3. Кумольний (кумельний) метод:

   	Вихідна речовина – кумен (ізопропілбензен), який одержують при алкілуванні бензену пропіленом (каталізатор АІСІ3).
   кумен куменгідропероксид фенол ацетон	Одержують також ацетон.

4. Одержання з ароматичних сульфосолей

С₆Н₅ – SO₃Na + 2NaOH → С₆Н₅ –ONa + Na₂SO₃ + H₂O

натрієва сіль бензенсульфокислоти фенолят натрію

2С₆Н₅ –ONa + SO₂ + H₂O → 2С₆Н₅ –OH + Na₂SO₃

фенол

Окремі представники фенолів

Крезоли (метилфеноли, окситолуоли) СН₃С₆Н₄ОН – кристалічні речовини, погано розчинні у воді, добре – в органічних розчинниках, суміш о-, м- і п-ізомерів. Одержують з кам’яновугільної смоли, після чого розділяють на індивідуальні представники фракційною дистиляцією. Використовують у ветеринарній практиці креолін (25-30% лужний розчин суміші крезолів) як дезинфекційний і профілактичний засіб.

Тимол (2-ізопропіл -5-метилфенол) – кристалічна речовина, погано розчиняється у воді, добре – в етанолі, діетиловому етері, бензені. Застосовують як антигельмінтний засіб, антисептик, фіксатор для біологічних рідин при проведенні біохімічного аналізу.

Пірокатехін (1,2 – діоксибензен) – двоатомний фенол – С₆Н₄(ОН)₂ –біла кристалічна речовина, добре розчиняється у воді та етанолі. Застосовують для одержання адреналіну (гормону і лікарського засобу), як антисептик, компонент барвника для хутра.

Резорцин (1,3-діоксибензен) С₆Н₄(ОН)₂ – безбарвна солодка кристалічна речовина, добре розчинна у воді, етанолі, діетиловому етері. Застосовується як антисептик, для виготовлення пломб у стоматології, як вихідна речовина для синтезу деяких фарб.

Гідрохінон (1,4-діоксибензен) С₆Н₄(ОН)₂ – біла кристалічна речовина, добре розчиняється у воді, етанолі, діетиловому етері. Складова частина проявника у фотографії, а також хінгідронного електрода в рН-метрах, застосовують як інгібітор полімеризації. У тваринництві та харчові промисловості застосовують антиоксиданти фенольної природи для запобігання псуванню харчових продуктів.

Пірогалол (1,2,3-триоксибензен) – триатомний фенол ‑ С₆Н₃(ОН)₃ – безбарвна кристалічна речовина, швидко темніє на відкритому повітрі. добре розчинна у воді, етанолі та діетиловому етері. Застосовують у виробництві барвників для хутра і волосся (вовни), як відновник в органічному синтезі, проявник у фотографії, присадку для мастил.

Альдегіди

Альдегіди і кетони належать до оксосполук (карбонільних сполук). Це похідні вуглеводнів, в молекулах яких атом Гідрогену заміщений на одну або кілька карбонільних груп:
		альдегід	кетон
	формальдегід > альдегід > кетон

Класифікація:

• ациклічні (насичені і ненасичені) та циклічні (похідні циклопарафінів, аренів);

• за кількістю карбонільних груп – моно- і діальдегіди і дікетони.

		Гомологічний ряд насичених альдегідів: НСОН, СН3СОН, С2Н5СОН, С3Н7СОН.
Метаналь (мурашиний альдегід)	Етаналь (оцтовий альдегід)	Загальна формула ряду: СnH2nO

Номенклатура

• історична: альдегід називається кислотою, що утворюється при окисленні альдегіду (мурашиний альдегід, оцтовий, пропіоновий, масляний).

• ІЮПАК: при найменуванні альдегідів їх називають по вуглеводню, додаючи суфікс –аль (нумерацію карбонового ланцюга починають від атома Карбону, де розміщена функціональна група). Наприклад, метаналь, етаналь, пропаналь, бутаналь.

Ізомерія

• ізомерія карбонового ланцюга (з нормальним і розгалуженим):

• ізомерія гомологічних рядів (альдегіди ізомерні кетонам, ненасиченим спиртам і простим етерам):

Фізичні властивості

Формальдегід – газ, наступні декілька гомологів – рідини, вищі представники – тверді речовини. Нижчі альдегіди розчинні у воді, мають різкий запах, середні (С₃ – С₈) – запах поту, вищі запаху не мають. Властивості змінюються із збільшенням молекулярної маси.

Будова карбонільної групи

Висока хімічна здатність альдегідів обумовлена електронною будовою карбонільної групи. Зв'язок між атомами Карбону і Оксигену утворюється за рахунок двох пар електронів і здійснюється за рахунок σ- та π- зв’язків. Оксиген має більшу електронегативність тому електронна густина π-зв’язку зсувається до нього:

Енергія подвійного зв’язку карбонільної групи вища, ніж в етилені, а довжина зв’язку між атомами С =О менша, ніж між С=С (відповідно 0,122 і 0,134 нм).

