3.3. Процеси за участю типових відновників

3.3.1. До підкисленого розчину сульфіту натрію додайте розчин дихромату калію. Поясніть зміну кольору розчину. Напишіть рівняння реакції. Визначте окисник та відновник.

3.3.2. Проведіть аналогічну реакцію, взявши замість сульфату натрію розчин хлориду олова (ІІ), підкислений соляною кислотою. Поясніть зміну кольору розчину. Напишіть рівняння реакції. Визначте окисник та відновник.

3.3.3. Покладіть у пробірку декілька кристалів йодиду калію, додайте у витяжній шафі трохи концентрованої сірчаної кислоти. Що відбувається? Напишіть рівняння реакції. Визначте окисник та відновник.

3.3.4. До підкисленого сірчаною кислотою розчину дихромату калію додайте гранули металічного цинку. Поясніть зміну кольору розчину. Напишіть рівняння реакції. Визначте окисник та відновник.

3.3.5. До окиснених чорних мідних ошурок, одержаних у досліді 3.2.6., додайте 0,5 г дрібного вугілля. Суміш помістіть у колбу з газовідвідною трубкою (див. рис. 1.1) і рівномірно сильно нагрійте. Газовідвідну трубку занурте у розчин вапняної води. Під час прожарювання реакційної суміші спостерігайте за утворенням металічної міді та осаду в розчині вапняної води. Про що свідчить утворення осаду. Запишіть свої спостереження та рівняння відповідних реакції.

3.4. Процеси за участю сполук, що можуть виявляти окисні і від-

новні властивості

3.4.1. Розчин пероксиду водню підкисліть сірчаною кислотою та поділіть на три частини. До першої додайте розчин перманганату калію, до другої — розчин йодиду калію, до третьої — дрібний порошок сульфіду свинцю. Наявність йоду доведіть за допомогою 1%-ного розчину крохмалю. Поясніть зміну кольору розчинів і осаду в кожному випадку. Напишіть рівняння відповідних реакцій і схеми електронного балансу. Визначте окисник та відновник у кожному процесі. Чому одна й та сама речовина може виступати відновником або окисником?

3.4.2. Розчин нітриту натрію підкисліть розведеною сірчаною кислотою та поділіть на три частини. До першої додайте розчин перманганату калію, до другої — розчин йодиду калію, до третьої — розчин хлориду заліза (ІІ). Наявність йоду доведіть за допомогою 1%-ного розчину крохмалю, а іонів заліза (ІІІ) — за допомогою розчину роданіду калію. Поясніть зміну кольору розчинів у кожному випадку. Напишіть рівняння всіх реакцій, що відбулися, і схеми електронного балансу. Визначте окисник та відновник у кожному процесі.

3.5. Міжмолекулярні окисно-відновні реакції

3.5.1. Помістіть у три пробірки шматочки металічного цинку, заліза і міді відповідно. До кожної з них долийте по 2–3 см³ розведеної сірчаної кислоти. Що спостерігається? Напишіть рівняння відповідних реакцій і поясніть, в якому випадку можлива взаємодія металу з кислотою? Що в цих реакціях є окисником і чому?

3.5.2. Налийте у дві пробірки по 2–3 см³ концентрованої сірчаної кислоти. В одну пробірку опустіть шматочок заліза, в другу — міді. Що спостерігається? Потім обережно нагрійте обидві пробірки. Який газ виділяється? Що в цих реакціях є окисником? Напишіть рівняння реакцій.

3.5.3. Помістіть у дві пробірки шматочками металічного заліза і міді відповідно та прилийте по 2–3 см³ розведеної азотної кислоти. Який газ виділяється в кожному випадку? Що в цих реакціях є окисником? Напишіть рівняння реакцій.

3.5.4. Помістіть у дві пробірки з концентрованою азотною кислотою шматочки металічної міді, а в іншу — алюмінію. Що спостерігається? Що в цих реакціях є окисником? Чому алюміній не взаємодіє з такою кислотою? Напишіть рівняння реакції.