19. Технократичні інтерпретації політики.

20. Директивні концепції влади: Найбільш поширеним в політичній теорії виявився директивний підхід, відповідно до якого політика визначається як відносини з приводу державної влади, її організації, напрямів діяльності. У цьому випадку політика трактувалася як використання державної влади для реалізації певних цілей, участь в справах держави, боротьба за владу. Визначення політики через державну владу є предметним і більше зримим, оскільки саме в державі політика знаходить найбільш концентроване і завершене вираження. Державно-владні аспекти політики стають предметом пильного аналізу еше і тому що, чим далі поглиблювалася економічна, соціальна, культурна диференціація суспільства, тим більше в аналізі політики виділялися її інтегративні початку, здатність до узгодження інтересів. Проте досягнення цілісності та впорядкування суспільних відносин може досягатися двома способами: 1) або на основі загальної згоди і консенсусу інтересів соціальних груп; 2) або на основі придушення однієї групи іншій і встановлення її панування. Відповідно до них розвивалися дві наукові традиції, висхідні до епохи Відродження та Нового часу: а) консенсусна інтерпретація політики, яка розглядала її як сферу інтеграції, злагоди і цілісності суспільства, засновану на балансі інтересів; б) конфліктна (силова) трактування політики як сфери боротьби за владу і використання її в корпоративних чи приватних цілях.

• Влада як співвідношення сил і засобів реалізації волі. Представники: Гоббс,Макіавеллі. Гоббс розгляд. владу як форму силового впливу.

• Силова концепція (Гегель,Маркс,Шопенгауер,Ніцше)…Ленін: держава ― апарат насильства експлуататорів над експлуатованими.

• Психологічний підхід (Лассуел, Меріам )…. Цей підхід пов»яз. з виникненням біхевіоризму в 30-х рр. 20 ст. Інтерпретує владу як засіб реаліз. Волі та визначає владу, як вплив політичного суб»єкта ,який контролює ресурси та при необхідності використовує пряме насилля. Поведінкове розуміння влади базується на інтерпретації влади як особливої сутності,носієм якої виступає окрема особистість. Саме прагнення підпорядкувати собі інших індивідів виступає мотивом пол. Активності окремої особи.

• Психоаналітична чи неофрейдистська концепція влади . Влада ― це спосіб панування без свідомого над людською свідомістю. Домінування агресивності,деструктивності. Хорні стверджувала,що в основі пол. Поведінки людини лежить страх. Вона виділяла 4 типи неврозів: 1) Невроз ПРИязності(бажання любові); 2) Невроз влади (прагнення здобувати престиж); Невроз покірності; Невроз ізоляції (втеча від сусп.).

• Бінарна концепція влади Дюверже. Влада є предметом пол. Науки. Владу необхідно розглядати з точки зору керування одних людей над іншими. Основну увагу звертав на технологію влади: методи і засоби влади. Розділяв поняття влада і вплив. Намагався протиставити поняття влада і панування.

21. Функціональні концепції влади. Представляє владу як засіб, здатність чи вміння реалізовувати функцію соціального управління. Влада ― дія або процес спрямований на зміну когось або чогось із врахуванням пануючих в сусп. Цінностей і традицій.

• В рамках структурно-функціонального аналізу (його засновником вважається американський соціолог Т. Парсонс) влада розглядається як відношення нерівноправних суб'єктів, поведінка яких обумовлено виконуваними ними соціальними ролями, наприклад, керуючих і керованих. При цьому під соціальною роллю розуміється очікуване від людини поведінку, відповідне займаного ним статусу.Подібне трактування влади випливає із загальної теорії дії. Т. Парсонс розглядав суспільство як структурно розчленовану цілісність (систему), в якій кожен елемент виконує певні функції для підтримки її життєздатності. Інтеграція різних елементів системи здійснюється соціальною дією, тому підхід Т. Пар-Сонс часто називають теорією соціальної дії.Соціальна дія включає в себе поведінку людини, групи, організації, вмотивоване і направляється тими значеннями, які ці суб'єкти знаходять в навколишньому світі. Інакше кажучи, соціальна дія являє собою реакцію суб'єкта на сукупність сигналів, що надходять як від природних об'єктів (біологічна природа людини, клімат і т. д.Х так і від соціальних (тобто від інших суб'єктів). Через ці сигнали і значення, надавайте предметів, суб'єкт вступає у відносини. Спрямованість дій індивіда чи групи обумовлюються пануючими в суспільстві правилами, нормами і цінностями. Згідно функціональним принципом влада, за Т. Парсонсом, виконує ряд життєзабезпечуючих функцій: наказує суб'єктам виконувати обов'язки, покладені на них суспільством, і мобілізує ресурси для досягнення загальних цілей.