С = О зв'язок – сильно поляризований. Атом Карбону карбонільної групи з вираженими електрофільними властивостями може активно взаємодіяти з нуклеофільними реагентамми. Атом Оксигену набуває властивостей нуклеофілу і може активно взаємодіяти з електрофільними реагентами.

Атом Карбону в карбонільній групі знаходиться в стані sp²-гібридизації.

З шести валентних електронів атома Оксигену, зв’язаних з карбоновим атомом, один електрон йде на утворення σ-зв’язку між атомами Карбону і Оксигену, один – на утворення π-зв’язку, дві неподілені пари електронів атома Оксигену розміщаються на гібридизованих орбіталях, що знаходяться в площині σ- зв’язків.

Частина молекули оксосполуки, в якій є карбонільна група, плоска і доступна для частинок реагентів зверху і знизу.

Зі збільшенням радіусів радикалів реакційна здатність оксосполук зменшується. тому альдегіди в хімічних реакціях більш активні, ніж відповідні ним кетони.

Хімічні властивості

1. Реакції нуклеофільного приєднання: нуклеофільна частинк атакує електрофільний центр молекули альдегіду (атом Карбону карбонільної групи С = О), приєднується до нього за рахунок своєї електронної пари. При цьому відбувається гетеролітичний розрив π-зв’язку С = О і пара електронів, що формує цей зв'язок переходить до атома Оксигену, надаючи його негативного заряду. Утворюється проміжна сполука – алкоксид-іон (властивості сильної основи). Потім алкоксид іон приєднує протон з середовища і стабілізується у кінцевий продукт хімічної реакції.

• реакції приєднання водню в момент виділення (відновлення), утворюються відповідні первинні спирти:

• приєднання синільної кислоти (ціанід-іона). Реакцію проводять в лужному середовищі. реакцію використовують для синтезу α-гідроксикислот і α-амінокислот, а також для подовження карбонового ланцюга на один атом Карбону:

гідроксинітрил (ціангідрин)

• приєднання спирту до альдегіду призводить до утворення повних і неповних етерів (ацеталів і напівацеталів).

Напівацеталі – неповні етери альдегіду, нестійкі сполуки. Вони розкладають на вихідні речовини – альдегід і спирт. Гідроксил напівацеталю має підвищену реакційну здатність. При нагріванні альдегідів зі спиртами в присутності каталізатора (НСІ газоподібний), спочатку утворюється напівацеталь, а потім ацеталь (повний етер альдегіду).

напівацеталь ацеталь

Ацеталі – стійкі речовини; це рідини з приємним запахом. У присутності кислот ацеталі гідролізують з утворенням альдегіду і спирту. Ацеталі можуть утворюватися при «дозріванні» або «старінні» вин внаслідок взаємодії етанолу з альдегідами. Вони створюють характерний аромат, або «букет» вина.

• приєднання аміаку до формальдегіду лежить в основі одержання антисептику уротропіну (гексаметилентетраміну) – реакція Бутлерова, 1860:

Уротропін використовують для виробництва фенопластів, як сировину для синтезу вибухових речовин (гексоген).

• приєднання магнійорганічних сполук (реакція Гріньяра, 1912). В магнійорганічних сполуках зв'язок С – Мg поляризований, що призвело до утворення часткового негативного заряду на атомі Карбону, що спричиняє його нуклеофільність в реакціях приєднання. При розкладанні одержаних сполук утворюються відповідно первинні, вторинні та третинні спирти.

формальдегід метил магній бромід алкоголят первинний спирт

альдегід реактив Гріньяра алкоголят вторинний спирт

3. Реакції окислення протікають у альдегідів легко. Альдегіди окислюються слабкими окисниками (аміачний розчин оксиду аргентуму, гідроксид купруму, кисень повітря) у відповідні карбонові кислоти.

реакція «срібного дзеркала» ‑ якісна реакція на присутність у розчинах і біологічних рідинах альдегідів. Реакція відбувається при нагріванні. Аналітичний ефект: утворюється шар срібла (дзеркало) на стінках пробірки. Аміачний розчин оксиду аргентуму готують перед проведенням досліду:

NaOH + AgNO₃ → Ag₂O↓ + NaNO₃

Ag₂O↓ + 4NH₄OH → 2 [Ag(NH₃)₂] OH + H₂O

R – COH + 2 [Ag(NH₃)₂] OH → R – COOH + 2Ag↓ + 4NH₃ + H₂O

альдегід карбонова кислота

• окислення гідроксидом купруму (ІІ) – реактивом Фелінга – якісна реакція на присутність у розчинах і біологічних рідинах альдегідів. Реакція відбувається при нагріванні. Аналітичний ефект: утворюється цегляно-червоний осад Сu₂O. Використовують свіжо виготовлений осад Сu(ОН)₂:

CuSO₄ + 2NaOH → Na₂SO₄ + Cu(OH)₂↓

R – COH + 2Cu(OH)₂↓ → R – COOH + Cu₂O↓ + 2H₂O

3. Реакції заміщення атомів Гідрогену, що знаходяться в α-положенні по відношенню до карбонільної групи. Для них характерна висока рухливість внаслідок зменшення електронної густини у даного атома карбонільної групи: