2.3.4.Облік витрат автотранспортних підприємств

Фактори, що впливають на організацію обліку витрат АТП.

При організації бухгалтерського обліку витрат на виробництво та при розробці методів калькулювання собівартості перевезень, робіт і послуг, які виконуються АТП, необхідно враховувати їх численність і різноманітність. Розглянемо перелік основних видів перевезень, робіт і послуг.

А. Перевезення вантажу:

з розрахунком по тарифу за тонну перевезеного вантажу, в тому числі внутрішньоміські, міжміські;

з відрядним розрахунком;

з розрахунком по тарифу за кілометр пробігу;

з розрахунком за платну авто-тонно-годину;

на вантажних автомобілях-таксі;

міжнародні.

Б. Перевезення пасажирів:

міськими маршрутними автобусами;

міжміськими автобусами;

автобусами міжнародного сполучення;

маршрутними автомобілями-таксі.

В. Транспортно-експедиційні операції:

транспортно-експедиційні послуги для підприємств і організацій;

транспортно-експедиційне обслуговування населення;

вантажно-розвантажувальні роботи;

експлуатація контейнерів;

перегін нових автомобілів;

робота легкових автомобілів, які обслуговують підприємства, організації і установи за договорами.

Г. Інші види діяльності:

утримання центрів і станцій технічного обслуговування легкових автомобілів;

утримання пасажирських автовокзалів;

капітальний ремонт вантажних і легкових автомобілів та автобусів, а також їх агрегатів на власних авторемонтних майстернях;

матеріально-технічне постачання;

науково-дослідницькі роботи;

утримання соціальних об'єктів, об'єктів культури, оздоровчих організацій.

Організація обліку виробничих витрат залежить від типу виробництва і особливостей його технологічного процесу.

В залежності від технологічного процесу і типу виробництва розрізняють просте і складне виробництва.

Просте виробництво - виконання однорідних послуг (не має неза­вершеного виробництва на кінець місяця):

- перевезення вантажів

- навантажувально-розвантажувальні роботи

- транспортно-експлуатаційні послуги тощо

Складне виробництво - виконання визначених робіт по виготовленню продукції (має незавершене виробництво на кінець місяця):

- капітальні ремонти автомобілів

- виготовлення метизів і запасних частин в цехах власної ремонтної майстерні тощо

- виробництва, продукція яких підлягає подальшій технологічні обробці. При цьому на кожній технологічній стадії обробки створюється проміжний продукт -напівфабрикат, який використовується в подальших виробничих операціях для виготовлення готової продукції, наприклад, виготовлення запасних частин

- виробництва, які одночасно на декількох операціях виготовлюють окремі деталі, вузли, які потім при механічній зборці перетворюються в готову продукцію (наприклад, зборка машинокомплексів і агрегатів автомобілів).

За характером організації розрізняють індивідуальне, серійне і масове виробництво.

Індивідуальним виробництвом називається виготовлення окремих видів продукції за індивідуальним замовленням, наприклад, виготовлення спеціального гаражного обладнання.

Серійне виробництво - виготовлення серії однотипної продукції, що періодично повторюється, наприклад, виготовлення окремих видів виробів з капрону для ремонту автомобілів.

Масове виробництво - це безперервне масове виробництво однорідної продукції, наприклад, виконання автомобільних перевезень, навантажувально-розвантажувальних робіт та інших транспортних послуг.

За функціональною роллю на АТП виробництва поділяються на основні і допоміжні.

До основних виробництв відносять підрозділи, що здійснюють автомобільні перевезення, навантажувально-розвантажувальні роботи та інші транспортні операції, які призначені для реалізації споживачам.

До допоміжних виробництв відносять підрозділи, які обслуговують основне виробництво або створюють йому необхідні умови для нормальної діяльності. Допоміжні виробництва можуть також виготовляти продукцію, призначену для реалізації на сторону.

Основним принципом обліку витрат на виробництво на АТП є групування витрат за видами виробництва (основного і допоміжного), господарськими підрозділами (автоколонами, цехами), видами перевезень і транспортними послугами, а також за продукцією і послугами допоміжного виробництва.

Відокремлений облік витрат на основне і допоміжне виробництва необхідний для правильного калькулювання собівартості перевезень, оскільки дозволяє встановити собівартість послуг допоміжного виробництва і віднести їх до собівартості автомобільних перевезень або транспортних послуг. Так, наприклад, послуги по експлуатаційному ремонту і технічному обслуговуванню автомобілів включаються до собівартості автомобільних перевезень окремих статей в сумі витрат, відображених в обліку допоміжного виробництва.

Важливе значення для зниження собівартості має правильно організований облік витрат по кожному автомобілю. Для цього відкриваються особові рахунки обліку витрат окремо по кожному автомобілю з деталізацією, встановленою плановими нормативами, і проводяться порівняння їх з фактичними даними по основних експлуатаційних показниках.

Облік витрат на перевезення ведеться як в цілому по підприємству, так і по окремих видах перевезень та інших послугах і роботах, які здійснюються автотранспортом.

Собівартість продукції, що виробляється підприємством, визначається шляхом калькулювання, тобто розподілу витрат між об'єктами калькуляції і визначення розміру цих витрат на одиницю продукції.

Облік витрат по кожному виду перевезень ведеться у відповідності зі статтями витрат, передбаченими калькуляцією, що включає наступні статті:

паливо; мастильні матеріали; заробітна плата; відрахування на соціальні заходи; амортизаційні відрахування; знос і ремонт автомобільної гуми; експлуатаційний ремонт і технічне обслуговування автомобілів та причепів; загальновиробничі витрати.