• Концепція опору (ВЕБЕР)… В основі лежить постулат Вебера, що в основі будь-якої влади лежить насилля і примус. Виокремлюються 4 типи владних відносин: 1) Стимульована влада. Представляє собою асиметричні відносини , коли суб’єкт влади використовує або позит або негат стимули;2) Легітимна влада базується на визнанні суб»єктом влади вимагати певної соціальної поведінки зі сторони об»єкта влади.;3)Ідентифікована референтна влада. Ототожнення суб»єкта влади з об»єктом.;4). Експертна влада базується на володінні суб»єктом влади спец знань чи навиків,які відсутні в об»єкта влади.

• Концепція обміну(Плау). Спостерігається асиметрія відносин суб»єкта і об»єкта влади ,що пов»язана з нерівним розподілом прав та ресурсів. Етціоні розділив ресурси за ступенем впливу: утилітарні,примусові,нормативні.

• Концепція розподілу сфер впливу (РОНГ). Взаємодіючи індивіди постійно обмінюються ролями суб»єктів і об»єктів влади.

22. Комунікативні концепції влади. З зошита: Дана група концепцій базується на інтерпретації влади як опосередкованого та ієрархізованого механізму взаємодії людей.

• Соціологічна модель влади Бурдьє: в сусп. Існують незалежні соціальні утворення та структури. Ця модель є структуралістською.. Бурдьє наслідував Маркса.(Оксюморон(Бурдьє)― асиметрія соціального розташування.

З Книжки:…….Політика-особливий вид комунікації (герменевтичний підхід). Її виникнення відноситься до 60-х років XX і було обумовлено потребами інформаційного суспільства, прийшов на зміну індустріальному.Саме в цей період складається політична герменевтика як новий напрям у політичній науці. Її генезис пов'язаний з ім'ям політолога Дж. Мосса, який емігрував в 30-і роки в США з Німеччини. Сучасний світ згідно герменевтиці представляє собою лінгвістично структуровану реальність. Взаємодія індивідів здійснюється в термінах і значеннях певних мов і понятійних апаратів, які задають спрямованість цим діям і можуть бути зрозумілі в їх контексті. Політична діяльність акож підпорядкована існуючої в суспільстві лінгвістичної культурі, оскільки формулювання концепцій і стратегій поведінки слід розглядати як форми реалізації влади. В аналізі політики герменевтична парадигма виходить з того, що політична влада є здатність і можливість формулювати актуальні і затребувані в населення політичні ідеї і концепції, оскільки вони являють собою соціальні дії або лінгвістичні події, які повинні розглядатися в контексті мови і понять.В межах герменевтичного підходу політика розглядалася як засіб комунікації між членами суспільства, поколіннями, представниками різних культур. Однак політика, на думку німецького політолога К. фон Крокова, являє собою особливу форму комунікації. Її специфіка у здатності синтезувати два види взаємодій індивіда і явищ об'єктивного світу: а) раціональний, або перервний, коли об'єкт, що цікавить описується,пізнається, але між ним і пізнає суб'єктом зберігається дистанція, як це буває у наукового працівника;б) емоційний, або безперервний, пов'язаний з тим, що пізнає суб'єкт «пропускає» об'єкт через власну свідомість, «розчиняється в ньому,« входить »у нього, що властиво мистецтву .