загрозою конфіденційності є методи морально-психологічного впливу, такі як маскарад – виконання дій під виглядом особи, що володіє повноваженнями для доступу до даних (див., наприклад, статтю Айре Вінклера "Завдання: шпигунство" в Jet Info, 1996, 19).
До неприємних загроз, від яких важко захищатися, можна віднести зловживання повноваженнями. У багатьох типах систем привілейований користувач (наприклад системний адміністратор) здатний прочитати кожен (незашифрований) файл, одержати доступ до пошти будь-якого користувача й т.д. Інший приклад – завдання збитків при сервісному обслуговуванні. Звичайно сервісний інженер одержує необмежений доступ до устаткування й має можливість діяти в обхід програмних захисних механізмів.
Такими є основні загрози, які завдають найбільшої шкоди суб'єктам інформаційних відносин.
